Ухвала суду № 20351773, 08.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3660/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В., Совгири Д.І. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Торгтехніка Пак" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Торгтехніка Пак" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000642310 від 09.03.2011р. у частині нарахування основного платежу на суму 174 860,0 грн. та штрафної санкції у розмірі 29 434,0 грн. та № 0001722310 від 23.05.2011 року в частині нарахування 145 468,0 грн. основного платежу та 36366,75 грн. штрафних санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ПП "Торгтехніка Пак" проти викладених доводів апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи.

В судове засідання належним чином повідомлені сторони не зявились.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалась судом обовязковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів, згідно ст. 197 КАС України, визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції посадовими особами ДПІ у м. Вінниці на підставі направлень від 31.12.2010р. № 3782/23 від 01.02.2011р. № 329/23 проведено планову виїзну перевірку ПП "Торгтехніка Пак", за наслідками якої складено акт від 21.02.2011р.№ 629/2310/34887052.

Даною перевіркою встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що полягало у занижені підприємством податку на прибуток всього на суму 217780 грн. та завищенні відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2009р. в сумі 140832 грн. Також встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 153657 грн.

На підставі викладених в акті перевірки висновків ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення - рішення від 09.03.2011р. № 0000652310 про збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем - 153657 грн. та за штрафними санкціями - 40164грн. та №0000642310 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 217780 грн. та за штрафними санкціями - 54445 грн.

В процесі адміністративного оскарження згаданих податкових повідомлень - рішень, рішенням ДПА у Вінницькій області № 10424/10/25-009 від 13.05.2011р. податкове повідомлення від 09.03.2011р. № 0000652310 скасовано в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 1750 грн., а податкове - повідомлення рішення №0000642310 залишено без змін.

Крім того, з метою обєктивного розгляду скарг позивача ДПІ у м. Вінниці відповідно до наказу ДПА у Вінницькій області за № 247 від 04.05.11 проведено позапланову перевірку ПП "Торгтехніка Пак", на підставі якої (акт перевірки) від 11.05.2011р. № 1938/2301/34887052 винесено наступне податкове повідомлення - рішення 0001722310 від 23.05.2011р.

Повторні скарги позивача до ДПА України залишено без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи в основу вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача, відповідно до якого операції по взаємовідносинах ПП "Торгтехніка Пак" з ТОВ "Альпарі", ТОВ "Веал Поділля" не мали реального характеру, вчинені з метою ухилення від оподаткування, а тому є нікчемним. На думку податкового органу позивачем сформовано податковий кредит по отриманим товарам та послугам, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності та безпідставно віднесено до складу валових витрат за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та їх скасовуючи суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірно встановленими судом першої інстанції обставини, за яких здійснені господарські операції між ПП "Торгтехніка Пак" та ТОВ "Альпарі", ТОВ "Веал Поділля" мали реальний характер, підтвердженням чого слугують наявні у матеріалах справи докази їх виконання.

На час укладення та виконання договорів зазначені контрагенти були діючими господарюючими субєктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та були платником податку на додану вартість. Факти отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених осіб повною мірою були досліджені судом першої інстанції А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що до них ставляться Законами "Про податок на додану вартість" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Будь-яких доказів того, що отримані товари не призначаються для використання в господарській діяльності позивача ДПІ у м. Вінниці не надано. Навпаки, вказане твердження спростовано існуючим у матеріалах справи листами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, доказами про повернення замовленого позивачем товару у звязку з його невідповідністю технічним характеристикам. ( т. 2 а.с.101-122).

Судом першої інстанції детально досліджені обставини правомірного віднесення позивачем до складу валових витрат за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. витрати вартості компенсації електроенергії та газопостачання згідно договору оренди від 01.01.2009р. № 01/02-2009, з якими безпосередньо повязується господарська діяльність підприємства та які згідно п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" належать до валових витрат.

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що висновки податкового органу про нікчемність укладених договорів, недоведеність використання отриманих послуг у господарській діяльності підприємства ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000642310 від 09.03.2011р. у частині нарахування основного платежу на суму 174 860,0 грн. та штрафної санкції у розмірі 29 434,0 грн. та № 0001722310 від 23.05.2011 року в частині нарахування 145 468,0 грн. основного платежу та 36366,75 грн. штрафних санкцій ДПІ у м. Вінниці доведено не було та матеріалами справи не підтверджено, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав для їх скасування.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар