Постанова № 20334834, 19.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р. Справа № 2а-1670/832/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представника Панаріна М.М.

представника відповідача: Пусана Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-1670/832/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" (далі по справі позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень № 0005271503/0/1910 від 18.06.2010 року, №0005271503/1/2842 від 06.09.2010 року та 0010871503/2/3805 від 15.11.2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними цільовими фондами".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної Кременчуцькою ОДПІ документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" складено акт № 2977/15-227/22533783 від 11.06.2010 року (далі Акт).

У висновках Акту було зафіксовано порушення позивачем вимог ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-ІУ із змінами, внесеними Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" №107-УІ від 28.12.2007року, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-УІ від 03.06.2008 р., щодо заниження суми орендної плати за землю за січень - грудень 2008 р. на 80892,91 грн., в т.ч.: за січень 6741,08 грн., лютий 6741,08 грн., березень 6741,08 грн., квітень 6741,08 грн., травень 6741,08грн., червень - 6741,08 грн., липень 6741,08 грн., серпень 6741,08 гри., вересень 6741,08 гри., жовтень 6741,08 грн., листопад 6741,08 грн., грудень 6741,03 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005271503/0/1910 від 18.06.2010 року про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 121339,37 грн., з них за основним платежем 80892,91 грн. та штрафні санкції в сумі 40446,96 грн.

Позивач скористався правом оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Кременчуцької ОДПІ відповідно до вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатам розгляду первинної скарги позивача Кременчуцька ОДПІ прийняла рішення від 26.08.2010 року № 33057/10/25-010, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. При цьому на адресу підприємства було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0005271503/1/2842 від 06.09.2010 року визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 121339,37 грн., з них за основним платежем 80892,91 грн. та штрафні санкції в сумі 40446,96 грн.

Рішенням ДПА у Полтавській області від 05.11.2010 року № 2901/10/25-016 вказані податкові повідомлення-рішення скасовані в частині визначення основного зобовязання у розмірі 267,10 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 133,55 грн. та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0010871503/2/3805 від 15.11.2010 року визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 120938,72 грн., з них за основним платежем 80625,81 грн. та штрафні санкції в сумі 40312,91 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата по договорам оренди земельних ділянок комунальної власності у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3% від грошової оцінки землі.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кафе "романтика" за перевіряемий період орендувало земельні ділянки, які розташовані в м. Кременчук, на підставі договорів оренди, укладених з виконкомом Кременчуцької міської ради та сплачувало орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно наданої податкової декларації за земельні ділянки державної та комунальної власності, а саме:

1. вул. Ціолковського, 5 - закінчення будівництва та реконструкції загальною площею 250 кв.м. Договір оренди укладений терміном до 01.07.2010р. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1.5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка складає в 2006 році 18447,36грн.;

2. вул. Б. Хмельницького, - закінчення реконструкції цеху заказної меблі під кондитерський цех загальною площею 6556 кв.м. Договір оренди укладений терміном до 03.04.2008р. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 5 % від грошової оцінки щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 265845,80 грн.;

3. вул. Кооперативна, р-н ГРП №7 торгівельний павільйон продтоварів загальною площею 55 кв.м. Договір оренди укладений терміном до 01.08.2010р. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1.5 % від грошової оцінки щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 4742,10 грн.;

4. вул. Ціолковського, 5 - закінчення будівництва та реконструкції загальною площею 48466 кв.м. Договір оренди укладений терміном на 5 років. Орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1.5 % від грошової оцінки за земельну ділянку загальною площею 45300 кв.м. - будівлі виробничого призначення та прилегла територія, нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 4996137 грн.: 2% за земельну ділянку загальною площею 3147 кв.м - складські приміщення, нормативна і грошова оцінка складає в 2007 році 347082.60грн.; 5% за земельну ділянку загальною площею 19 кв.м., нормативна і грошова оцінка складає в 2007 році 2095,51 грн. -магазин, щорічно.

В зазначених договорах визначено розмір орендної плати у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі щорічно.

Таке визначення розміру орендної плати відповідає вимогам ст. 21 Закону України “Про оренду землі”№ 161-XIV від 10.06.1998 року в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року. Зазначеною нормою права було визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачене договором оренди. При цьому річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Ст. 21 Закону України “Про оренду землі” була викладена в новій редакції Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107-VI від 28.12.2007 року, згідно якої з 01.01.2008 року річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для земель сільскогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, а для іншої категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Проте, Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таке рішення Конституційного Суду України (яке набрало законної сили та обов"язкове до виконання на всій території України з 22.05.2008 року) фактично відновило дію попередньої редакції ст. 21 Закону України “Про оренду землі” (яка діяла до 01.01.2008 року) щодо встановлення річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, у розмірі не меншому за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року, який набрав чинності з 04.06.2008 року, було знову внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільскогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

- для іншої категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

За ствердженням податкового органу у позивача існував обов"язок по сплаті орендної плати у розмірі не меншому ніж трикратний розмір земельного податку, тобто 3%, а не 1,5 %, як це передбачено діючими протягом такого періоду договорами оренди).

Колегія суддів погоджується з тим, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесена до загальнодержавних податків та зборів, має визначатися діючим законодавством України, зокрема Законом України "Про плату за землю" та Законом України "Про оренду землі". Відповідно умови укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок мають відповідати вимогам зазначеного спеціального законодавства, а в разі їх невідповідності виникають підстави для внесення необхідних змін до договору чи його розірвання.

