Рішення № 20356697, 16.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.11 р. Справа № 13/207

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа Арм Спорт”, м. Київ

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 66330грн.48коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 26.10.2011р.) - адвокат

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Європа Арм Спорт”, м. Київ (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 66330грн.48коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором консигнації № 95к/11/09 від 10.11.2009р.

Ухвалою від 11.11.2011р. судом порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 02.12.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Справа слуханням відкладалась на 16.12.2011р. у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР за електронним запитом № 12490399 станом на 19.12.2011р., з якого вбачається, що місце проживання Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 значиться за адресою: 83001, АДРЕСА_1. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві в якості юридичної та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду особисто відповідачу.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 16.12.2011р. позивач повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

10.11.2009р. між позивачем (консигнант) та відповідачем (консигнатор) був укладений договір консигнації № 95к/11/09, згідно з яким консигнант зобовязується передавати, а консигнатор зобовязується приймати й реалізовувати на умовах даного договору одяг взуття, іменується надалі „товар”, в асортименті й кількості, зазначених у накладних.

Відповідно п. 1.2 договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно з замовленням консигнатора.

Згідно п. 3.1 договору оплату товару здійснюється по мірі його фактичної реалізації, але не менш ніж двічі на місяць з наступним наданням актів про реалізований товар протягом наступного дня письмово або по факсу після проведення оплати за фактично реалізований товар.

Пунктом 11.1 договору сторони встановили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. Якщо жодна із сторін не пізніше як за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного Договору не вимагає його припинення, то він вважається таким, що продовжується на один рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку погодженого сторонами товару, за видатковими накладними № ЕАОфф-4178 від 15.10.2010р., № ЕАОфф-4590 від 05.11.2010р., № ЕАОфф-4854 від 17.11.2010р., № ЕАОфф-1596 від 13.04.2011р., № ЕАОфф 1746 від 20.04.2011р., № ЕАОфф 3207 від 21.07.2011р., № ЕАОфф 3562 від 08.08.2011р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 621752грн.16коп.

Позивач посилається на те, що відповідач, отримавши товар та здійснивши його реалізацію, про що свідчить укладений між сторонами на виконання умов договору акт про реалізацію товару від 28.10.2011р., оплатив його вартість лише частково, внаслідок чого неоплаченим залишився товар на суму 66330грн.48коп.

Претензією № 408 від 09.09.2011р. позивач просив відповідача протягом 3 банківських днів перерахувати суму боргу в розмірі 66330грн.48коп., попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду за примусовим стягненням зазначеної суми боргу, а також додатково нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання зобовязання.

Однак, позивач в позовній заяві зазначає, що станом на час розгляду справи, відповідач не надав жодної відповіді на направлену претензію, не вчинив дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, сума заборгованості, в розмірі 66330грн.48коп. не погашена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 66330грн.48коп. у звязку з не належним виконанням умов договору консигнації № 95к/11/09 від 10.11.2009р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків.

Умови договору передбачають експорт матеріальних цінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора) з дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором комісії, підпадає під правове регулювання норм статті 1011 - 1028 ЦК України.

Таким чином, згідно укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок передати товар, а у покупця прийняти, реалізувати та здійснити його оплату.

Як зазначалось, позивач за видатковими накладними № ЕАОфф-4178 від 15.10.2010р., № ЕАОфф-4590 від 05.11.2010р., № ЕАОфф-4854 від 17.11.2010р., № ЕАОфф-1596 від 13.04.2011р., № ЕАОфф 1746 від 20.04.2011р., № ЕАОфф 3207 від 21.07.2011р., № ЕАОфф 3562 від 08.08.2011р. здійснив поставку товару загальною вартістю 621752грн.16коп.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом та відбитком печатка відповідача в графі „Отримав” , чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту за обумовленою ціною.

На факт поставки товару за видатковими накладними саме на виконання умов договору консигнації № 95к/11/09 від 10.11.2009р. вказує відповідність поставленого товару виду товару, узгодженого сторонами в п. 1.1 договору, а саме позивач здійснив поставку відповідачу одягу та взуття; зазначення безпосередньо в накладних в якості підстави господарської операції вказаний саме договір консигнації № 95к/11/09 від 10.11.2009р.

В позовній заяві позивач зазначив, що товар отримував особисто відповідач.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідачем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за Договором зобовязань з передачі Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору консигнації № 95к/11/09 від 10.11.2009р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 1013 Цивільного кодексу України передбачено, що Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно зі ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 3.1 договору передбачили, що оплата товару здійснюється по мірі його фактичної реалізації, але не менш ніж двічі на місяць з наступним наданням актів про реалізований товар протягом наступного дня письмово або по факсу після проведення оплати за фактично реалізований товар.

Враховуючи, що станом на 28.10.2011р. товар був реалізований відповідачем, про що свідчить акт про реалізацію товару, підписаний та скріплений печатками обох сторін, згідно з яким сторони підтвердили, що неоплаченим залишився товар на суму 66330грн.48коп., беручи до увагу, що додатково претензією № 408 від 09.09.2011р., яка була особисто вручена відповідачу 12.09.2011р., позивач просив відповідача погасити виниклу заборгованість протягом 3 банківських днів, станом на час розгляду справи строк оплати наступив та почалося прострочення виконання зобовязання по оплаті вартості отриманого та реалізованого товару в сумі 66330грн.48коп .

Зазначена сума боргу підтверджується довідкою № 575 від 02.12.2011р. за підписом президента та головного бухгалтера ТОВ „Європа Арм Спорт», двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 01.09.2011р. за відповідачем значиться заборгованість за реалізований товар у розмірі 66330грн.48коп. Таким чином, зазначеним актом звірки відповідач фактично визнав факт наявності заборгованості.

Доказів погашення боргу в сумі 66330грн.48коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 66330грн.48коп., так позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1013 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа Арм Спорт”, м. Київ до Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 66330грн.48коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_3 (місце проживання: 83001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Європа Арм Спорт” (юридична адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 39, код ЄДРПОУ 30307697) суму боргу у розмірі 66330грн.48коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1411грн.50коп.

У судовому засіданні 16.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >