Рішення № 20356906, 21.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.11 р. Справа № 24/310

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання (помічнику) Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м.Луганськ

до відповідача: Державного підприємства «Макііввугілля», м.Макіівка

про: стягнення 2961441,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. б/н від 14.07.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №08-81/45д від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Макііввугілля» про стягнення боргу за договором №165 від 07.07.2010р. в розмірі 2961441,73 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 514, 530, 526, 530, 610-612 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору №165 від 07.07.2010р. з додатками, копію договору про відступлення права вимоги №635/05 від 05.05.2011р., копію повідомлення про відступлення права вимоги з доказами отримання відповідачем, копії акту звірки взаєморозрахунків за березень 2011р., копії актів виконаних робіт, копії рахунків з доказами вручення відповідачу та статутні документи позивача.

Розгляд справи відкладався на підставі статті 77 ГПК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що спірний договір був укладений саме з Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» згідно процедури закупівлі за державні кошти і право вимоги має саме це підприємство, оскільки на думку відповідача законодавство з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачає можливості відступлення права вимоги боргу.

На підтвердження заперечень надав копії протоколу розкриття тендерних пропозицій, протоколу оцінки тендерних пропозицій, листи-повідомлення про переможця та акцепт тендерної пропозиції, копію протоколу засідання тендерного комітету ДП «Макіїввугілля».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається, 07.07.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на переробку рядового вугілля №165 (а.с.11), за умовами якого замовник передає на переробку виконавцю рядове вугілля згідно додатку №1 для збагачення на ЗАТ «Криворожське», ДЗФ «Михайловська», ВАТ ДЗФ «Білореченська», ПАТ ДЗФ «Луганська» по станціях примикання ст.Стаханов, ст.Марьєвка, ст.Сборна, ст.Технікум Донецької залізниці відповідно. Оплата транспортних витрат по доставці рядового вугілля здійснюється замовником самостійно. У випадку оплати транспортних витрат по доставці рядового вугілля виконавцем, замовник їх відшкодовує у повному обсязі згідно відповідних рахунків. Виконавець зобовязався приймати вугілля, збагачувати і передати замовнику продукти збагачення концентрат, на станції примикання к ЗФ переробнику (п.1.1, п.1.2 договору).

Вартість послуг по збагаченню однієї тони вугілля обумовлюється в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору (п.5.1 договору).

Згідно п.5.2 договору, замовник здійснює оплату послуг по збагаченню протягом 120 (сто двадцять) календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт.

Договір набирає сили з моменту укладення і діє до 31.12.2010р. з можливістю подальшої пролонгації якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення договору не заявить про його припинення.

Додатками до договору сторони визначили виробника, марку вугілля, якісні характеристики, вартість послуг по збагаченню (а.с.16-23)

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Матеріали справи свідчать, що Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» виконувались роботи по збагаченню вугілля та виставлялися відповідачу відповідні рахунки на оплату робіт, про що свідчать підписані замовником і виконавцем відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та відповідні рахунки-фактури (а.с.29-63)

31.03.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» та Державним підприємством «Макііввугілля» підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого узгоджена заборгованість ДП «Макіїввугілля» за договором на переробку вугілля № 165 від 07.07.2010р. складає 3977584,55 грн. (а.с.28)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив заборгованість за договором на переробку вугілля № 165 від 07.07.2010р., про що свідчать копії виписок банку та листи ДП «Макііввугілля» про зміну призначення платежу (а.с.89-92).

Залишились не сплаченими 2961441,73 грн. Наявність цього боргу відповідач не заперечує.

Відповідно до положень ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

05.05.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія» (цесіонарій, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги № 635/05 (а.с.24), згідно якого цедент уступив позивачу право вимоги за договором №165 від 07.07.2010р., укладеним між цементом і ДП «Макііввугілля». За цим договором цесіонарій набув право вимоги від боржника оплати грошових коштів в розмірі 2961441,73 грн.

Цього ж дня ПрАТ «Луганська вугільна компанія» повідомило відповідача про відступлення права вимоги за договором №165 від 07.07.2010р. в розмірі 2961441,73 грн. на користь позивача ТОВ «Донбаська вугільна компанія» (а.с.26,27).

Предметом спору у цій справі є стягнення боргу за договором на переробку вугілля № 165 від 07.07.2010р. у розмірі 2961441,73 грн. на користь цесіонарія.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач посилався на те, що спірний договір був укладений саме з Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» згідно процедури закупівлі за державні кошти і право вимоги має саме це підприємство, оскільки на думку відповідача законодавство з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачає можливості відступлення права вимоги боргу.

Господарський суд не приймає до уваги такі заперечення відповідача, оскільки Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921, передбачає процедуру укладання договору та визначає, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (п.84 Положення), але не містить порядку виконання договору про закупівлю і не містить застереження щодо заборони відступлення права вимоги боргу.

Згідно з п.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Умови спірного договору на переробку вугілля також не містять застереження щодо заборони відступлення права вимоги боргу.

Отже, позивач набув право вимагати сплати борг за договором на переробку вугілля № 165 від 07.07.2010р. у розмірі 2961441,73 грн. і є належним позивачем у цій справі. Відповідач протилежного не довів, доводів позивача не спростував.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення грошових зобовязань за договором з боку відповідача, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія», м.Луганськ, до Державного підприємства «Макііввугілля», м.Макіівка, про стягнення 2961441,73 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макііввугілля» (86157, м.Макіївка, пл.Совєтська, 2, ЄДРПОУ 32442295, р/р 260043031339 у філії Донецького обласного управління «Ощадбанк», МФО 335106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська вугільна компанія» (91019, м.Луганськ, вул.Кірова, 49, ЄДРПОУ 37523588, р/р 26007007601001 у АТ КБ «ТК Кредит» м.Київ, МФО 322830) 2961441,73 грн. боргу, 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

У судовому засіданні 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.12.2011р.