Ухвала суду № 20356195, 26.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"26" грудня 2011 р. Справа № 5002-19/4317-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. головуючого,

Чернов Є.В.,

Цвігун В.Л.

розглянув касаційну скаргу ТзОВ "СП "Севастополь"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду

від 13 жовтня 2011 р.

у справі№ 5002-19/4317-2010 господарського суду АР Крим

за позовомОСОБА_4

доТзОВ "СП "Севастополь"

провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною третьою ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова господарського суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана апеляційна посанова прийнята 13.10.2011 р., таким чином строк на касаційне оскарження цієї постанови закінчився 02.11.2011 р..

Як вбачається з штампа вхідної кореспонденції апеляційного господарського суду № 15832 касаційну скаргу було подано через апеляційний господарський суд 17.11.2011р., тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

Скаржник просить відновити пропущений строк, з огляду на обставини отримання оскаржуваної постанови 29.10.2011 р..

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Разом з тим, оскаржувана постанова надіслана на адресу скаржника 18.10.2011 р. про що свідчить ксерокопія конверта рекомендованого поштового відправлення (Севастополь 11 № 9901116507625).

Враховуючи норми п.п. 4.1.2, 4.2 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" щодо нормативних строків пересилання поштових відправлень, касаційна інстанція не приймає до уваги доводи скаржника про отримання оскаржуваної постанови лише 29.10.2011 р., оскільки належних доказів на підтвердження відповідних обставин, зокрема, про труднощі отримання поштового повідомлення у визначені строки чи його отримання саме 29.10.2011 р., заявником не надано.

Крім того, скаржник не доводить обставин, що об'єктивно унеможливили подання касаційної скарги в період 29.10.2011 р. 02.11.2011 р..

Скаржником також не обґрунтовано, чому ним не було вжито заходів для подання касаційної скарги у найближчий строк з моменту отримання оскаржуваної постанови 29.10.2011 р., натомість, скаргу подано лише 17.11.2011 р., що свідчить про зволікання, причин якого не наведено та не обґрунтовано.

Таким чином, відповідні доводи скаржника не визнаються обґрунтованими та такими, що доводять поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки зумовлено суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

До поданої касаційної скарги долучено квитанцію № 48-571 від 17.11.2011 р. як доказ про сплату 658, 70 грн. судового збору, тому сума сплаченого судового збору підлягає поверненню скаржнику.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 86, 107-109, п. 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу ТзОВ "СП "Севастополь" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2011 р. у справі № 5002-19/4317-2010 господарського суду АР Крим не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

Повернути на користь ТзОВ "СП "Севастополь" з Державного бюджету України рахунок № 31211254700007, банк ГУ ДКУ у м. Києві, банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач - УДК у Печерському районім. Києва, код банку820019, код за ЄДРПОУ26077922, 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. державного мита.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун