Рішення № 20356687, 15.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.11 р. Справа № 13/139

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м. Бердичів, Житомирська обл.

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про: стягнення 1615грн.45коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (за дорученням № 558 від 18.10.2011р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м. Бердичів, Житомирська обл. (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення 1615грн.45коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Ухвалою від 16.09.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 29.09.2011р. сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 07.11.2011р. суд, задовольняючи клопотання позивача, продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 28.11.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 23.11.2011р. у звязку із знаходженням судді Макарової Ю.В. на лікарняному справа № 13/139 передана на розгляд судді Подколзіной Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.12.2011р. справа № 13/139 передана на розгляд судді Макарової Ю.В.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 14.12.2011р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР за електронним запитом № 11167652 станом на 19.09.2011р., з якого вбачається, що місце проживання Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, значиться за адресою: АДРЕСА_1. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Саме така адреса вказана у позові та за якою суд надсилав всі процесуальні документи по справі, однак органом поштового звязку ухвали повернулися з підстав закінчення терміну зберігання.

23.11.2011р. через канцелярію суду надійшла телеграма, якою органи поштового звязку повідомили, що направлена судом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 телеграма не доставлена, квартира закрита.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи, тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно із договором купівлі продажу № 1 від 06.03.2008р., а також накладними № 747 від 26.03.2008р., № 731 від 26.03.2008р., № 732 від 26.03.2008р., № 797 від 31.03.2008р., № 1010 від 23.04.2008р., № 1152 від 12.05.2008р., № 1460 від 12.06.2008р., № 1461 від 12.06.2008р., № 1587 від 27.06.2008р., № 1738 від 16.07.2008р., № 1752 від 16.07.2008р., № 2064 від 19.08.2008р. здійснив відповідачу поставку товару, за який останній розрахувався не в повному обсязі, в наслідок чого вартість товару на суму 1615грн.45коп. залишилась неоплаченою.

Довідкою № 511 від 04.10.2011р. позивач повідомив суд, що у вказаний період між сторонами інших договорів, крім договору купівлі продажу № 1 від 06.03.2008р. не укладалось.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 1 від 06.03.2008р. сторони визначили, що позивач (постачальник) зобовязується поставити товар покупцю в строки, встановлені обома сторонами, а покупець зобовязується прийняти та оплатити вартість прийнятого товару по обумовленій договором ціні.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами в додаткових договорах та ці договори є невідємними частинами даного договору.

Письмовими поясненнями № 586 від 21.10.2011р. за підписом директора позивач повідомив, що сторонами не виконувались положення п. 1.2 договору і жодних доповнень до договору підписаних сторонами не існує.

Дослідивши представлені суду документи суд встановив, що у видаткових накладних відсутнє посилання на договір № 1 від 06.03.2008р., позивачем не надані довіреності, якими б відповідач уповноважував свого працівника на отримання матеріальних цінностей від позивача саме за договором № 1 від 06.03.2008р., натомість письмовими поясненнями № 513 від 04.10.2011р. позивач зазначив, що товар отримував особисто відповідач, в наданих позивачем актів звіряння взаєморозрахунків в якості підстави внесення сум до бухгалтерського обліку також не міститься посилань на договір № 1 від 06.03.2008р.

Цивільні права та обов'язки, в силу ст. 11 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, на підставі договору та інших правочинів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 ГК, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір, в силу ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Із змісту п. 1.2 договору вбачається, що сторони передбачили можливість погодити предмет договору та його ціну в додатках до договору. Однак, в матеріалах справи відсутні будьякі додатки, доповнення або специфікації до договору, більш того письмовими поясненнями позивач зауважив, що такі додатки до договору не укладалися.

До матеріалів справи не додано доказів узгодження предмету та ціни за договором купівлі-продажу № 1 від 06.03.2008р. як суттєвих вимог. Таким чином суд робить висновок, що всупереч нормам законодавства сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме стосовно предмету та ціни.

З огляду на зазначене суд вважає, що договір купівлі-продажу № 1 від 06.03.2008р. є неукладеним.

Вищевикладені обставини свідчать про здійснення позивачем поставок не на підставі письмового договору між сторонами.

Позивач у позовній заяві у якості підстави позову вказав як договір № 1 від 06.03.2008р. так і накладні.

Як стверджує позивач, отримавши товар, відповідач свої зобовязання по його оплаті виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1615грн.45коп.

Претензією № 1 від 29.11.2011р. позивач просив відповідача погасити виниклу суму боргу, попереджаючи про необхідність звернення до суду задля примусового стягнення зазначеної суми.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за усною домовленістю (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий ним від позивача по видатковим накладним товар.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Господарський судом встановлено, що позивачем на підставі домовленості з відповідачем поставлений, а відповідачем за видатковими накладними № 747 від 26.03.2008р., № 731 від 26.03.2008р., № 732 від 26.03.2008р., № 797 від 31.03.2008р., № 1010 від 23.04.2008р., № 1152 від 12.05.2008р., № 1460 від 12.06.2008р., № 1461 від 12.06.2008р., № 1587 від 27.06.2008р., № 1738 від 16.07.2008р., № 1752 від 16.07.2008р., № 2064 від 19.08.2008р. без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар загальною вартістю 12130грн.58коп.

Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо купівлі-продажу товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обовязки та підлягає належному виконанню сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Всього позивач поставив товар загальною вартістю 12130грн.58коп., що вказує на належне виконання останнім взятих на себе зобовязань, в свою чергу відповідач, отримавши товар, свої зобовязання виконав неналежним чином, оплативши вартість отриманого товару лише частково. В матеріалах справи наявні банківськи виписки у підтвердження здійснених відповідачем оплат.

З огляду на довготривалі господарські правовідносини між сторонами з поставки продукції, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2006р. по 16.09.2008р., картки рахунку за період з 01.10.2006р. по 31.05.2008р. станом на 31.05.2008р. та за період з 01.10.2006р. по 14.07.2008р. та перерахування відповідачем коштів без зазначення в призначенні платежу підстави такої оплати конкретної видаткової накладної, позивач здійснював зарахування часткових оплат відповідача в рахунок погашення боргу за раніше здійснені поставки, в результаті чого сума заборгованості на час звернення до суду з позовом склала 1615грн. 45коп.

У відповідності з вимогами статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст. 530 ЦК України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Сторонами не узгоджений конкретний термін оплати товару, тому позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу претензію № 1 від 29.11.2011р. з вимогою про оплату, яка підпадає під поняття вимоги, оскільки містить пряме посилання на суму боргу в розмірі 1615грн.45коп. та спірні накладні, на підставі яких і виник заявлений позивачем борг. У якості доказів направлення в матеріалах справи містяться поштова квитанція та опис вкладення до цінного листа датовані 29.11.2010р. Ця вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач повинен був оплатити отриманий товар протягом 7 днів з дня отримання вимоги, що ним не зроблено. Тобто на час розгляду справи вже значиться прострочення виконання відповідачем свого обовязку зі сплати отриманого товару.

Заявлена сума боргу підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи довідкою № 512 від 04.10.2011р. за підписом головного бухгалтера та директора ТОВ „Сончік”.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення 1615грн.45коп. заборгованості в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202,526,530,610,612 Цивільного кодексу України, ст..ст. 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м. Бердичів, Житомирська обл. до Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення 1615грн.45коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік” (юридична адреса: 13300, Житомирська обл, м. Бердичів, вул. Красіна, будинок 16, код ЄДРПОУ 34126306) основний борг у сумі 1615грн.45коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

У судовому засіданні 15.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >