Ухвала суду № 2034661, 22.05.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-ій інст. Запотічняк О.Д.                                                                                                                               рядок статзвіту № 41

Господарський суд Львівської області № 5/2615-12/408                                                                                       справа № 22а-765/08

Доповідач: Нос С.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

22 травня 2008 року                                                                                                           м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -   Носа С.П.,

суддів:                         Любашевського В.П.,

Яворського І.О.

при секретарі :                       Поворознику Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 10 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГалНат” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00026623220/0/12257 від 26.05.2004 р. ,-

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ГалНат” звернулося в суд першої інстанції з позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00026623220/0/12257 від 26.05.2004 р.

Постановою господарського суду Львівської області від 10 липня 2007 року у справі № 5/2615-12/408 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002662320/0/12257 від 26.05.2004р. яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 9278,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням першої інстанції Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що висновок суду першої інстанції не є таким, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 86 КАС України. Вважає рішення таким, що винесене з неповним з’ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права.

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ГалНат” в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що Господарським судом Львівської області не враховано, що податкова накладна, виписана незареєстрованим платником податку на додану вартість або відсутність в податковій накладній хоча б доного з обов’язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат із сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Окрім того зазначає, що в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» товариство з обмеженою відповідальністю “ГалНат” не звернулося до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням, відповідно не мало підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Позивач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з висновками комплексної планової документальної перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням товариство з обмеженою відповідальністю “ГалНат” не погоджується, вважає їх упередженими та таким, що базуються виключно на особистих суб’єктивних припущеннях апелянта, прийнятими з грубим порушенням норм чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши  суддю-доповідача,  вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів   вважає, що  апеляційна скарга   не підлягає  задоволенню   з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Залізничному районі м. Львова було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.03.2002р. по 31.12.2003р.

За результатами перевірки складено акт № 436/23-2/31896737 від 24.05.2004р., яким встановлено порушення п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податко на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ в сумі 104222,00 грн. і завищено бюджетне відшкодування на 9278,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002662320/0/12257 від 26.05.2004р. яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування. З ПДВ в сумі 9278,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10 березня 2005 року у справі № 5/2769-25339 між тими самими сторонами досліджувався той самий акт перевірки № 436/23-2/31896737 від 24.05.2004р., який був предметом дослідження в даному судовому процесі. Цим судовим рішенням встановлено, що податковим органом не представлено доказів щодо наявності обставин, з якими Закон України «Про податок на додану вартість» та порядок заповнення податкової накладної пов’язує недійність податкових накладних.

У вказаному судовому рішенні зазначено, що проведення господарських операцій підтверджується договорами, платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів контрагентам за договорами та листами від контрагентів позивача за договорами.

В названому судовому рішенні господарським судом Львівської області також зроблено висновок, що акт перевірки від 24.05.2004р., який був предметом розгляду в даному позові, оформлено з порушенням діючого порядку оформлення такого документу і в ньому не висвітлено в повній мірі суті вмявленого порушення, тому такий акт не може бути підставою для застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

            З огляду на вище наведене суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги.  

            З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно й правильно встановив обставини справи, обґрунтовано і підставно задовольнив позовні вимоги та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні апеляційних вимог слід відмовити.

Керуючись   ч. 3 ст. 160, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200,  ст. 205, ст. 206, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів  , -

 у  х  в  а  л  и  л  а  :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 10 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГалНат” до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00026623220/0/12257 від 26.05.2004 р.  залишити без змін.             

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий  суддя                                                                                    С.П. Нос

Судді                                                                                                            В.П. Любашевський

                                                                                                          І.О. Яворський