Зазначені висновки випливають з положень ст. 19 Закону України “Про плату за землю”, згідно якої розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Також, за змістом ч. 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 в порядку статті 14 Закону України “Про оренду землі”, розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею ж 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною угодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 654 Цивільного Кодексу України зміна договору вчинюється в такій самій формі, що і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Положеннями укладених ТОВ "Кафе "Романтика" договорів оренди земельних ділянок автоматичну зміну розміру орендної плати не передбачено, навпаки, відповідно до умов договорів визначення розміру орендної плати здійснюється за взаємною згодою сторін.

Аналіз вищенаведених законодавчих приписів з врахуванням фактичних обставин справи дає підстави для висновку про те, що зміна законодавчих норм щодо мінімального розміру орендної плати є лише підставою (хоча й обов"язковою) для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору або вирішення цього питання у судовому порядку.

Додатковим підтвердженням таких висновків є те, що законодавцем не визначено конкретний розмір орендної плати, а лише його мінімальний рівень. Тобто, діючим законодавством визначення конкретного розміру орендної плати належить від домовленості сторін договору оренди. Відповідно дії відповідача по донарахуванню податкового зобов"язання з орендної плати за земельні ділянки, які знаходились у користуванні позивача, виходячи з одноособового визначення відповідачем (який не є стороною договору та не уповноважений законодавством на внесення будь-яких змін до нього) конкретного розміру орендної плати без внесення відповідних змін до діючого договору оренди земельних ділянок (чи наявності судового рішення з цього питання) є неправомірними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що маючи належним чином укладені та зареєстровані договори оренди землі, в яких сторонами визначена орендна плата в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі щорічно, орендар (ТОВ "Кафе "Романтика") мав право лише на пропозицію щодо внесення змін до цього договору, а не змінювати його в односторонньому порядку.

Відповідно, зважаючи на відсутність змін до діючих договорів оренди земельних ділянок, позивач був зобов'язаний здійснювати нарахування та сплату орендної плати саме у передбаченому цими договорами оренди порядку та розміру.

Вказана позиція відображена також в листах та узагальнюючому роз'ясненні Державної податкової адміністрації, а саме: розділ 8 “Узагальнюючого податкового роз"яснення щодо плати за землю юридичних осіб”, затвердженого наказом ДПА України № 186 від 25.03.2010 року, листи № 2037/6/15-0716 від 06.03.2008 року “Щодо зміни умов договору оренди землі”, № 14315/7/17-0317 від 09.07.2009 року “Щодо адміністрування плати за землю”, № 3184/7/15-0717 від 17.02.2010 року “Про сплату орендної плати за землю державної та комунальної власності”, № 2664/ч/17-0314 від 15.04.2010 року “Щодо плати за землю”, № 12071/7/15-0717 від 10.05.2009 року “Щодо подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності”, які відповідно до підпункту 4.4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” є податковими роз"ясненнями.

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавчі зміни розміру плати за землю при вирішення спорів про внесення змін до договорів в частині зміни орендних ставок безпосередньо враховується лише в разі, якщо орендар був належним чином повідомлений про такі зміни орендної плати за землю, але ухилився від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі. Разом з тим, орендодавець (Кременчуцька міська рада) не звертався до орендаря (ТОВ "Кафе "Романтика") з пропозиціями щодо внесення змін до укладених договорів оренди землі відносно перегляду розміру орендної плати, так само, як і не надсилала на адресу ТОВ "Кафе "Романтика" проектів додаткових угод про зміну розміру орендної плати.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів про наявність правових підстав для збільшення розміру орендної плати за орендовані позивачем у Кременчуцької міської ради земельні ділянки, зважаючи на приписи діючого протягом спірного періоду законодавства України щодо її мінімального розміру (трикратний розмір земельного податку).

Проте, обов"язок по сплаті орендної плати за орендовані у Кременчуцької міської ради земельні ділянки у новому розмірі у позивача виникає лише після внесення відповідних змін до діючих договорів оренди щодо визначення конкретного (а не мінімального) розміру орендної плати, оскільки умовами укладених угод автоматична зміна розміру орендної плати у разі зміни законодавчих норм не передбачена.

Відсутність відповідних домовленостей з приводу сплати орендної плати у збільшеному розмірі не дає підстави для податкового органу самостійно визначати конкретний розмір орендної плати за угодами, у яких він не є стороною.

Відповідно є необґрунтованими ствердження податкового органу про настання у позивача обов"язку по сплаті збільшеного розміру орендної плати, починаючи з 01.01.2008 року та наявність у зв"язку з цим правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов"язання.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0005271503/0/1910 від 18.06.2010 року, №0005271503/1/2842 від 06.09.2010 року та 0010871503/2/3805 від 15.11.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 120938 грн.72 коп. є неправомірними та підлягають скасуванню, як передчасні.

Згідно з частиною 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-1670/832/11 скасувати.

Прийняти нову постанову якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0005271503/0/1910 від 18.06.2010 року, №0005271503/1/2842 від 06.09.2010 року та 0010871503/2/3805 від 15.11.2010 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кафе "Романтика" податкового зобов"язання у розмірі 120 938 грн. 72 коп. (80 625 грн. 81 коп. основний платіж та 40 312 грн. 91 коп. штрафні санкції)

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 22.07.2011 р.