Рішення № 20357188, 12.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.11 р. Справа № 6/261

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь, Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства „Олімп-Екологія” м.Донецьк

про стягнення 86 882грн. 40коп.

за участю

представників сторін:

від позивача не з»явився

від відповідача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 08.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Олімп-Екологія” м.Донецьк штрафних санкцій, а саме: пені у розмірі 86882грн. 04коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №28/04/2010пк від 28.04.2010р. в частині строків поставки товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№274 від 29.11.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що після проходження тендеру і ставши переможцем ПП «Олімп-екологія» уклало з КП „Міське управління капітального будівництва” договір поставки № 28/04/2010пк від 28.04.2010р. Проте пізніше після підписання даного договору, з'явився договір з іншою редакцією. Крім того, пояснив, що згідно постанови судді Приморського районного суду від 01.06.2011р. №4-116/11 прокуратурою і співробітниками податкової міліції того ж району була проведена виїмка документів ПП «Олімп-екологія».

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

12 грудня 2011р. позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив. Через канцелярію суду надав заперечення вих.№06-90-07 від 09.12.2011р., в яких заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві до позовної заяви про сплату штрафних санкцій, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

28 квітня 2010р. між Комунальним підприємством „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь, Донецької області та Приватним підприємством „Олімп-Екологія” м.Донецьк був укладений договір поставки №28/04/2010пк, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити у адресу позивача (далі по тексту-Замовник) технологічне обладнання, а саме: установки обеззораживания води, ультрорфіолетовим випромінюванням «Водограй» 2В300-НОК105/80, 2В500-НОК105/80 на загальну суму 3100000грн., а Замовник в свою чергу зобов»язався прийняти та оплатити товар на умовах викладених в даному договорі.

За умовами договору, постачання повинно було здійснюватися в продовж 90 днів з моменту затвердження реального фінансування. Фінансування договору здійснювалось за рахунок бюджетних коштів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється замовником на протязі 5 банківських днів з моменту фактичної передачі товару замовнику, що підтверджується підписаними обома сторонами даного договору накладною та актом прийняття товару.

Додатковою угодою №1 від 29.09.20110р. до вищевказаного договору сторони змінили умови постачання (п.3.1) та оплати товару (п.5.1) та виклали наступним чином:

«Весь товар повинен бути поставлений, відвантажений та переданий представнику замовника протягом не більше 30 календарних днів з моменту отримання авансу»;

«Оплата по даному договору здійснюється, шляхом перерахування Постачальнику 100% авансового платежу, за кожну одиницю товару. Строк виконання авансового платежу, згідно Постанови КМ України від 09.10.2006р. №1404 Постачальник зобов»язаний використати одержаний аванс протягом не більше 30 робочих днів з моменту його одержання. Невикористану суму авансу Постачальник протягом 3 банківських днів повертає Замовнику».

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору в якості передоплати для поставки товару 20 жовтня 2010р. платіжним дорученням №154 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 3100 000грн. У підтвердження заявлених вимог позивач представив копію платіжного доручення. Як стверджує останній відповідачем порушено строки поставки технічного обладнання, тому він звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) у розмірі 86 882грн. 40коп.

Однак, всупереч умовам договору відповідач свої зоб”язання з поставки технологічного обладнання виконав лише 27.01.2011р., що підтверджується накладною №РН-01/27 від 27.01.2011р. та актом приймання обладнання №2к/б від 27.01.201р.

Отже, обов»язки з постачання обладнання були прострочені Постачальником.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до п.8.2 укладеного договору сторони встановили, що за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми недопоставленого або непоставленого в строк товару за кожен день порушення строку.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і не поставив своєчасно обладнання Замовнику, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 86882грн. 04коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на ЗУ „Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти” №1490-ІІІ від 22.02.2000р., проте який на момент проведення процедури закупівлі втратив чинність, а саме ЗУ „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України ”Про визнання таким, що втратив чинність, ЗУ „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 150-У1 бід 20.03.2008р. і основні положення, які зазначаються у відзиву, на момент процедури закупівлі вже не діяли.

Таким чином, при здійсненні торгів (тендеру) на закупівлю товару Позивач керувався Положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» (надалі - Положення). В Положенні був відсутній пункт, на який посилається Відповідач, а саме, що Замовник в договорах, укладених за результатами процедури закупівлі, в разі закупівлі товарів та послуг має право передбачати здійснення передоплати на строк, який не може перевищувати 90 календарних днів. Тому, як пояснив позивач в частині порядку розрахунків при укладанні угоди, він керувався основними засадами Положення, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Відповідач також зазначає, що в умовах тендерної пропозиції була пропонована закупівля технологічного обладнання з умовами 100% передплати зі строком постачання 90 календарних днів. Але згідно тендерної документації (п.25.3), яка надавалась Позивачем усім учасникам тендеру, оцінка тендерних пропозицій здійснюється на підставі критеріїв: ціна тендерної пропозиції, строк виконання закупівлі. В тендерних пропозиціях умови розрахунків не зазначаються. Порядок розрахунків та інші істотні умови погоджуються безпосередньо при укладанні договору сторонами.

Згідно п.28.3 тендерної документації, при укладанні договору сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Положенням передбачено, що Замовник має право розпочати процедуру закупівлі до затвердження відповідних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) у разі встановлення в тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) при проведенні торгів та/або у договорі про закупівлю умов щодо виникнення бюджетних зобов'язань за договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Процедуру закупівлі Позивачем було розпочато в 2009 бюджетному році, згідно відповідного затвердженого бюджетного кошторису. Але ж укладання угоди здійснювалось в 2010 році, в якому державний, бюджет та відповідні місцеві бюджети були затверджені лише в квітні, та законодавцем були встановлені відповідні умови щодо фінансування об'єктів з фондів охорони навколишнього природного середовища. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюється з погодження з кабінетом Міністрів України. Плани природоохоронних заходів попередньо розглядаються та погоджуються Міжвідомчою робочою групою у складі представників Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Міністерством фінансів та Міністерством економіки (п.14 Прикінцевих положень). Плани природоохоронних заходів були затвердженні Кабінетом Міністрів України лише 15.09.2010р.

Таким чином, позивач, керуючись умовами діючого на той час законодавства, не міг внести в договір пункт, який би передбачав попередню оплату на момент укладання угоди, тому що здійснити її не представлялося можливим. Навпаки, Сторонами було встановлено в п.3.1 договору, що товар повинен бути поставлений, відвантажений та переданий представнику Замовника в продовж не більш 90 днів з моменту затвердження реального фінансування. А також п.4.3.1 Сторони узгодили можливість виконання закупівлі на суму договору при наявності відповідного фінансування, передбаченого в 2010 році.

Відповідач стверджує, що на такі умови договору він не погоджувався, але договір підписаний та скріплений печаткою керівника підприємства. Належні докази відмови від умов договору відповідачем не представлено суду.

На підставі вищевикладеного суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526, 546, 549 ЦК України, п. 1 ст. 193, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь, Донецької області до Приватного підприємства „Олімп-Екологія” м.Донецьк про стягнення 86882грн. 04коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Олімп-Екологія” (83045 м.Донецьк, вул.Проф.Богословських, 2а, ЄДРПОУ 33005648) на користь Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” (87500 м. Маріуполь, Донецької області, пр.Леніна,70, ЄДРПОУ 04011733) штрафні санкції (пеню) у розмірі 86882грн. 04коп., витрати по сплаті держмита у сумі 868рн. 82коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.12.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >