Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 р.Справа № 2а-8649/10/1870 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Курило Л.В.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
представника позивача Стукань Л.В., Дяговченко А.В.
представника відповідача Надточієвої О.М., Марченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від19.01.2011р. по справі№2-а-8649/10/1870
за позовом ТОВ "Арх-Буд-Інвест"
до Державної податкової інспекції в м. Суми
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арх-Буд-Інвест», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якій просив скасувати висновок акту № 8751/2312/34593207/82 від 27.10.2010 р. розділ 4 пункт 1 про заниження податку на прибуток на загальну суму 1 068 037 грн.; скасувати висновок акту № 8751/2312/34593207/82 від 27.10.2010 р. розділ 4 пункт 2 про завищення затишку від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 50 524 грн.; зобов'язати ДПІ в м. Суми визнати висновки акту про результати планової виїзної перевірки № 2897/2312/34593207/40 від 14.04.2009 р. пункт 4 щодо завищення валового доходу за 9 місяців 2008 року в сумі 20 322 876 грн. та врахувати уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань за № 108029 від 27.07.2010 р.
29.11.2010р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001152312/0/85585 від 09.11.2010 року про збільшення податкового зобов'язання на суму 2 417 639 грн.; зобов'язати ДПІ в м. Суми визнати висновки акту про результати планової виїзної перевірки № 2897/2312/34593207/40 від 14.04.2009 р. пункт 4 щодо завищення валового доходу за 9 місяців 2008 року в сумі 20 322 876 грн. та врахувати уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань за № 108029 від 27.07.2010 р.
09.12.2010р. позивач остаточно уточнив свої позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001152312/0/85585 від 09.11.2010 року про збільшення податкового зобов'язання на суму 2 417 639 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ в м.Суми було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Арх-Буд-Інвест»за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. про що було складено Акт № 8751/2312/34593207/82 від 27.10.2010 р.
На думку позивача, відповідач за наслідками проведеної перевірки неправомірно вказує на завищення валових витрат позивачем за період з 01.10.08 р. по 30.06.10 р. у сумі 8 708 801 грн. Зокрема, неправомірним є посилання ДПІ в м.Суми на п. н. 5.3.2 та 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. за № 283/97-ВР в частині включення до валових - витрат на будівництво Комплексу житлових будинків по вул. Кірова 154/2, як витрат на створення основних засобів. Позивач просив суд звернути увагу на те, що квартири та інші приміщення у комплексі житлових будинків по вул. Кірова 154/2 призначені для реалізації та не відносяться до необігових активів, а витрати на їх спорудження є витратами на створення продукції для реалізації. Враховуючи приписи Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими зондами" від 21.12.2000 р. № 2181 - III п. 2.2.1, відповідно до яких контролюючі органи не мають права втручатися в облікову політику підприємства, ці витрати вірно відображені на рах. 23 "Виробництво" та 201 "Сировина й матеріали".
Позивач посилався на те, що з приводу аналогічних неправомірних висновків ДПІ в м. Суми при проведенні попередньої перевірки ТОВ "Арх-Буд-Інвест" в 2009 році (щодо витрат, пов'язаних з будівництвом Комплексу житлових будинків по вул. Кірова 154/2, як витрат на створення основних засобів) є постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 р. по справі № 2-а-42/10/1870 про визнання не чинним повідомлення-рішення № 0000532312/0/27448 від 27.04.2009 р. про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 427740 грн., яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 р. залишена без змін.
Крім цього, на думку позивача, відповідачем неправомірно зазначено про безпідставність віднесення Товариством до валових витрат вартості природного газу, послуг з його постачання і транспортування на загальну суму 252622 грн. Обґрунтовуючи свою позицію в даній частині позову, позивач посилався на п. п. 3.1.15. 3.2.10.7 ДБН Д. 1.1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", згідно якого до складу витрат на спорудження об'єктів включаються додаткові витрати на виконання будівельно-монтажних робіт у зимовий період, в тому числі на тимчасове опалення, які входять до собівартості продукції. Враховуючи викладене, згідно положень бухгалтерського обліку щодо обліку витрат продукції для реалізації, витрати на тимчасове опалення будинку, що споруджується, не можуть бути відокремлені від загальних витрат на будівництво і підлягають включенню до валових витрат.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Арх -Буд-Інвест»задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001152312/0/85585 від 09.11.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Арх-Буд-Інвест»визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток»в сумі 2417639,00 гр.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати постанову суду від 19 січня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з»ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст..ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, підтримуючи надані письмові заперечення, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та пояснення представників позивача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Арх-Буд-Інвест" 10.10.2006 року зареєстровано як юридична особа відділом державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності Сумської міської ради; взято на податковий облік в ДПІ в м. Суми 10.10.2006 року за № 163210200000; згідно свідоцтва від 16.10.2006 року № 25788927 підприємство є платником ІІДВ.
Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми проведено виїзну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-буд-інвест" за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої 27.10.2010 р. складено Акт за № 8751 /2312/34593207/82 (т.1, а.с. 33-93).
Згідно висновків, викладених в акті перевірки, позивачем допущено порушення п. 5.1 з урахуванням визначення терміну п. 1.32 ст. 1. пп. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5. п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням змін і доповнень, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму - 1 068 037 грн., в тому числі заниження: 2 кв. 2009 р. - 1349602 грн. та завищення податку на прибуток за 3 кв. 2009 р. на суму - 3 835,00 грн.; за 4 кв. 2009 р. на суму - 277 730.00 грн.; пп. 7.4.1 ті. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Арх-Буд- Інвест»було завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (рядок 26) на загальну суму - 50 524.00 гри., в тому числі: січень 2010 р. - 11 010.00 грн.; лютий 2010 р. - 18 740.00 грн.; березень 2010 р. 17 482.00 грн.; квітень 2010 р. - 315.00 грн.; травень 2010 р. - 2 977.00 грн.
