Ухвала суду № 20351699, 08.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3355/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Князєва В.В.

відповідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги державної податкової інспекції у м. Вінниці та товариства з обмеженою відповідальністю колективної телефонної компанії "Веко" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю колективної телефонної компанії "Веко" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" (далі - ТОВ КТК "Веко") звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003391530/0 від 12.04.2010 року та № 0003561600/0 від 16.07.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року зазначений позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003561600/0 від 16.07.2010 року про визначення суми податкового зобовязання зі сплати штрафу по податку на додану вартість у розмірі 4367,02 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням ТОВ КТК "Веко" та ДПІ у м. Вінниці подали апеляційні скарги.

Зокрема, позивач із посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду в частині відмови у задоволені позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0003391530/0 від 12.04.2010 року. В обґрунтування своєї скарги вказує на невірне визначення податковим органом суми фінансових санкцій з причин відсутності у останнього прав змінювати призначення платежів, визначених платником.

Відповідач у свої же апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність задоволення позову в частині визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 0003561600/0 від 16.07.2010 року просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на підставі акту невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ КТК "Веко" щодо своєчасності сплати самостійно узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість № 426/15-212 від 07.04.2010 року ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення № 0003391530/0 від 12.04.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязанні зі сплати штрафних санкцій (50 %) по податку на додану вартість в сумі 23167,61 грн.

З акту перевірки слідує, що порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. допущено підприємством у результаті несвоєчасної сплати самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно поданої декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 44648,00 грн. та декларації за квітень 2009 року у сумі 7995,00 грн., всього - 46335,21 грн.

Підпункт 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону 2181 передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки сума погашено із затримкою понад 90 календарних днів податкового боргу становить 46335,21 грн., то штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 застосовуються в розмірі 50% погашеної суми - 23167,61 грн.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з тим, що дії відповідача щодо зміни призначення платежу товариством оскаржені не були та не є предметом даного позову, а тому можливі негативні наслідки для позивача судом не розглядаються. Податковий орган неодноразово застосовував штраф до ТОВ КТК "Веко" при затримці сплати узгодженої суми податкового зобовязання (а.с. 112) та на момент винесення рішення правильно визначив суму заборгованості шляхом її зменшення на суму часткової сплати.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0003391530/0 від 12.04.2010 року.

Що ж до доводів апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці по податковому повідомленні-рішенні № 0003561600/0 від 16.07.2010 року, то колегія суддів не вважає їх переконливими.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції достовірно встановлено та відповідачем не спростовано, що прийняте за наслідками невиїзної документальної (камеральної) перевірки (акт перевірки № 988/15-212/23107433 від 09.07.10) оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003391530/0 від 12.04.2010 року про сплату 4367,02 грн. штрафної санкції по податку на додану вартість ТОВ КТК "Веко" не направлялось в порядку та строки, передбачені розділом 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 року.

Відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (випадки адміністративного оскарження). А згідно п.п. 5.2.5 ст. 5 Закону № 2181 право на оскарження до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання виникає у платника податків у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Ненадіслання відповідачем на адресу позивача податкового повідомлення-рішення від 16.07.2010 року №0003561600/0, відповідно, його неотримання останнім, позбавило ТОВ КТК "Веко" узгодити визначену у такому рішення суму податкового зобовязання, оскаржити його у встановленому порядку чи добровільно виконати.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Так як процедура визначення позивачу податкового зобовязання згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2010 року №0003561600/0 порушена, тобто вчинена ДПІ у м. Вінниці не на підставі та не у спосіб, що передбачений законами, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг ДПІ у м. Вінниці та ТОВ КТК "Веко" її не спростовують, тому суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її скасування чи зміни.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у м. Вінниці та товариства з обмеженою відповідальністю колективної телефонної компанії "Веко" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 грудня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар