Ухвала суду № 20347100, 26.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 р.Справа № 2а-2583/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Григорєвої Д.І., Верман А.М.

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача Байбак О.В., Храновського А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від07.04.2011р. по справі№2а-2583/11/2070

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_7, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.03.2011р. №0000271722/0.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на помилковість висновків акту перевірки від 24.02.201 1р. №120/1722/28227819837 про порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" за взаємовідносинами з ТОВ "Віват Україна ЛТД" та з ТОВ "Юника". Позивач зазначав, що вказані субєкти господарювання мають правовий статус платників ПДВ, видали йому належно складені податкові накладні, оплата податку здійснена приватним підприємцем в готівковій формі, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року

відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 27.12.2010 р. по 17.02.2010 р. Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірка ФОП ОСОБА_7 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 р. - 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 120/1 722/НОМЕР_1 від 24.02.2011 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_7 вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: неправомірне включення до податкового кредиту за 2010 рік податку на додану вартість на загальну суму 74579 грн., в результаті чого занижено суму податкових зобовязань за квітень 2010 року на суму 24607 грн., за травень 2010року в сумі 18929грн., за вересень 2010 року в сумі 31043 грн.

На підставі акту перевірки Чугуївською ОДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000271722/0 від 10.03.2011 р., яким ФОП ОСОБА_7 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 93 223,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 74.579,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18.644,75 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача щодо здійснення оплати вартості придбаного у ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" товару шляхом проведення готівкових розрахунків, підтвердженням чому є надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, не узгоджується з фактичними обставинами спірних правовідносин та з приписами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320, згідно з якими касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Відповідно до п.3.1 Положення, касовий ордер складається на підтвердження проведення касової операції, здійснення якої поза межами каси суб'єкта господарювання Положенням не передбачено.

На думку суду, надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, в силу вимог чинного законодавства, могли бути складені лише за місцезнаходженням контрагентів позивача - ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника", тобто в М.Дніпропетровськ.

Також суд першої інстанції посилався на відсутність у позивача найманих працівників, а відтак, і отримання товару від ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника", що мало відбуватись в місті Чугуїв, і оплата вартості цього товару готівковими коштами, що мало відбуватись в М.Дніпропетровськ, здійснювались ФОП ОСОБА_7 самостійно.

Суд зазначив про відсутність доказів фізичної можливості отримати товар 01.04.2010р. за видатковою накладною №01-04104 від 01.04.2010р. на суму 12.290,00грн. (в тому числі і ПДВ - 2.048,00грн.) та за податковою накладною №01-04104 від 01.04.2010р. на суму 12.290,00грн. (в тому числі і ПДВ -2.048,33грн.) і в цей же самий день здійснити оплату вартості зазначеного в названих первинних документах товару в м.Дніпропетровськ згідно з прибутковим касовим ордером № 62 від 01.04.2010 р. на суму 10.000,00грн.

Аналогічна ситуація одночасного (тобто в один день) отримання позивачем товару та оплати його вартості готівковими коштами за матеріалами справи мала місце 02.04.2010р., 05.04.2010р., 06.04.2010р.. 14.04.2010р., 19.04.2010р, 21.04.2010р., 05.05.2010р, 11.05.2010р., 14.05.2010р.. 17.05.2010р., 24.05.2010р., 25.05.2010р., 01.09.2010р.. 10.09.2010р.. 13.09.2010р. В матеріалах справи відсутні докази вибуття позивача до М.Дніпропетровськ 01.04.2010р., 02.04.2010р., 03.04.2010р., 05.04.2010р., 06.04.2010р.. 14.04.2010р., 15.04.2010р., 16.04.2010р.. 19.04.2010р.. 20.04.2010р., 21.04.2010р., 22.04.2010р., 23.04.20 10р., 26.04.2010р., 27.04.2010р.. 28.04.2010р.. 05.05.2010р., 06.05.2010р., 07.05.2010р., 11.05.2010р., 12.05.2010р.. 14.05.2010р., 17.05.2010р.. 19.05.2010р.. 24.05.2010р., 25.05.2010р., 26.05.2010р., 27.05.2010р., 30.05.2010р., 01.09.2010р., 02.09.2010р.. 03.09.2010р., 06.09.2010р.. 07.09.2010р.. 08.09.2010р., 09.09.2010р., 10.09.2010р.. 13.09.2010р.. 14.09.2010р.. 15.09.2010р.. 16.09.2010р., 17.09.2010р., 20.09.2010р. з метою оплати вартості товару на користь ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника".

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів понесення витрат у взаємовідносинах з ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника", суд вважав правомірними висновки відповідача про нікчемність укладених між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" правочинів, оскільки за вищевказаними правочинами ФОП ОСОБА_7 без здійснення належним чином підтверджених витрат отримав податкову вигоду у вигляді збільшення податкового кредиту з ПДВ на суму 74.579.00грн. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то складені в межах такого правочину первинні документи не мають юридичної сили та доказовості внаслідок дефекту їх походження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції також зазначив, що значна територіальна віддаленість позивача (який знаходиться в м. Чугуїв) від контрагентів - ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" (які знаходяться в М.Дніпропетровськ) об'єктивно зумовлює потребу в транспортуванні товару з м.Дніпропетровськ до м. Чугуїв, але матеріали справи не містять жодних доказів фактичного транспортування товару від ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" до позивача, ФОП ОСОБА_7, зокрема, копій товаро-транспортних накладних, складених згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568).

За таких обставин, перелічені в акті перевірки від 24.02.2011р. №120/1722/НОМЕР_1 податкові накладні не можуть підтверджувати витрат по оплаті ПДВ і слугувати законною підставою для збільшення позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки №120/1722/НОМЕР_1 від 24.02.2011 р., фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача про порушення ФОП ОСОБА_7 вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: збільшення податкового кредиту з ПДВ за рахунок складених ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" податкових накладних, які видані в межах господарських операцій (т.1, а.с.10-41).

Так, в ході перевірки, за допомогою «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового в розрізі контрагентів»з податку на додану вартість встановлені розбіжності в розрізі контрагентів: податковий кредит платника більше ніж податкові зобов'язання контрагентів:

- у квітні 2010 року на суму 24607,33 грн. (сума ПДВ) по ТОВ ("ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ-35448263);

- у травні 2010 року на суму 18929,17 грн. (сума ПДВ) по ТОВ «ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ-35448263);

- у вересні 2010 року на суму 310,42,83 грн. (сума ПДВ) по ТОВ "ЮНИКА" (код ЄДРПОУ -35448263)

При дослідженні встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об'єкту оподаткування), на підставі яких СПД-ФО ОСОБА_7 визначав суми податкового кредиту, а саме:

контрагентом ТОВ "ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ - 35448263) надано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року, які не визнані органом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, як податкова звітність.

Відповідно наданої відповіді ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, вих. № 3175/7/23-321 від 28.01.2011 року (вх.№ 419/7 від 31.01.2011р.) на запит Чугуївської ОДНІ (вих. № 149/7/17-227 від 20.01.2011р.) з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ -35448263) щодо взаємовідносин з СПД-ФО ОСОБА_7 за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ складено акт № 44/233/35448263 від 28.01.2011 року про неможливість проведення перевірки ТОВ "ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ -35448263), в якому додатково повідомлено, що декларації з податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року "не визнані, як податкові".

Історія зміни станів підприємства ТОВ "ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД":

22.09.2010р. - 10 стан запит не встановлення за місцезнаходженням}

30.09.2010р. - 23 стан - місцезнаходження не встановлено;

16.11.2010р. - 3 стан - прийнято рішення про припинення за рішенням власника;

08.12.2010р. 4 стан - порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду по справі № Б38/321-10;

29.12.2010р. - 14 стан - постановою господарського суду визнано банкрутом по справі № І8/321-10.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що в порушення п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№; 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями СПД-ФО ОСОБА_7 безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "ВІВ АТ УКРАЇНА ЛТД" на загальну суму 261219,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43536 грн.), у т.ч.: за квітень 2010 року -147644,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24607 грн.), за травень 2010 року - 113575,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18929 грн.). Перелік податкових накладних, які виписані ТОВ "ВІВАТ УКРАЇНА ЛТД" та включених ФОП ОСОБА_7 до складу податкового кредиту за квітень - травень 2010 року наведений у таблиці № 22. (а.с.34).

При дослідженні встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об'єкту оподаткування), на підставі яких СПД-ФО ОСОБА_7 визначались суми податкового кредиту, а саме:

-контрагентом ТОВ "ЮНИКА" (код ЄДРПОУ - 36368011), яккй зареєстрований ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ, стан платника - 0 (основний платник) не надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року та відповідне сума ПДВ залишилась не включеною підприємством до податкових зобов»язань.

Відповідно даних «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»з податку на додану вартість встановлені розбіжності в розрізі контрагентів: податковий кредит платника більше ніж податкові зобов'язання контрагентів:

-у вересні 2010 року на суму 31042,83 гри. (сума ПДВ) по ТОВ "ЮНИКА" (код ЄДРПОУ - 36368011). при цьому податкова декларація ТОВ "ЮНИКА" (код ЄДРПОУ - 36368011) за вересень 2010 р. до податкової інспекції не надано.

З метою проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮНИКА" (код ЄДРПОУ - 36368011) щодо взаємовідносин з СПД-ФО ОСОБА_7 за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. направлено запит до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ (вих. № 152/7/17-227 від 20.01.2011р., повторно вих. № 317/7/1 7-227 від 08.02.2011 р.). Станом на дату підписання акту перевірки відповідь до Чугуївської ОДПІ не надходила.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку проте, що в порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04,1997 із змінами та доповненнями СПД-ФО ОСОБА_7 безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні. отримані від ТОВ "ЮНИКА" на загальну суму 186257,00 грн. (у т.ч. ПДЗ - 31043 грн.), у т.ч.: за вересень 2010 року - 186257,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31043 грн.) Перелік податкових накладних, які виписані ТОВ "ЮНИКА" та включених СПД-ФО ОСОБА_7 до складу податкового кредиту за вересень 2010р. наведений у таблиці № 23. (а.с. 36).

Колегія суддів, не погоджуючись з висновками контролюючого органу та суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Письмові докази свідчать про те, що ФОП ОСОБА_7 (в якості покупця) та ТОВ "ВІВАТ Україна ЛТД" укладено правочин купівлі-продажу шляхом складання видаткових накладних, а також податкових накладних №01-04104 від 01.04.2010р. на суму 10.241,67грн. та ПДВ - 2.048.33грн., №04025 від 02.04.2010р. на суму 13.423,33грн. та ПДВ - 2.684,67грн., №04-04101 від 05.04.2010р. на суму 12.948.33грн. та ПДВ - 2.589,67грн.. №06-04102 від 06.04.2010р. на суму 6.671,67грн. та ПДВ - 1.334.33грн.. №14-04104 від 14.04.2010р. на суму 17.991,33грн. на суму - 3.598,27грн.. №15-0402 від 15.04.2010р. на суму 10.882,00грн. та ПДВ - 2.176,40грн., №19-04103 від 19.04.2010р. на суму 10.701.67грн. та ПДВ -2.140.33грн.. №21-04102 від 21.04.2010р. на суму 10.213.33грн. та ПДВ - 2.042.67грн., №21-04103 від 21.04.2010р. на суму 8.816,67грн. та ПДВ - 1.763,33грн.. №22-04101 від 22.04.2010р. на суму 8.083.33грн. та ПДВ- 1.616,67грн., №0505104 від 05.05.2010р. на суму 23.160,00грн. та ПДВ - 4.632,00грн.. №0505 105 від 05.05.2010р. на суму 7.491,33грн. та ПДВ - 1.498,27грн., №1 105103 від 1 1.05.2010р. на суму 8.715,00грн. та ПДВ - 1.743,00грн., №1205102 від 12.05.2010р. на суму 4.232.00грн. та ПДВ - 846,00грн., №1305101 від 13.05.2010р. на суму 5.333,33грн. та ПДВ - 1.066,67грн.,№1405 101 від 14.05.2010р. на суму 8.126.67грн. та ПДВ - 1.625,33грн., №1705102 від 17.05.2010р. на суму 7.140,00грн. та ПДВ - 1.428,00грн.. №1805101 від 18.05.2010р. на суму 7.573,33грн. та ПДВ -1.514,67грн.. № 1 805 1021 від 1 8.05.2010р. на суму 2.997,50грн. та ПДВ - 599.50грн., №2005202 від 20.05.2010р. на суму 2.473,33грн. та ПДВ - 494,67грн., №2405101 від 24.05.2010р. на суму 13.240,00грн. на суму 13.240,00грн. та ПДВ - 2.648,00грн.. №2505101 від 25.05.2010р. на суму 4.163,33грн. та ПДВ - 832,67грн.

Також між ФОП ОСОБА_7 (в якості покупця) та ТОВ "Юника" укладено правочин купівлі-продажу шляхом складання видаткових накладних, а також податкових накладних від 01.09.2010р. №9192 на суму 10.314.50грн. та ПДВ - 2.062,90грн., №9193 від 01.09.2010р. на суму 16.084,00грн. та ПДВ - 3.216,80грн.. №9194 від 02.09.2010р. на суму 22.731,50грн. та ПДВ - 4.546,30грн., №9195 від 03.09.2010р. на суму 6.349,67грн. та ПДВ - 1.269,93грн., №9196 від 10.09.2010р. на суму 6.376.83грн. та ПДВ - 1.275,37грн., №9197 від 13.09.2010р. на суму 22.718.33грн. та ПДВ - 4.543,67грн., №9198 від 14.09.2010р. на суму 8.317,67грн. та ПДВ - 1.663,53грн., №9199 від 15.09.2010р. на суму 8.398,33грн. та ПДВ - 1679,67грн.. №9200 від 16.09.2010р. на суму 15.025,00грн. та ПДВ - 3.005,00грн., №9201 від 20.09.2010р. на суму 10.987.50грн. та ПДВ - 2.197,50грн„ №9202 від 21.09.2010р. на суму 22.942,50грн. та ПДВ 4.588.50грн. №9203 від 23.09.2010р. на суму 4.968,33грн. та ПДВ - 993,67грн.(т.1, а.с.65-86).

На підтвердження здійснення оплати вартості придбаного у ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" шляхом проведення готівкових розрахунків, позивачем надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (т.1, а.с.87-102).

Відповідно до пп.. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_7 під час формування податкового кредиту було допущено порушення пп..7.2.3 п.7.2 ст. 7 та пп..7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що свідчить акт перевірки (т.1, а.с.10-41).

Однак, ні відповідач в акті перевірки, ні суд першої інстанції не обґрунтували в чому полягають порушення позивачем пп..7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про полдаток на додану вартість».

Як пояснили представники відповідача в суді апеляційної інстанції, позивачем до перевірки надавались оригінали податкових та видаткових накладних, виданих контрагентами позивача у квітні-травні та вересні 2010 року, ними перевірялись факти наявності придбаного позивачем товару і не оспорюється реальність (товарність) укладених позивачем та контрагентами договорів купівлі-продажу товару, його наявність та зберігання перевірялись фахівцями відповідача, про що, окрім пояснень представників відповідача, свідчать відповідні письмові докази (т.2, а.с.174-226).

Визнання відповідачем реальності виконання угод, наявність придбаного товару та місця його зберігання у позивача, факт подальшої його реалізації спростовують висновки суду першої інстанції щодо нікчемності укладених угод між позивачем та його контрагентами через відсутність доказів фактичного транспортування товару від ТОВ "Віват Україна ЛТД" та ТОВ "Юника" до позивача, ФОП ОСОБА_7, зокрема, копій товаро-транспортних накладних, складених згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568) та через відсутність у позивача можливості протягом одного дня здійснити оплату та отримати придбаний товар.

Відповідно до п.1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року, товарно-транспортна накладна є обовязковим документом лише для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, тобто такий документ від позивача ОСОБА_7 не вимагається.

Як пояснив представник позивача та підтверджено письмовими доказами, і це не спростували представники відповідача, постачання придбаного позивачем товару відбувалось силами та за рахунок контрагентів постачальників товару; факт передачі товару покупцеві від продавців підтверджують відповідні видаткові та податкові накладні, факт повного розрахунку з продавцями підтверджують відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів; факт подальшої реалізації придбаного товару позивачем також знайшов своє підтвердження під час перевірки. Ці обставини були предметом перевірки та дослідження при проведенні перевірки та у суді першої інстанції про що свідчить додаток № 8 до акту перевірки «Стан розрахунків СПД-ФО ОСОБА_7….», додаток № 11 «Розрахунок витрат…( т.1, а.с.61-192, т.2, а.с.49-138).

Суд першої інстанції безпідставно зазначив, що погоджується з висновками податкового органу про нікчемність укладених позивачем та його контрагентами угод, оскільки акт перевірки не містить такий висновок ДПІ.

В суді апеляційної інстанції представники відповідача не оспорювали, а навпаки підтвердили реальність (товарність) укладених правочинів.

Відповідач, наполягаючи на порушенні позивачем пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визнаючи при цьому реальність укладених правочинів, посилався на невизнання податковим органом як податкової звітності податкових декларацій підприємств, що є контрагентами ОСОБА_7

Однак, колегія суддів зазначає, що такі підстави для визначення позивачу податкового зобовязання, згідно оскаржуваних податкових повідомлень рішень, находяться поза межами вимог пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Жодне з положень зазначеного Закону, як і інших Законів, що регулюють порядок оподаткування, не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання (у даному випадку - контрагентами позивача).

Відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом першої інстанції безпідставно не враховано зазначені обставини, а фактичним обставинам справи надана неналежна оцінка, порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактично встановленим обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, повязані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від07.04.2011 р. по справі№2а-2583/11/2070 не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно зясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог позивача .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_7 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від07.04.2011 р. по справі№2а-2583/11/2070 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_7доЧугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000271722/0 від 10.03.2011р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст >