Ухвала суду № 20349016, 01.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/945/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Кобилюка Б.Я.

представника позивача Озірського С.О.

представника відповідача Зайця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011р. по справі№2а-1670/945/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс", звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просивскасувати податкові повідомлення-рішення №0005201503/0/1903 від 18.06.2010 р., №0005201503/1/2718 від 30.08.2010 р., №0005201503/2/3485 від 25.10.2010 р. та №0005201503/3/55 від 14.01.2011 р., якими підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю у розмірі 52 462,15 грн., у тому числі 34 974,77 грн. - за основним платежем, 17 487,38 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для нарахування орендної плати за землю за новими ставками, оскільки договори оренди землі, укладені між ТОВ "ПКП "Шляхбудсервіс" та Кременчуцькою міською радою Полтавської області, ніким не змінювалися, ставки орендної плати, обумовлені цими договорами, визначалися з урахуванням положень Закону України "Про оренду землі" в редакції, існуючій на час їх укладення, якою не було закріплено мінімального розміру орендної плати. Відтак, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при недоведеності обставин, що мають істотне значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП "Шляхбудсервіс" (ідентифікаційний код 24824869) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 24.03.1997 р. , що підтверджується свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №359965.

У 2007 році між Кременчуцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКП "Шляхбудсервіс" укладено договори оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташовані у м. Кременчук Полтавської області.

Так, 13.02.2007 р. між Кременчуцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКП "Шляхбудсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий №5310436100:01:002:0109) для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу по проїзду Галузевому, 38 в м.Кременчуці, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 12895 м2. Договір укладено терміном на 5 років. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.

13.02.2007 р. укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий №5310436100:01:002:0110) для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу по проїзду Галузевому, 38 в м.Кременчуці. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 9935 м2. Договір укладено терміном на 5 років. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.

08.06.2007 р. укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий №5310436500:08:006:0052) для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу "Човнова станція" по вул. 50-річчя Союзу РСР, 22 в м.Кременчуці. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 13854 м2. Договір укладено терміном на 2 роки. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно.

У період з 03.06.2010 р. по 08.06.2010 р. фахівцем Кременчуцької ОДПІ у Потавській області проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ "ПКП "Шляхбудсервіс".

За результатами перевірки складено акт №2773/15-227/24824869 від 09.06.2010 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ПКП "Шляхбудсервіс" ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-ІV із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме: встановлено заниження суми орендної плати за землю за період з січня по грудень 2008 року на загальну суму 34974,77 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005201503/0/1903 від 18.06.2010 р. яким ТОВ "ПКП "Шляхбудсервіс" визначено податкове зобов'язання за платежем: орендна плата за землю на загальну суму 52462,15 грн., у тому числі за основним платежем - 34974,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) - 17487,38 грн.

ТОВ "ПКП "Шляхбудсервіс", не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його у порядку, передбаченому ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками адміністративного оскарження рішення контролюючого органу сума податкового зобов'язання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною. З метою доведення нового граничного строку оплати означеного податкового зобов'язання Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0005201503/1/2718 від 30.08.2010 р., №0005201503/2/3485 від 25.10.2010 р., №000520150/3/55 від 14.01.2011 р., якими до платника доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання у тому ж розмірі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обовязку, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності. Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю, не може залежати від умов договору.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у звязку з волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав щодо заниження ТОВ "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс" суми орендної плати за землю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю").

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Законом України "Про внесення змін в Закон України від 25.03.2005 р. №2505 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" пункт 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", який був чинним на час існування спірних правовідносин, викладено у новій редакції, у відповідності з якою до загальнодержавних податків (обов'язкових платежів) віднесено і плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності вважається податковим зобов'язанням з 01.01.2005 р. та справляється в порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю" та Законом України "Про оренду землі".

Підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладено в новій редакції частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі"та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 p. №10-рп/2008 вищенаведені положення пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та "Пpo внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р. №309-VI внесено зміни до частин 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Колегія суддів, враховуючи наведене, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що з 2008 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Суд першої інстанції дав належну оцінку посиланням позивача на те, що розмір орендної плати за земельні ділянки може бути збільшений лише за згодою сторін договору, оскільки формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обовязку, такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обовязкових платежів до яких віднесено і плату за землю не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання закріплені статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у звязку з волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача у даних правовідносинах з позивачем кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0005201503/0/1903 від 18.06.2010 р., №0005201503/1/2718 від 30.08.2010 р., №0005201503/2/3485 від 25.10.2010 р. та №0005201503/3/55 від 14.01.2011 р. прийняті Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 р. по справі№2-а-6352/10/1670 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторін.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.03.2011 р. по справі №2а-1670/945/11 запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс"доКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст >