Ухвала суду № 20342306, 18.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/1487/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняВерман А. М.

Представник позивача - Линник О.В.

Представник відповідача - Шульга Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі№2а-1670/1487/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303 від 15.07.2010 року, № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року, № 0005081502/2/4200 від 09.12.2010 року, № 0005081502/3/364 від 21.02.2011 року.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за квітень - травень 2010 року. Натомість відповідачем протиправно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі того, що контрагентами ТОВ "ОС-Нафта" не включено відповідні суми до складу податкового зобов'язання, а відтак - не сплачено суму податку до Державного бюджету України.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що документальною невиїзною перевіркою ТОВ "ОС-Нафта" було встановлено факт заниження позивачем ПДВ податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року в сумі 160 376 грн. 87 коп. Вказав, що спірні податкові повідомлення - рішення вважає законними та обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ "ОС-Нафта" - безпідставними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 04.02.2010 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 359761 (а.с. 13).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100271143 (а.с. 10, зворот).

Кременчуцькою ОДПІ 29.06.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ ТОВ "ОС-Нафта", поданих за квітень та травень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 253/15-322 від 29.06.2010 року, в якому вказано на порушення позивачем п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: ТОВ "ОС-Нафта" занижено податок на додану вартість на суму 160 376 грн. 87 коп., в т.ч.: за квітень 2010 року - в сумі 142 078 грн. 87 коп., за травень 2010 року - в сумі 18 298 грн. (а.с. 10-12).

На підставі акту перевірки, керуючись п. п. "б" п. п. 4.2.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ Кременчуцькою ОДПІ 15.07.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 206 660 грн. 13 коп. (в т.ч. 160 376 грн. 87 коп. - за основним платежем та 46 283 грн. 26 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 7).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до Кременчуцької ОДПІ, ДПА у Полтавській області та ДПА України його скарги залишено без задоволення, а податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року, № 0005081502/2/4200 від 09.12.2010 року, № 0005081502/3/364 від 21.02.2011 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" повторно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 206 660 грн. 13 коп. (в т.ч. 160 376 грн. 87 коп. - за основним платежем та 46 283 грн. 26 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 8-9, 81).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень - травень 2010 року суму в розмірі 160 376 грн. 87 коп. по взаємовідносинах з ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт". Висновки податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даних сум ПДВ до податкового кредиту є необгрунтованими та безпідставними, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами. Крім того, доводи відповідача про відсутність підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, які обґрунтовані встановленням розбіжностей згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з податку на додану вартість, є необгрунтованими - у зв'язку з тим, що вищезазначена сума ПДВ була сплачена позивачем на адресу постачальника у ціні товару (послуг).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР) визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Згідно п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

У відповідності до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "ОС-Нафта" (Покупець) та ТОВ "Пейд" (Постачальник) 18.03.2010 року було укладено договір поставки нафтопродуктів № БД 18/03- 2 (а.с. 71-72).

Відповідно до п. 1.1. наведеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: бітум нафтовий дорожній БНД 90/130 та/або БНД 60/90. Пунктом 3.3. зазначеного договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом внесення Покупцем 100 % передплати протягом одного робочого дня з дня отримання рахунку, якщо інше не вказано у специфікації до договору.

Згідно наданих позивачем, належним чином завірених копій податкових накладних, він отримав від ТОВ "Пейд" на підставі п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у квітні 2010 року, а саме: № 1327 від 06.04.2010 року на загальну суму 101 752 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 16 958 грн. 67 коп. (а.с. 59); № 1328 від 07.04.2010 року на загальну суму 198 907 грн. 65 коп., в т.ч. ПДВ - 33 151 грн. 28 коп. (а.с. 61); № 1329 від 12.04.2010 року на загальну суму 101 268 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 16 878 грн. 00 коп. (а.с. 57); № 1330 від 13.04.2010 року на загальну суму 299 225 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ - 49 870 грн. 93 коп. (а.с. 55); № 1331 від 15.04.2010 року на загальну суму 75 660 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 12 610 грн. 00 коп. (а.с. 52); № 1332 від 16.04.2010 року на загальну суму 75 660 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 12 610 грн. 00 коп. (а.с. 53), позивач на підставі п. п. 7.2.6. п. 7.2. та п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив до складу податкового кредиту звітного періоду (квітень 2010 року) суму ПДВ у розмірі 142 078 грн. 88 коп.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих та виписаних податкових накладних за квітень 2010 року, а також до Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за квітень 2010 року (а.с. 66).

В підтвердження виконання умов даного договору ТОВ "ОС-Нафта" також було долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних: № 1327 від 06.04.2010 року на загальну суму 101 752 грн. 00 кой., в т.ч. ПДВ - 16 958 грн. 67 коп. (а.с. 60); № 1329 від 12.04.2010 року на загальну суму 101 268 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 16 878 грн. 00 коп. (а.с. 58); № 1330 від 13.04.2010 року на загальну суму 299 225 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ - 49 870 грн. 93 коп. (а.с. 56); № 1331 від 15.04.2010 року на загальну суму 75 660 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 12 610 грн. 00 коп. (а.с. 51); № 1332 від 16.04.2010 року на загальну суму 75 660 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 12 610 грн. 00 коп. (а.с. 54).

Поставка товару здійснювалася автотранспортом, що підтверджується належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних № 06-04-10 від 06.04.2010 року, № 12-04-10 від 12.04.2010 року, № 13-04-10 від 13.04.2010 року, № 15-04-10 від 15.04.2010 року, № 16-04-10 від 16.04.2010 року (а.с. 83, 85, 87, 89, 91, 98).

Розрахунок між підприємствами було здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Пейд" у повному обсязі, що підтверджується копією виписки філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кременчук Полтавської області" (а.с. 67-69).

Крім того, між ТОВ "ОС-Нафта" (Покупець) та ПП "Анлайт" (Продавець) 26.05.2010 року було укладено договір № А-26-05-1 (а.с. 73).

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Постачальник зобов'язується передавати товар у власність Покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору. Пунктом 4.2 зазначеного договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з моменту поставки.

Згідно наданої позивачем, належним чином завіреної копії податкової накладної, що він отримав від ПП "Анлайт" на підставі п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у травні 2010 року, а саме: № 27052 від 27.05.2010 року на загальну суму 109 788 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 18 298 грн. 00 коп. (а.с. 64), ТОВ "ОС-Нафта" на підставі п. п. 7.2.6. п. 7.2. та п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включило до складу податкового кредиту звітного періоду (травень 2010 року) суму ПДВ у розмірі 18 298 грн. 00 коп.

Дана податкова накладна включена позивачем до реєстру отриманих та виписаних податкових накладних за травень 2010 року, а також до Додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за травень 2010 року (а.с. 65).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною № 27-05-2 від 27.05.2010 року на загальну суму 109 788 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 18 298 грн. 00 коп. (а.с.63); товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 27-05-10 від 27.05.2010 року (а.с. 95), належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Поставка товару здійснювалася автотранспортом, шляхом його відвантаження з території заводу ПАТ "Укртатнафта" (м. Кременчук) згідно ТТН № 27-05-10 від 27.05.2010 року (а.с. 95).

Розрахунок між підприємствами було здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Анлайт" у повному обсязі, що підтверджується копією виписки відділення АТ "ОТП Банк" в м. Кременчуці (а.с. 70).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень - травень 2010 року суму в розмірі 160 376 грн. 87 коп. по взаємовідносинах з ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даних сум ПДВ до податкового кредиту є необгрунтованими та безпідставними, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит в порядку встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами. Крім того, доводи відповідача про відсутність підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, які обґрунтовані встановленням розбіжностей згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з податку на додану вартість, є необгрунтованими - у зв'язку з тим, що вищезазначена сума ПДВ була сплачена позивачем на адресу постачальника у ціні товару (послуг).

При цьому, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише два випадки неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту підприємства звітного періоду: у випадку якщо вартість придбаних товарів (послуг) не відноситься до складу валових витрат підприємства; у випадку не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними.

Судом встановлено, що фактичне виконання договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, що наведені вище. Відповідач не заперечує факт оплати позивачем вартості товару (послуг) на користь постачальників та правомочність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарів (послуг).

Так, відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 12.11.2010 року № /23- 209/36931066 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОС-Нафта" згідно повторних скарг до ДПА у Полтавській області на податкові повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303 від 15.07.2010 року, № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року з усіх питань оскарження за період квітень - травень 2010 року" товар, придбаний позивачем у ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт" був оприбуткований на підприємстві та використаний у господарській діяльності ТОВ "ОС-Нафта"; порушень по взаємовідносинах з вказаними контрагентами не встановлено (а.с. 37-43).

Крім того, у вказаній довідці відповідачем зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Пейд" та ПП "Анлайт" задекларували податкове зобов'язання на суми ПДВ 142 078 грн. 88 коп. та 18 298 грн. відповідно.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що висновки акту перевірки Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 160 376 грн. 87 коп., здійснені при помилковому розумінні норм діючого законодавства України і фактичних обставин справи.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх висновків щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року в розмірі 160 376 грн. 87 коп., а отже - правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0005081502/0/2303 від 15.07.2010 року, № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року, № 0005081502/2/4200 від 09.12.2010 року, № 0005081502/3/364 від 21.02.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення № 0005081502/0/2303 від 15.07.2010 року, № 0005081502/1/3249 від 29.09.2010 року, № 0005081502/2/4200 від 09.12.2010 року, № 0005081502/3/364 від 21.02.2011 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ОС-Нафта" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 206 660 грн. 13 коп. (в т.ч. 160 376 грн. 87 коп. - за основним платежем та 46 283 грн. 26 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями), винесені Кременчуцькою ОДПІ на підставі даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача є необгрунтованими та такими, що не відповідають положенням Закону України "Про податок на додану вартість", а тому позов підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року по справі№2а-1670/1487/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі №2а-1670/1487/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2011 р.