Ухвала суду № 20344089, 28.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 р.Справа № 2а-3611/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

представників сторін: позивача - Агічеєвої О.А., відповідача - Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011р. по справі№2а-3611/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК ЛТД" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про зобовязання звчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Снарк, ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд зобов'язати ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняти та надати ТОВ фірмі «Снарк, ЛТД» податкові повідомлення-рішення та розрахунок податкового зобов`язання за наслідками акту перевірки від 09.03.2011 р. № 923/233/24139808.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-3611/11/2070 в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Снарк, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-3611/11/2070 щодо неналежності акту перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011 року як доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.ст.58, 123 Податкового кодексу України, ст.ст.93, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.3 ст.4, п.6 ст.9, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Зазначив, що актом перевірки від 09.03.11 №923/233/24139808 зафіксовано порушення ТОВ «Снарк, ЛТД» норм Цивільного кодексу України, згідно яких правочини, укладені між позивачем та його контрагентами, є нікчемними. Вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про неналежність акту перевірки від 09.03.2011 року № 923/233/24139808 до доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства, відсутності підстав для його складання та допущені порушення при його складанні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-3611/11/2070 змінити, щодо неналежності акту перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011 року як доказової інформації про виявлені порушення ТОВ «Снарк, ЛТД» податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні просила суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Виходячи зі змісту позовних вимог, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті рішення вирішено усі позовні вимоги, заявлені ТОВ «Снарк, ЛТД».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про ухвалення податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний акт не є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства, та з огляду на приписи ч.3 ст.70 КАС України не береться до уваги в якості доказу, оскільки складений з порушенням вимог абзацу 2 п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а відтак, не є належною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.03.2011 фахівцем відповідача був складений акт про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Снарк, ЛТД» (код ЄДРПОУ 24139808) за період з 01.07.09 р. по 31.12.10 р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість (а.с.26-124).

Вказаний вручено позивачу 05.04.2011 р.

Станом на день розгляду справи керівником відповідача за висновками даного акту перевірки не було прийнято податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань позивачу (ні в бік збільшення, ні в бік зменшення).

Відповідно до вимог п.п. 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, у разі встановлення завищення позивачем сум податкових зобов'язань в перевіряємому періоді, відповідач зобов'язаний ухвалити відповідні податкові повідомлення- рішення в порядку і в строки, встановлені п. 58.1 ст. 58, п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, за формою, встановленою Додатком 2 (форма "Р") до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 985, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735.

Однак, головною передумовою для виникнення у відповідача обов'язку самостійно визначити суму від'ємних грошових зобов'язань відповідача шляхом ухвалення податкового повідомлення-рішення є дані перевірок результатів діяльності позивача, які свідчать про завищення його податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав для самостійного визначення відповідачем суми від`ємних грошових зобов`язань позивача шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, з наступних підстав.

Документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з і обставин, визначених Податковим кодексом України, зокрема, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу передбачено проведення документальної перевірки у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання І платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи і його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 42.1-42.2 ст. 42 Кодексу документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника і податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 338 від 09.03.2011 р. про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Снарк, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24139808) за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. з питань виявленої недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість, підставою для початку такої перевірки слугувало відсутність пояснень підприємства та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби від 25.02.11 №3057/10/23-312 (а.с.17-18).

Вказаний лист (запит) ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, копія якого наявна в матеріалах справи, було повернуто адресанту 09.03.11р. з відміткою про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю позивача за адресою: м.Харків, пров. Ващенківський, 20.

На підтвердження зазначеної обставини відповідачем надано до матеріалів справи копію кур`єрської квитанції ФОП ОСОБА_4, лист ФОП ОСОБА_4 від 28.02.2011 р. про неможливість вручення поштових відправлень, зокрема, за № 3057/10/23-312, за відсутністю адресата (а.с.173-177, 179-180).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, вищевказані документи не є належними доказами надсилання та вручення позивачеві запиту № 3057/10/2-312 від 25.02.2011 р., оскільки не відповідають вимогам п.42.1, п.42.2 Податкового кодексу України.

Так, відповідачем не надано доказів наявності у нього договору з оператором поштового зв'язку ФО-П ОСОБА_4; всупереч положенням п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України наявний у матеріалах справи запит №3057/10/23-312 від 25.02.11 не містить печатки податкового органу; кур'єрська квитанція від 25.02.2011 та лист ФО-П ОСОБА_5 від 28.02.2011 не відповідають формам, встановленим Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" (форми № 8, 22а, 107, 119, 121) і тому не можуть вважатися доказами надіслання за адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як того вимагає п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України .

Виходячи зі змісту цих документів, кур'єром було повернуто кореспонденцію відправнику наступного робочого дня (26 та 27 лютого 2011 року припадає на суботу та неділю), що, з одного боку, свідчить про порушення існуючих правил надання послуг поштового зв'язку, а з іншого боку - про відсутність будь яких подальших намагань ДПІ отримати відповідь на свій запит протягом встановленого строку (10 робочих днів).

Відповідно до п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.09 (які розповсюджуються на будь-яких операторів, у тому числі приватних) (надалі по тексту Правила), доставка поштових відправлень юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.

Пунктом 110 Правил визначено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням рекомендованих поштових відправлень, вказані відправлення вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Пункт 116 Правил вимагає зберігати кореспонденцію 30 днів у разі неможливості вручення.

Позивачем до матеріалів справи надано копію договору на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам № 1324/7 від 24.01.2011 р. відділенням поштового зв'язку №10 поштовий індекс 61125, згідно з умовами якого доставка Поштою письмової кореспонденції позивачу (внутрішніх та міжнародних простих і рекомендованих карток, листів) здійснюється з використанням абонентської поштової скриньки, що встановлена за адресою: пер. Ващенківський, 20, або вручається в приміщені Пошти (відділення поштового зв'язку) 10 (а.с.156).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що твердження відповідача про відсутність ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» за місцезнаходженням 61001, місто Харків, провулок Ващенківський, будинок 20 не відповідає дійсності та спростовується записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) №11 від 11.10.2010 та №13 від 03.03.2011, а також постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-11196/10/2070 від 04.11.10. яка набрала законної сили 22.03.11, та якою встановлено, що юридична адреса позивача м. Харків, пров. Ващенківський, 20 співпадає з його фактичною адресою (а.с.19-23, 134-137).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було належним чином надіслано позивачу запит №3057/10/23-312 від 25.02.2011 р., останній не відповідає вимогам п.42.1 ст. 42 Кодексу, позивачем вказаний запит не отримано виключно з причин, які від нього не залежали, а тому ненадання позивачем відповіді на вказаний запит не є належною підставою для призначення позапланової перевірки відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, повідомлення про запрошення до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 3125/10/23-312 від 28.02.2011 р., адресоване ТОВ фірмі «Снарк, ЛТД», не відповідає формі Повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби, визначеній в наказі ДПА України № 980 від 22.12.2010 р., а відтак, не є доказом належного сповіщення позивача про дату початку і про місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Так, вказаним повідомленням до відома директора ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» було доведено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова вже проведено невиїзну документальну перевірку позивача, та запропоновано з`явитися 09.03.2011 року для підписання акту вказаної перевірки (а.с.14), в той час як згідно наказу на проведення перевірки № 338 від 09.03.2011 р. та в акті перевірки № 923/233/24139808 перевірка позивача відбувалася саме 09.03.2011 р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що призначення перевірки наказом № 338 від 09.03.2011 р. відбулося за відсутності передбачених законом підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу, зокрема, встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться не лише на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, але також на підставі регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів.

Однак, з акту перевірки та інших матеріалів справи вбачається, що регістри податкового та бухгалтерського обліку та первинні документи позивача не досліджувалися і у позивача не витребувалися.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011р. допущено численні суперечності, що повністю спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами та дослідженими доказами.

Так, відповідачем в акті перевірки, з посиланням на звіти підприємства по комунальному податку, зазначено, що на підприємстві рахується 3 особи, згідно аналізу податкової звітності позивача не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних. виробничих та інших приміщень (стор.5 акту).

Колегія суддів вважає такі твердження хибними, оскільки, відповідно до наказу ДПА України «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку» від 24.12.2003 № 625 в звітах по комунальному податку відображується лише середньооблікова кількість штатних працівників без врахування зовнішніх сумісників, тобто, такі звіти не можуть об'єктивно свідчити про кількість працюючих. До того ж, ці звіти не зазначені в п.2.8 акту, де наводиться перелік документів, охоплених перевіркою.

Крім того, слід відмітити, що чинним законодавством не передбачено форм податкової звітності, в яких відображується наявність у платника податку орендованих приміщень.

Колегія суддів зауважує, що висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з усіма його контрагентами, зроблені відповідачем в акті перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011р. без аналізу дат їх укладення, номерів, змісту, предмету та порядку виконання цих угод, тощо.

При цьому такі висновки акту перевірки суперечать фактам, встановленим судовими рішеннями.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в постанові Харківського окружного адміністративного суду №2а-11135/10/2070 від 04.11.2010 р., яка набрала законної сили 24.01.11, стосовно операцій позивача за періоді 01.04.2010 - 30.06.2010 зазначено наступне. Суб'єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність не лише із залученим найманої праці та за допомогою власних основних засобів, але також користуватись послугами субпідрядників, будівлями, спорудами, транспортними засобами та устаткуванням на умовах оренди, лізингу, тощо. Чинним законодавством не встановлено обов'язкової наявності певної кількості персоналу або основних засобів в якості передумов для дієздатності юридичної особи та ведення нею господарської діяльності. Ліцензія серії АВ №516619. яка видана ТОВ фірмі «Снарк, ЛТД» на ведення будівельних робіт від 04.06.10 строк дії до 04.06.15 підтверджує, що відповідні ліцензійні умови ведення будівельної діяльності товариством виконані (а.с.138-145).

Таких висновків дійшов і господарський суд Харківської області в рішенні по справі №5023/2370/11 від 12.04.2011, яке набрало законної сили 26.04.2011. При цьому предметом розгляду були договори № 45/09 від 04.03.2009 р., № 89/09 від 05.05.2009 р., № 166/09 від 03.08.2009 р., № 178/10 від 03.09.2010 р., № 249/09 від 01.12.2009 р., № 244/10 від 02.12.2010 р., № 101/10 від 01.06.2010 р., укладені позивачем в період з 04.03.2009 по 02.12.2010 р. (тобто, в рамках періоду, охопленого актом перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011 р.) (а.с.146-155).

Також в акті перевірки з посиланням на лист НДІКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 57/8/148 від 09.03.2011 р., зазначено, що підписи директора ТОВ фірми «Снарк» ОСОБА_6 в податкових деклараціях з ПДВ, розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунках коригування до податкової декларації з ПДВ, листі ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» на заступнику начальника ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова вірогідно виконанні не ОСОБА_6, а іншою особою.

Однак, судом першої інстанції шляхом допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, встановлено, що останній є директором ТОВ фірми «Снарк, ЛТД", всі документи обов`язкової звітності та офіційні листи підписував особисто, зразки підписів у нього відібрані не були, про призначення будь-яких експертиз його почерку повідомлений не був.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.82 КАС України у висновку експерта, зокрема, зазначаються: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання; зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправлвивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, враховуючи, що копію вказаного висновку експерта відповідачем до матеріалів справи не надано, у суду апеляційної інстанції відсутні вищезазначені відомості, а також докази попередження експерта про кримінальну відповідальність, посилання на даний висновок експерта не беруться судом апеляційної інстанції до уваги.

Колегія суддів констатує, що акт перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.2011р. складено відповідачем в порушення вимог п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА україни від 22.12.2010 р. № 984, відповідно до пп.пп.6.1, 6.2 якого у висновку акта перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Натомість, в частині 4 (Висновок) акту зазначено про порушення позивачем норм Цивільного кодексу України (контроль за дотриманням яких на відповідача не покладений), а також про відсутність об'єктів, які підпадаютьть під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також про недійсність (а не завищення або заниження) податкових зобов`язань та податкового кредиту позивача.

Тобто, спірним актом перевірки зафіксовано порушення норм Цивільного кодексу України, без визначення позивачеві сум податкового зобов`язання.

Як встановлено судом першої інстанції, метою складання акту не було виявлення порушень податкового законодавства з приводу повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток позивачем, а наслідком перевірки було лише розсилання електронною поштою листа №1910/7/23-313 від 22.03.2011, адресованого ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ у містах та районах з доданим до нього актом № 923/233/24139808 від 09.03.2011 р. "для вжиття відповідних заходів згідно діючого законодавства".

Положеннями пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав призначення та недотримання обов`язкових умов проведення перевірки, визначених пп.78.1.4 ст.78 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт № 923/233/24139808 від 09.03.2011 р., недотримання відповідачем при складенні акту вимог щодо належного оформлення висновків перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки № 923/233/24139808 від 09.03.11 не є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства, а відтак, виходячи з приписів ч.3 ст.70 КАС україни, не може бути взятий судом до уваги в якості належного та допустимого доказу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Виходячи зі змісту позовних вимог, з огляду на встановлені у справі обставини та досліджені докази, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, та вирішив усі позовні вимоги, які були заявлені ТОВ фірмою «Снарк, ЛТД».

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-3611/11/2070, передбачених положеннями ст.201 КАС України.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011р. по справі№2а-3611/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2011 р.