Постанова № 20352556, 29.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-6204/10/1770

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Котік Т.С.

Мацького Є.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін

<Поле для текста >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Холод-Плюс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Холод-Плюс" <Текст >до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2010 року № 0000332341/0, № 0000342341/0, № 0000352341/0; від 19.07.2010 року № 0000332341/1, № 0000342341/1, № 0000352341/1; від 10.12.2010 року № 0000332341/3, № 0000342341/3, № 0000352341/3. В обґрунтування позову посилався на безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем податкового та фінансового законодавства, невідповідність акту перевірки вимогам закону. Зазначав, що податковий кредит сформовано відповідно до вимог податкового та митного законодавства.

У подальшому позивач змінив підстав позову, посилався на те, що Костопільською МДПІ в порушення вимог пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 не визначено розміру завищення податкових зобов'язань ПП "Холод Плюс" та не встановлено дійсного розміру зобов'язання з податку на прибуток. Зазначає про безпідставність посилання на дані оборотно-сальдових відомостей по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" як на основу для визначення розміру отриманих позивачем передплат. Вказував, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" № 290 від 29.11.1999 року, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як, зокрема, сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг). Посилався на те, що в акті перевірки висновок про невключення до валового доходу отриманих передплат обґрунтовується лише даними регістрів бухгалтерського обліку, які не можуть слугувати достатньою підставою для визначення розміру отриманих валових доходів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в позові Приватному підприємству "Холод-Плюс" про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ від 15.06.2010 року № 0000332341/0, від 19.07.2010 року № 0000332341/1, від 10.12.2010 року № 0000332341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства на загальну суму 323685,80 грн., від 15.06.2010 року № 0000342341/0, від 19.07.2010 року № 0000342341/1, від 10.12.2010 року № 0000342341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 484617,00 грн., від 15.06.2010 року № 0000352341/0, від 19.07.2010 року № 0000352341/1, від 10.12.2010 року № 0000352341/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 45696,00 грн., - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення, судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 20.04.2010 року по 13.05.2010 року посадовими особами Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, на підставі направлень від 20.04.2010 року № 79 та від 06.05.2010 року № 91, було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Холод-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №473/23/33627554 від 20.05.2010 року. Згідно висновків податкового органу позивачем допущені наступні порушення :

- п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 218 226 грн., у тому числі у 3 кварталі 2009 року на суму 325 грн., у 4 кварталі 2009 року на суму 217 901 грн.;

- п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 323 078 грн., у тому числі: серпень 2008 року в сумі 50 677 грн., грудень 2008 року в сумі 30 994 грн., січень 2009 року в сумі 53 211 грн., травень 2009 року в сумі 17 840 грн., червень 2009 року в сумі 25 208 грн., серпень 2009 року в сумі 58 861 грн., жовтень 2009 року в сумі 37 198 грн., грудень 2009 року в сумі 49 089 грн.;

- п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45 696 грн., у тому числі за серпень 2008 року на суму 45 696 грн.

На підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000332341/0, яким ПП "Холод Плюс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" усього 323 685,80 грн., у тому числі за основним платежем 218 225 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 105 460,80 грн. (а.с.40 т.1),

№ 0000342341/0, яким ПП "Холод Плюс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 484 617 грн., у тому числі за основним платежем 323 078 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 161 539 грн. (а.с.41 т.1),

№ 0000352341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2008 року в сумі 45 696 грн. (а.с.42 т.1).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, але його скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

19.07.2010 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000332341/1 , № 0000342341/1, № 0000352341/1 ; від 10.12.2010 року № 0000332341/3 , № 0000342341/3 , № 0000352341/3 , якими визначено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Згідно висновків податкового органу позивач на порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занизив доход на суму 1 455 551 грн.за рахунок невключення до складу валового доходу по першій події отриманих авансових платежів, що є причиною різниці валового доходу з податку на прибуток та оборотом з податку на додану вартість за перевірений період.

З акту перевірки податкового органу вбачається, що ПП "Холод-Плюс" авансові платежі, не відображені у валових доходах, отримано від контрагентів в сумах, вказаних в акті, в періодах: вересень 2008 року, березень 2009 року, червень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновків податкового органу за результатами перевірки про те, що на порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПП "Холод-Плюс" занизило валові доходи за період 3 квартал 2008 року, 1 квартал 2009 року, 2 квартал 2009 року, 4 квартал 2009 року на загальну суму 1 455 551 грн., та допустило їх завищення відповідно в 4 кварталі 2008 року, 2 кварталі 2009 року, 3 кварталі 2009 року в загальній сумі 582 649 грн., що призвело до заниження валового доходу в сумі 872 902 грн. (1455551 - 582649 = 872902).

Згідно приписів п.п.1.21 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення та існування спірних правовідносин) доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Суми грошових (матеріальних, нематеріальних) надходжень, які не включаються до складу валового доходу, визначені в пункті 4.2 статті 4 Закону України № 334/94-ВР.

Проте, вказаний Закон не містить винятку для врахування попередніх оплат, авансових платежів при визначенні платником валового доходу.

Згідно приписів пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України № 334/94-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З огляду на вищенаведене, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що закон приписує платнику податку збільшувати валові доходи при зарахуванні коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, що фактично має місце при отриманні платником попередніх оплат чи авансових платежів за товари, що підлягають продажу.

Оскільки позивач порушив вимоги Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, щодо введення субрахунку 681 рахунку 68 "Розрахунки за авансами одержаними", на якому ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи, то податковий орган правомірно використав при проведені перевірки дані рахунків бухгалтерського обліку 702 "Доходи від реалізації товарів", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності висновків відповідача, наведених в акті перевірки, в частині невключення авансових платежів до складу валового доходу по першій події, з покликанням на відомості головних книг підприємства за 2008-2009 роки та опрацьованих перевіркою рахунків бухгалтерського обліку 702, 361, 311.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач належними та допустимими доказами довів порушення ПП "Холод-Плюс" п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та правомірно визначив суму податкового зобов'язання за вказаним платежем.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішені справи в частині заниження позивачем суми податкових зобовязань з податку на додану вартість, відображених у рядку 1 Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" на суму 368 774 грн. судом першої інстанції встановлено наступне.

В перевіряємому періоді ПП "Холод-Плюс" встановлював ціни на імпортні м'ясопродукти, які в подальшому реалізовувалися на території України, у співвідношенні вартості товару (графа 42 та графа 22 ВМД) та ввізного мита до кількості товару плюс торгівельна націнка в розмірі від 5 до 10 відсотків, тобто ціна формувалась, виходячи з фактурної вартості, що є нижча за митну.

При порівнянні податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що задекларовані платником протягом перевіреного періоду в рядку 1 колонки Б "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" податкових декларацій з податку на додану вартість відповідачем встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 368 774 грн.

За період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року ПП "Холод-Плюс" задекларовано податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, в сумі 47376 грн. та податку, що підлягав бюджетному відшкодуванню, в сумі 306 184 грн.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання всього на суму 323078 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 45696 грн.

Відмовляючи у задоволені позову у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем занижено податкове зобов'язання, оскільки за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року ПП "Холод-Плюс" встановлювало ціни на імпортні м'ясопродукти, які в подальшому реалізовувались на території України, виходячи з фактурної вартості, що нижча за митну, що призвело до заниження податкового зобов'язання.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому за правилами п.п.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

З огляду на вищенаведене, при визначені бази оподаткування операції з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними.

База оподаткування податком на додану вартість позивачем визначена вірно-відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пункт 4.3 названого Закону, на який посилається податковий орган, вказуючи на те, що ціна такого товару при його подальшій поставці, не може бути меншою за митну вартість, регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість є помилковими.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому постанову суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватне підприємство "Холод-Плюс" задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 червня 2010 року № 0000342341/0, від 19 липня 2010 року № 0000342341/1, від 10 грудня 2010 року № 0000342341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 484617,00 грн. скасувати та прийняти нову постанову. Позов Приватного підприємства "Холод-Плюс" задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 15 червня 2010 року № 0000342341/0, від 19 липня 2010 року № 0000342341/1, від 10 грудня 2010 року № 0000342341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 484617,00 грн. В решті постанову залишити без змін.

<Список cудів >

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) Т.С. Котік Є.М. Мацький З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова Роздруковано та надіслано рек. з пов. про вруч.: 1- в справу 2 - позивачу Приватне підприємство "Холод-Плюс" вул.Крип'якевича, 52,м.Костопіль,Рівненська область,35000 3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000 <Текст >