Ухвала суду № 2033505, 17.03.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ    АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ    СУД

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 березня 2008 року                                                                                            м. Львів

Обрізко І.М.

Онишкевича Т.В.

Улицького В.З.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                            

суддів:                                                                                 

за участю секретаря - Фацієвича М.Р.

представника позивача - Сластіона В.Д.

представника відповідача - Трофимчук М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» на постанову господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2007 року по адміністративній справі №12/94-1851/07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

ТзОВ «Тонус» звернулося 20.04.2007 року в місцевий суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень за № 0000141501/0/7947 від 05.02.2007 року та № 0000141501/1/1783 від 02.03.2007 року.

Вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом всупереч нормам закону проводилась перевірка та не правомірно прийняті податкові рішення. Остання проведена без відома головного бухгалтера. Порушення викладене стороною відповідача полягає в порушенні терміну сплати податкового векселя товариством. Проте, комерційний банк зобов’язаний оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.  Крім цього, підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 290651, 00 грн., яка значно перевищує суму податкового векселя, однак залік податковою службою, проведено не було, коли подібне дозволяє законодавство.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2007 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що товариство сплатило податок на додану вартість по простому векселю із затримкою платежу в два дні, тому податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції. Твердження позивача про проведення перевірки без відома уповноважених осіб спростовані матеріалами справи. Відносно покликань про не проведення заліку за наявності бюджетного відшкодування, то вони також неаргументовані.

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Головуючий 1-ї інст. Скрипчук О.С.                                                                                                                   Рядок статзвіту № 23     Господарський суд Тернопільської обл.                                                                                                             Справа №22-а-713/08       Доповідач : Обрізко І.М.                                                                                                                                                            (22-а-3635/07)     

Покликання окрім на обставини викладені в позовній заяві маються на те, що місцевим судом безпідставно прийняті службові записки відповідача як належні та допустимі докази, з приводу проведення додаткової перевірки товариства щодо правомірності визначення суми бюджетного відшкодування і про ліквідацію довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування з ПДВ, на яку мались покликання раніше.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає її залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 24 січня 2007 року представниками Тернопільської ОДПІ було проведено перевірку діяльності ТзОВ «Тотус», за результатами якої складено Акт №524/7/15-01/30362983 в якому зазначено пропущення останнім терміну погашення податкового векселя, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» щодо термінів сплати податкового зобов'язання 06.12.2006 року в сумі 39168,03 грн.

05 лютого 2007 року та 03 березня 2007 року Тернопільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000141501/0/7947 та №0000141501/17833, за наслідками апеляційного оскарження, якими відповідно до вище означеного Акту перевірки за встановлені порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зобов'язано ТзОВ «Тотус» сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми, що становить 3916,80 грн.

Місцевий суд провівши аналіз правових норм передбачених ст.ст. 1 п.1.16, 10, 11 п.11.5 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.2,5,19 «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті на митну територію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року за №1104 та з огляду на обставини справи обрав вірну позицію, що ТзОВ «Тотус» на підставі вантажно-митної декларації від 07.11.2006 року за №403000001/6/006288 виписало цим же числом простий вексель серії АА №0270481 із зобов'язанням оплатити до 06.12.2006 року 39168,03 грн. податку на додану вартість Тернопільській ОДПІ, авалістом по якому виступила філія ВАТ «Укрексімбанк». Проте, всупереч вимогам п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариство сплатило згідно платіжного доручення лише 08.12.2006 року означений податок, тобто із затримкою платежу в два дні. В результаті чого податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону.

Доводи апелянта, що обов’язок із вчасного погашення податкового векселя покладений лише на банк-аваліст, а платник податку звільняється від відповідальності за порушення строків погашення векселя, не узгоджуються зі ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість». Поряд з цим, законодавчою базою не передбачено обов’язку податкових органів звертатись з податковим векселем до установ банків з метою списання коштів з банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності по податковій (бюджетній) заборгованості.

Посилання ТзОВ «Тотус» на подану заяву від 06.12.2006 року про погашення податкового векселя шляхом проведення заліку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то необхідно виходити з того, що однією із умов здійснення такого погашення є наявність підтвердженої суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником до відшкодування і яка обліковується в картці особового рахунку платника, що відповідно з матеріалів справи не вбачається.

Твердження апелянта про проведення перевірки представниками відповідача без відома уповноважених осіб товариства місцевим судом аргументовано відкинуто, позаяк спростовується листом-повідомленням «Про проведення невиїзної документальної перевірки» під №87485/15-01/13 від 26.12.2006 року яким запрошено представників товариства, що вручений 29.12.2006 року та актом від 24.01.2007 року за №67/7/15-01/30362983 «Про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що в цілому доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

 у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Обрізко І.М.

                                                                                                                                               Онишкевич Т.В.

Улицький В.З.

Головуючий:

 судді: