Ухвала суду № 20350296, 15.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7682/11

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: <Довідник >Сапальової Т.В., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккразсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккразсервіс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182304/1481 від 26.05.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом проведеної відповідачем позапланової перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ВТ Альянс" за період 01.07.2010 року по 31.07.2010 року та з ТОВ "Томтехснаб" за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року, встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 11291 грн. Зокрема, податковий орган прийшов до висновку про відсутність у ТОВ "Томтехснаб" та ТОВ "ВТ Альянс" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, також відсутність письмового договору між позивачем та ТОВ "ВТ-Альянс", відсутність товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, сертифікатів якості. За результатами перевірки складено акт № 3399/23-4/22782204 від 11.05.2011 року, на підставі якого 26 травня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182304/1481, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на сумі 11291 грн., за штрафними санкціями на суму 2823 грн.

Вважаючи вказане вище рішення незаконним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача, на думку суду першої інстанції підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зокрема, під час розгляду справи, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та ТОВ "Томтехснаб" було укладено договір купівлі-продажу (поставки товару) від 05.01.2010 року № 1005, предметом якого є поставка та передача запасних частин до вантажних автомобілів, ціна, номенклатура і кількість яких відповідають товаросупроводжуючим документам.

Крім того, від ТОВ «ВТ-Альянс»позивачу 19 липня 2010 року були поставлені автомобільні запчастини (рахунок-фактура, видаткова та податкова накладна № 1011907 від 19.07.2010 року).

Суд першої інстанції відхилив, як необгрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договорів поставки запасних частин до автомобілів, укладених між позивачем та ТОВ "Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс»та відсутності реальних наслідків їх виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками, з тих підстав, що вказані господарські операції належним чином підтверджені первинними документами.

Так, 10.10. 2010 року, відповідно до рахунку-фактури № 1010, видаткової та податкової накладної № 10 від 10.10.2010 р. ТОВ "Техснаб" було здійснено поставку запасних частин позивачу на загальну суму 25783, 50 грн. Дана поставка була здійснена із використанням мікроавтобусу Мерседес, яким також було передано товарно-супроводжуюча документація. Даний факт зокрема підтверджується показами свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що він, будучи директором ТОВ "Хмельницьккразсервіс", 10 жовтня 2010 року, на підставі довіреності № 209, особисто зустрічав вантаж з Миколаєва, який передавало ТОВ "Томтехснаб". Крім того, на запит суду ТОВ "Томтехснаб" надало аналогічну інформацію, додатково вказавши, що продукцію, реалізовану ТОВ "Томтехснаб", було придбано в ПП "Агро-Ленд К", надавши відповідно видаткові та податкові накладні.

Також, 22 листопада 2010 року ТОВ «Томтехснаб», на підставі згаданого вище договору, було здійснено ще одну поставку запасних частин до автомобіля на загальну суму 20783, 46 грн., згідно рахунку-фактури № 1122, видаткової та податкової накладної № 5 від 22.11.2010 р. Поставлявся товар із використанням рейсового автобусу Миколаїв-Чернівці (через Хмельницький), упакованим в мішки. Дана обставина підтвердилась показами допитаного в якості свідка ОСОБА_4 та відповіддю ТОВ «Томтехснаб».

Крім того, оплата за поставлений 19.07.2010 року, 10.10.10 р. та 22.11.10 р. товар була здійснена в безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківського рахунку, відповіддю ТОВ "Томтехснаб". Даний товар було оприбутковано на складах позивача і в наступному значна частина товару була реалізована за вищою ціною наступним контрагентам, зокрема таким як ПАТ «Волинь-цемент», ТОВ «Топаз-ЛТД», ДП «ДМС-Трансбуд», ТОВ «Гаруда», ТОВ «Агроальянс», ДП «УПП УЗ», що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями накладних, актів здачі-приймання робіт, а частина товару, згідно бухгалтерської довідки та актів інвентаризації, продовжує обліковуватися на складах позивача.

На підставі викладеного судом першої інстанції зроблено висновок, що всі вказані вище господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень вимог законодавства.

На думку колегії суддів апеляційного суду, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією с дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пп. 11.2.1. п.11.2. ст.. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Таким чином, платник податку -покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Даючи правову оцінку діям відповідача з врахуванням вказаних вище норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а висновки відповідача про визначення податкового зобов"язання з ПДВ в розмірі 14114,00 грн. є безпідставними та такими, що винесені з грубим порушенням податкового законодавства України.

В свою чергу, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд І інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Сторчак В. Ю.

Судді< Список >Сапальова Т.В.

< Список >Смілянець Е. С.

<Список >

<Список >