Постанова № 20355739, 21.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 5023/4364/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю

Агентство комплексної безпеки "Стелс"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р.

у справі№5023/4364/11

господарського судуХарківської області

за позовомфізичної особи підприємця ОСОБА_4

доТовариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс"

простягнення 283999,13грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:ОСОБА_4;

відповідача:ОСОБА_5, дов.№31 від 13.12.2011р.; В С Т А Н О В И В:

У червні 2011р. фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі Підприємець) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" (далі Товариство) у якості відшкодування збитків грошові кошти у розмірі 283999,13грн.

Позовні вимоги Підприємець, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтовував тим, що працівники Товариства незаконно проникли та самовільно зайняли приміщення у належному йому на праві власності домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 не звільняли їх до 16.08.2010р. та перешкоджали йому здійснювати підприємницьку діяльність шляхом надання в оренду цих приміщень, чим завдали збитків у загальному розмірі 283999,13грн., які підлягають відшкодуванню.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. (суддя ЖигалкінІ.П.) у задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що Підприємець не довів обставин, на які він посилався як на підстави позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. (колегія суддів: СіверінВ.І., БондаренкоВ.П., МедуницяО.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Підприємця задоволено.

Постанова прийнята з мотивів, викладених Підприємцем у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст.319, 368 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1, 55 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.651, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст.42, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Підприємець скористався правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст.311, 319 Цивільного кодексу України, та вказує, що доводи Товариства, наведені у касаційній скарзі, є безпідставними.

У судовому засіданні 14.12.2011р. оголошувалась перерва до 13:00 21.12.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

Підприємець є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 яке з 2008р. використовував для отримання прибутку шляхом надання його в оренду;

ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.06.2009р. було накладено арешт на майно Підприємця, у тому числі на житловий будинок літ.А-2 за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7;

16.07.2009р. державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі Відділ) на виконання ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.06.2009р. було описано та арештовано, зокрема, житловий будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 про що складено відповідний акт опису й арешту майна;

житловий будинок літ.А-2 за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7 було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6;

13.10.2009р. державним виконавцем Відділу на виконання ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.06.2009р. було описано та арештовано рухоме майно товар, що належав Підприємцю, про що складено відповідні акти опису й арешту майна, який у подальшому було перевезено до приміщень житлового будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 відповідальним зберігачем товару було призначено ОСОБА_6

ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01.09.2009р. було скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.06.2009р. в частині накладення арешту на, зокрема, житловий будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено Підприємцю вчиняти дії, направлені на відчуження цього будинку;

17.10.2009р. між ОСОБА_6 та Товариством було укладено договір охорони об'єкту №9-10/09, відповідно до умов якого Товариство прийняло на себе обов'язки щодо надання послуг з охорони майна, арештованого та описаного державними виконавцями Відділу згідно актів опису та арешту майна від 16.07.2009р. та від 13.10.2009р. (далі Арештоване майно);

17.10.2009р. між ОСОБА_6 та Товариством підписано акт прийняття Арештованого майна під охорону;

Підприємець неодноразово звертався до Товариства з проханням звільнити житловий будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 проте Товариство зазначений будинок не звільняло, мотивуючи таку відмову законністю своїх дій;

житловий будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 Товариство звільнило 16.08.2010р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємець посилався на те, що діями працівників Товариства йому було завдано збитків у загальному розмірі 283999,13грн., які виниклу у зв'язку з:

розірванням договорів оренди приміщень;

поверненням одержаних на підставі договорів оренди приміщень грошових коштів, сплачених у якості передоплати;

неможливістю надавати в оренду приміщення;

пошкодженням меблів;

використанням електроенергії.

Відповідно до частин першої та другої ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, у тому числі збитків, настає за наявності одночасно таких умов:

а)неправомірність поведінки особи;

б)наявність шкоди (збитків);

в)причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (збитками);

г)вина завдавача шкоди (збитків).

За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, у тому числі збитків, не настає.

Господарським судом першої інстанції з'ясовано, що Підприємець не надав належних доказів розірвання через дії Товариства договорів оренди приміщень житловому будинку літ.А-2 за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7.

Посилання господарського суду другої інстанції у якості таких доказів на заяви орендарів про розірвання зазначених договорів є безпідставним, оскільки, як правильно вказав господарський суд Харківської області, ці заяви лише свідчать про намір розірвати відповідні договори.

Таким чином, Харківський апеляційний господарський суд помилково задовольнив позовні вимоги Підприємця в частині відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з розірванням договорів оренди приміщень.

Також місцевим господарським судом встановлено, що Підприємець не надав будь-яких доказів одержання ним грошових коштів за договорами оренди приміщень житловому будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 так само як і не надав доказів повернення ним раніше одержаних на підставі цих договорів грошових коштів у зв'язку з діями працівників Товариства.

Цьому факту господарський суд апеляційної інстанції, в порушення ст.ст.47 та 43 Господарського процесуального кодексу України, не надав будь-якої оцінки, а відтак безпідставно та за відсутності будь-якої мотивації прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємця в частині відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з поверненням одержаних на підставі договорів оренди приміщень грошових коштів, сплачених у якості передоплати.

Щодо позовних вимог Підприємця про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку неможливістю через дії працівників Товариства надавати в оренду приміщення у житловому будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що, як з'ясовано господарським судом Харківської області, Підприємець не надав доказів чинення Товариством перешкод в укладенні відповідних договорів оренди.

Господарський суд другої інстанції вказаному факту, в порушення ст.ст.47 та 43 Господарського процесуального кодексу України, будь-якої оцінки не надав, а відтак безпідставно та за відсутності будь-якої мотивації прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємця в частині відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з неможливістю надавати в оренду приміщення.

Позовні вимоги Підприємця про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку пошкодженням меблів, також не були доведені належним чином, про що правильно зазначено місцевим господарським судом. Зокрема, не було надано доказів того, що меблі було пошкоджено саме через дії працівників Товариства, а також доказів, котрі вказували б, які саме меблі було пошкоджено, розрахунок розміру таких пошкоджень тощо.

Задовольняючи позовні вимоги Підприємця про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку пошкодженням меблів, апеляційний господарський суд вказаного не врахував.

Відносно позовних вимог Підприємця про відшкодування збитків, завданих використанням електроенергії, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що господарським судом першої інстанції встановлена відсутність будь-яких доказів, які б вказували, що саме Товариство використало електроенергію на суму, вказану у позовній заяві.

Це також не було взято до уваги Харківським апеляційним господарським судом.

Додатково колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Підприємець не надав доказів визнання у встановленому законодавством України порядку протиправними та незаконними дій Товариства з зайняття житлового будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 а також доказів визнання недійсним договору охорони об'єкту №9-10/09 від 17.10.2009р., укладеного між ОСОБА_6 та Товариством.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що Підприємець, в порушення частини першої ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не довів ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх позовних вимог, що не було враховано господарським судом апеляційної інстанції при здійсненні перегляду справи в апеляційному порядку, оскаржувана постанова якого, крім того, як вказувалось вище, взагалі не містить будь-якої мотивації задоволення окремих частин позовних вимог Підприємця, що є порушенням ст.ст.84 та 105 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням ст.ст.47, 33, 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України.

При цьому рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. має бути залишено в силі як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. у справі №5023/4364/11 господарського суду Харківської області скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2011р. у справі №5023/4364/11 залишити в силі.

Головуючий суддяГ.А.Кравчук

СуддяГ.М.Мачульський

СуддяА.М.Уліцький