За результатами документальної перевірки, ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001152312/0/85585 від 09.11.2010 р., яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 417 639.00 грн. (основний платіж - 1 068 037.00 грн., штрафна ( фінансова) санкція -1 349 602.00 грн. (т.1, а.с.100).
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення № 0001152312/0/85585 від 09 листопада 2010 року, натомість позивач належними доказами обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у звязку з наступним.
Як встановлено судом першої інстанції і не заперечувалось відповідачем, ТОВ "Арх-Буд-Інвест" здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою м. Суми, вул. Кірова. 154/2.
Фінансування будівництва відбувається відповідно до вимог Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
З метою залучення грошових коштів інвесторів ТОВ "Арх-Буд-Інвест" провело випуск дисконтних іменних облігацій. Постійне свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2007р. № 300/2/07. Згідно протоколу зборів учасників №3 від 30.03.07р. фінансові ресурси, залучені від реалізації облігацій серії А у кількості 4090909 шт. на загальну суму 44999999 грн., форма випуску бездокументарна, будуть використанні на придбання цінних паперів. Джерелом погашення облігацій будуть виступати кошти емітента, отримані в результаті його фінансово-господарської діяльності. Дані дисконтні облігації були згідно договорів від 24.07.07р № А-790/07, від 23.07.07р. № А-772/07 та від 26.07.07р. № 819/07 реалізовані ТОВ "КУА "Пріоритет фінанс". Кошти від реалізації даних дисконтних облігацій були направлені на придбання інвестиційних сертифікатів.
В подальшому дані облігації будуть реалізовані фізичним або юридичним особам, що мають бажання придбати квартири в будинку, що будується позивачем згідно договору купівлі-продажу цінних паперів. Згодом укладається договір про набуття прав на приміщення ( а.с. 7-14), за яким забудовник (ТОВ "Арх-Буд-Інвест''') зобов'язується передати покупцю у власність приміщення, що відповідає характеристикам, визначеним в цьому ж договорі, в обмін на пакет облігацій, які покупець придбає на умовах договору купівлі - продажу цінних паперів, про який йшлося вище. Додатками до цього договору є план відповідного приміщення (т.1, а.с. 14), акт вибору приміщення (а.с. 15), договір міни приміщення на пакет облігацій (т.1, а.с. 17-19).
В наведений вище спосіб позивачем залучались кошти інвесторів для проведення будівництва.
Зазначені обставини встановлені попередніми перевірками, підтверджені судовими рішеннями та не заперечувались представниками відповідача.
Відповідно до п.п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (дачі - валові виграти) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Саме на цю норму посилався відповідач, зменшуючи валові витрати позивачу.
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 '"Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем будується будинок з метою подальшого продажу квартир; будівництво провадиться за рахунок грошових коштів з використанням фінансових інструментів, визначених Законом України ""Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
Таким чином у об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку, розташованого за адресою м. Суми. вул. Кірова. 154/2. відсутні ознаки, притаманні основним засобам в розумінні положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем при визначенні податкових зобов'язань позивачеві безпідставно застосовано положення підпункту 5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Суд першої інстанції правомірно врахував посилання позивача на те, що з приводу аналогічних неправомірних висновків ДПІ в м. Суми при проведенні попередньої перевірки ТОВ "Арх-Буд-Інвест" в 2009 році (щодо витрат, пов'язаних з будівництвом Комплексу житлових будинків по вул. Кірова 154/2, як витрат на створення основних засобів) зроблені висновки в постанові Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 р. по справі № 2-а- 42/10/1870, яка набрала чинності, оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 року, залишена без змін (т.1, а.с.115-121).
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача, що витрати підприємства на опалення будинку, що не введений в експлуатацію, не пов'язані із веденням господарської діяльності, оскільки, відповідно до п. п. 3.1.15. 3.2.10.7 ДБН Д. 1.1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", до складу витрат на спорудження об'єктів включаються додаткові витрати на виконання будівельно-монтажних робіт у зимовий період, в тому числі на тимчасове опалення, які входять до собівартості продукції.
Таким чином, враховуючи положення бухгалтерського обліку про облік витрат продукції для реалізації, витрати на тимчасове опалення будинку, що споруджується, не можуть бути відокремлені від загальних витрат на будівництво і підлягають включенню до валових витрат.
А тому, суду першої інстанції правомірно вважав, що відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо завищення позивачем валових витрат на суму коштів, витрачених на будівництво зазначеного будинку.
Як пояснили в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, і про це свідчать письмові докази, протягом 2007 2010 рр. позивачем укладено 110 договорів з фізичними особами про набуття прав на приміщення через придбання цінних паперів, відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а також реалізовано частину офісних приміщень за договором № 1 від 27.01.2010 року. Зазначеними договорами передбачено, що після введення в експлуатацію будинку вказані квартири передаються покупцям за договорами міни. На період розгляду справи в суді апеляційної інстанції укладено 50 договорів міни, що є свідченням правомірності доводів позивача про те, що будівництво квартир у спірному будинку здійснювалось виключно для їх реалізації ( т.1, а.с.29-32,190-270).
Суд першої інстанції надав належну оцінку встановленим обставинам, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення рішення, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від19.01.2011 р. по справі№2а-8649/10/1870 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від19.01.2011р. по справі№2-а-8649/10/1870 за позовомТОВ "Арх-Буд-Інвест" доДержавної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.
Судді<підпис >
<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >
Судове рішення № 20347243, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8649/10/1870. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: