Рішення № 20357038, 05.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.11 р. Справа № 13/217

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь" - металургійний завод", м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас", Донецька обл., м.Харцизьк

про: стягнення боргу в розмірі 1075875 грн. 00коп.

участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №1013 від 05.05.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 21.11.2011)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь" - металургійний завод", м.Донецьк (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас", Донецька обл., м.Харцизьк (далі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 1075875 грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати переданого транспортного засобу за договором № 15845 від 27.11.2008р.

Ухвалою від 23.11.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 05.12.2011р., сторони зобов'язані надати документи та вчинити певні дії.

Представники сторін у судове засідання 05.12.2011р. зявилися. Позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач надав відзив на позовну заяву № 58 від 02.12.2011р., яким підтвердив факт придбання за договором купівлі-продажу від 27.11.2008р. №15845 автомобілю КАМАЗ та повідомив суд про неможливість оплати вказаного автомобілю в результаті складної фінансової ситуації. Пояснив, що оплата буде здійснена відразу, коли на підприємстві з'являться грошові кошти в необхідному розмірі.

В судовому засіданні представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, зазначаючи при цьому про відсутність будь яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

27.11.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” металургійний завод” (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас", Донецька обл., м.Харцизьк (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 15845, згідно з яким продавець продав покупцю транспортний засіб, вантажний автокран КАМАЗ 53215 КС 55722-2 д/н АН8939СХ.

Відповідно до п.2. договору зазначений транспортний засіб належить продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію АНС №230483.

Згідно п.3 договору продавець продав цей транспортний засіб покупцю за 1075875 грн., у т.ч. ПДВ.

В матеріалах справи наявний належним чином засвідчений договір № 15845 від 27.11.2008р., підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками товариств.

Із наявних в матеріалах справи доказів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 715829, вбачається, що Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь” металургійний завод” змінило найменування на Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь” металургійний завод”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав покладене на нього зобовязання та не здійснив оплату отриманого транспортного засобу на суму 1075875 грн. чим порушив умови договору.

У звязку із несплатою відповідачем отриманого товару позивач 21.10.2011р. направив на його адресу вимогу №17/17-2007юр про оплату товару, яку як стверджує останній залишив без розгляду.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідач не надав жодної відповіді на направлену вимогу, не вчинив дій, спрямованих на врегулювання спору, сума заборгованості залишилась непогашеною.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1075 875 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 15845 від 27.11.2008р.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 15845 від 27.11.2008р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, позивач на виконання умов договору продав відповідачу транспортний засіб загальною вартістю 1075875грн. Договір був укладений через товарну біржу „Українська -Донецьк". Факт отримання товару відповідачем не заперечується, що зазначено у відзиві №58 від 02.12.2011р. На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 1075875 грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі № 15845 від 27.11.2008р. строк оплати товару сторонами не погоджений. Чинним законодавством такий строк не встановлений.

Враховуючи викладене, у даному випадку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 530 Цивільного кодексу України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред'явлена вимога.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 25.10.2011р. була направлена відповідачу вимога № 17/17-2007юр від 21.10.2011р., яка підпадає під поняття вимоги, встановленого ст. 530 ЦК України, оскільки містить пряме посилання на спірний договір, транспортний засіб та його вартість.

Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем вимоги.

Оскільки вимога була надіслана позивачем 25.10.2011р., про що свідчіть наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії поштової квитанції та опису вкладення до цінного листа, з урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" відповідач повинен був отримати вимогу в період з 25.10.2011р. по 28.10.2011р.

Виходячи з викладеного, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 29.10.2011р. по 04.11.2011р. включно, а вже з 05.11.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання оплатити в установлений законом строк вартість транспортного засобу в розмірі 1075875 грн.

Відповідачем у відзиві №58 від 02.12.2011р. підтверджено наявність заборгованості у сумі 1075875грн, зазначаючи лише про неможливість своєчасного погашення заборгованості через скрутне фінансове становище.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Докази сплати заявленої суми заборгованості суду не представлені, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись Іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь" - металургійний завод", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас", Донецька обл., м.Харцизьк про стягнення боргу в розмірі 1075875грн. 00коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас" (86781, м. Харцизьк, с.м.т. Зуївка, вул. Артема, 110, р/р 26009198089061 в ДФ ПАТ „Кредит промбанк”, м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 35711637) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь" металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І Ткаченко, 122, р/р №26006198028081 в Донбаській філії ПАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 30939178) суму основного боргу в розмірі 1075875грн. 00коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 21517,50грн.

У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >