Постанова № 20334056, 13.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р. Справа № 2а-391/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2011р. по справі№2а-391/11/2070

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" <Список ><Текст >

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа >за участю Прокуратури Київського району м. Харкова

про скасування рішень про визначення митної вартості товарів та стягнення надмірно стягнених податків,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог, згідно якого просить суд скасувати рішення Харківської обласної митниці №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року про визначення митної вартості товару “Папір не крейдований для друку книжок, марки "UРМ Вгіtе 70/Каіроlа", як такі, що прийняті з порушенням чинного законодавства і безпідставним незастосуванням основного методу визначення митної вартості, стягнути з Державного бюджету України на користь ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”” надмірно стягнений при митному оформленні податок на додану вартість у розмірі 148922,81 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 р. по справі № 2-а-391/11/2070 адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" до Харківської обласної митниці та Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю Прокуратури Київського району міста Харкова, про скасування рішень та стягнення коштів - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товару «Папір не крейдований для друку книжок, марки "UРМ Вгіtе 70/Каіроlа" №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року, як такі, що прийняті з порушенням чинного законодавства і безпідставним незастосуванням основного методу визначення митної вартості.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" надмірно стягнений при митному оформленні податок на додану вартість у розмірі 148922.81 грн. (сто сорок вісім тисяч девятсот двадцять дві гривні) 81 коп. на розрахунковий рахунок №26002001304675 у ПАТ «ОТП Банк», м. Києва, МФО 300528.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" понесені позивачем судові витрати в сумі 1492.63 грн. (одна тисяча чотириста девяносто дві гривні) 63 коп.

Перший відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 р. по справі № 2-а-391/11/2070 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ДП “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми ст.ст.8, 19, 129 Конституції України, ст. 159 КАС України, ст.ст.41, 88, 262, 264-273 Митного кодексу України, п.2.11 п.2.1 ст. 2, п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), ст.43, пп.14.1.18, п.п.200.18, 200.19 ст.200 Податкового кодексу України, п.2 “Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339, п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 “Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”. Посилаючись на дані Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, стверджує про заниження позивачем митної вартості товару - “не крейдований папір газетного призначення”, ввезеного на територію України згідно умов контракту від 16.11.2009 р. № 28/10709/КО17, укладеного позивачем із фірмою Kemmene Korporation”(Фінляндія). За таких обставин, враховуючи ненадання декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, вважає правомірним рішення Харківської обласної митниці про неможливість визначення митної вартості за ціною угоди, тобто, за першим з методів, передбачених ст.266 Митного кодексу України. Посилаючись на відсутність інформації, необхідної для визначення митної вартості ввезеного позивачем паперу за 2, 3, 4 та 5 методами, передбаченими ст.266 Митного кодексу України, вважає, що Харківською обласною митницею було правомірно визначено митну вартість вищевказаного товару за шостим (резервним) методом, передбаченим ст.273 Митного кодексу України, внаслідок чого було прийнято спірні рішення про визначення митної вартості №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року. Крім того, з вказівкою на положення п.5.1 ст.5 Закону № 2181, апелянт стверджує, що оскільки податкові зобов`язання, зазначені у вантажних митних деклараціях, є узгодженими, позивач не має права оскаржити рішення митного органу про визначення сум вказаних податкових зобов`язань в судовому порядку та вимагати повернення сплачених сум. Також, посилаючись на положення Податкового кодексу України, наполягає на необґрунтованості позовних вимог про повернення на розрахунковий рахунок позивача надмірно сплачених сум.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №497377 та Довідки АА №125461 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", ідентифікаційний код юридичної особи 30881083, місцезнаходження 61140, Харківська область, м. Харків, просп.. Гагаріна, б.20-А, зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.03.2000 року, остання реєстраційна дія 20.03.2009 року за № 1480105 0002 007514. Видами діяльності підприємства є: роздрібна торгівля, яка здійснюється фірмами посилкової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами; інші види видавничої діяльності; оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям; послуги з організації подорожувань.

Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” та фірмою Kymmene Seven Seas ltd.»(Фінляндія) 16 листопада 2009 року було укладено контракт №28/10709/ К017 на поставку вантажу “Папір не крейдований для друку книжок, марки "UРМ Вгіtе 70/Каіроlа”.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Харківської обласної митниці були подані для митного оформлення вантажні митні декларації (ВМД) №80700006/2010/471351 від 07.12.2010 року, №80700006/2010/471378 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/471409 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/471442 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/470152 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/470196 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/470509 від 15.02.2011 року на вантаж “Папір не крейдований для друку книжок, марки "UРМ Вгіtе 70/Каіроlа", фінського виробництва, що надійшов на адресу ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” від фірми Kymmene Seven Seas ltd.»(Фінляндія) за контрактом від 16 листопада 2009 року №28/10709/KO17за ціною, що відповідає митній вартості 520 євро за тонну на умовах поставки - Харків” (Інкотермс-2000).

Митна вартість товару була визначена позивачем згідно контракту № 28/10709/ К017 від 16 листопада 2010 р. щодо товарів, які імпортуються, із застосуванням першого методу.

Листом представництва компанії Kymmene Seven Seas ltd.»(Фінляндія) в Україні Харківську митницю було повідомлено, що позивачу була надана ексклюзивна ціна на папір "UРМ Вгіtе 70/Каіроlа", яка складає 520 євро за тонну на умовах поставки Харків»(Інкотермс-2000).

Загальна сума належних до сплати податків по зазначеним ВМД склала 440561,01 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Харківською обласною митницею по всім ВМД були здійснені процедури консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України.

Після чого, Харківською обласною митницею були прийняті наступні рішення про визначення митної вартості товару: №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, згідно з якими митна вартість зазначеного товару була встановлена на рівні 640 євро за тону, та №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року, згідно з яким митна вартість зазначеного товару була встановлена на рівні 648 євро за тону.

У зв'язку з вищевикладеним позивачем сплачена до бюджету сума податків на додану вартість у розмірі 866954,98 грн.

Таким чином, різниця у митному оподаткуванні товару за контрактною митною вартістю з розрахунку 520 євро за тонну, задекларованою ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля””, та сплаченою при вказаних митних оформленнях за визначеною Харківською обласною митницею митною вартістю у 640 та 648 євро за тону склала усього 148922,81 грн.

Задовольняючи позов ДП “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля" про скасування рішень про визначення митної вартості товарів №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року, стягнення надмірно сплачених платежів у сумі 148922.81 грн., суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 “Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” (надалі Порядок № 1766).

Відповідно до зазначеного Порядку заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При виникненні потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Згідно частини 3 статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Таким чином, у разі неможливості підтвердження декларантом заявленої митної вартості або коли у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих ним відомостей, митному органу надано право коригування митної вартості товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Отже, законом передбачені умови застосування першого методу визначення митної вартості товару і тільки при недотриманні умов, вказаних в п.1,2,3,4. ч.4 ст. 267 МК України митницею може розглядатися питання про послідовне застосування інших методів визначення митної вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.

З матеріалів справи також вбачається, що під час митного оформлення всіх спірних ВМД з боку митного органу стосовно позивача не було зауважень щодо недодержання ним вимог п.п. 7, 8 постанови Кабінету України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" від 20.12.2006 року №1766 (далі Порядок №1766), яким затверджений перелік документів для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів.

Проте, Харківська обласна митниця заперечує надання декларантом позивача в повному обсязі додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, які він витребував на підставі п.11 Порядку № 1766 шляхом складання додатку до ВМД.

З цього приводу судова колегія зазначає, що на копіях ВМД, які знаходяться в матеріалах справи, відсутні записи посадових осіб митного органу у графі "Для відміток митниці" про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, як того вимагає ч.2 п.11 Порядку №1766.

На підставі зазначеного колегія суддів приходить до висновку про неправомірність вимог Харківської обласної митниці про надання додаткових документів згідно п.11 Порядку №1766, оскільки ч.3 того самого пункту встановлює правило, за яким посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

Відповідно до п.11 Порядку № 1766 на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку № 1766. При цьому, саме формулювання вказаної норми - “можуть подаватися”, вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши документи, передбачені п.11 Порядку № 1766, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Отже, подання відповідачем додаткових документів для підтвердження митної вартості не є обовязковим.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що твердження митниці щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом ґрунтувалися на тому, що за ціновою інформацією витягу з ЄАІС ДМСУ митна вартість задекларованого товару є значно нижчою за вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Між тим, колегія суддів зауважує, що з наданого Харківською обласною митницею витягу з ЄАІС ДМСУ неможливо встановити співвідношення між цінами на ввезений товар (папір не крейдований (газетного призначення) для друку книжок, марки Brit 70”виробництва фірми Kemmene Korporation”(Фінляндія), які були задекларовані позивачем, та цінами на аналогічні (ідентичні) товари, оскільки позивачем було задекларовано ціну ввезеного паперу на рівні 520 євро за тону, в той час як у наданому витягу наведено ціни у доларах США за кілограм паперу, а відповідного розрахунку співвідношення вказаних цін першим відповідачем не надано.

Крім того, вказану базу було створено без можливості проведення моніторингу товарних ринків та цін, що складаються та таких ринках.

Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, відповідно до п. 3.1 яких під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.

Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Отже, дані цінової бази ЄАІС ДМСТУ не можуть бути обєктивним та достовірним доказом заниження позивачем рівня цін на імпортовані товари та викликати обґрунтований сумнів стосовно правильності визначення ним митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що листами Державної митної служби України № 11/2-10.16/3788-ЕП від 26.04.2010 р. та № 16/1-3/2041-ЕП від 28.07.2010 р. до органів державної митної служби доведено інформацію про орієнтовний рівень цін на окремі види картонно-паперової продукції, згідно яких з квітня по липень 2010 року ціна на товар за кодом УКТЗЕД 4802618090 (папір не крейдований) компанії Kymmene Seven Seas Ltd”, бренд UPM Brite 70, щільністю 52 г/кв.м., на умовах поставки DDU-Харків або DDU-Київ становила 500-540 євро за тону (в той час як позивачем було задекларовано рівень ціни на ввезений за спірними вантажно-митними деклараціями папір на рівні 520 євро за тону).

Однак, відповідачем при визначенні вартості товарів, ввезених на митну територію України згідно ВМД №80700006/2010/471351 від 07.12.2010 року, №80700006/2010/471378 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/471409 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/471442 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/470152 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/470196 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/470509 від 15.02.2011 року та прийнятті спірних рішень про визначення митної вартості товарів не було проведено належного аналізу цінової інформації.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору, а саме копіями розрахунків-фактур, інвойсів, вантажних митних декларацій країни відправлення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що ціна паперу марки Brit 70”на рівні 520 євро за тону, встановлена контрактом № 28/10709/ К017 між ДП “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля" та постачальником - фірмою Kymmene Seven Seas Ltd”, з часу укладення останнього 16.11.2009 року протягом всього строку дії контракту залишалася незмінною, та діяла до 31.12.2010 року, що підтверджується наданим до матеріалів справи відповідним листом постачальника на адресу Харківської обласної митниці (т.1, а.с.49). Будь-яких додаткових угод щодо ціни товару укладено не було.

Однак, першим відповідачем при визначенні митної вартості товарів на рівні 640 та 648 євро за тону вказана обставина врахована не була.

Колегія суддів зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, Харківська обласна митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Однак, останньою не надано таких доказів та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України. За відсутності таких доказів рішення митного органу про визначення митної вартості товару, прийняте за 6 методом, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому визнаються судом протиправними.

Доводи апелянта стосовно не подання позивачем додатково витребуваних документів, що стало підставою для самостійного визначення митної вартості митним органом шляхом застосування шостого методу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність вказаних документів, при наявності всіх обовязкових документів за п.7 Порядку та недоведеності неправильного визначення позивачем митної вартості товару, не може бути підставою незастосування першого методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставного застосування митним органом 6 методу визначення митної вартості товару, оскільки відповідачем жодним чином не доведено обґрунтованість сумнівів щодо заниження позивачем вартості ввезеного товару.

Колегією суддів не беруться до уваги посилання апелянта на те, що при визначенні Харківською обласною митницею митної вартості товарів, ввезених ТОВ ДП “Книжкоий клуб “Клуб сімейного дозвілля" протягом вересня-листопада 2010 року, було враховано вартість подібних товарів, ввезених позивачем на митну територію України раніше.

Крім того, колегія суддів зауважує, що для аналізу кон'юнктури ринку ввезеного позивачем товару Харківська митниця та Харківська обласна митниця мали змогу звернутись до ДІАЦМЗТР "Держзовнішінформ", який постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 року № 310 передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Пунктом 6 ч. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 26.05.2007 року, встановлено, що Міністерство економіки України, серед іншого, здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України; аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними.

Проте, митними органами вищевказані відомості, що підтверджують митну вартість товару, не були отримані.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що митна вартість товару позивачем була визначена у відповідності до вимог чинного законодавства, а митним органом не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості. Харківською обласною митницею не надано доказів щодо неможливості застосування перших пяти методів визначення митної вартості, що є порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувані рішення, Харківська обласна митниця діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування рішень про визначення митної вартості товарів № 80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, № 80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, № 80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, № 80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, № 80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, № 80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, № 80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011 року.

Щодо позовних вимог позивача стосовно стягнення з Державного бюджету України шляхом зарахування на рахунковий рахунок ДП “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля" надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 148922,81 грн. суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення про визначення митної вартості, на підставі яких позивач сплатив надміру податок на додану вартість, є протиправними, грошові кошти у розмірі 148922 гривень 81 копійок підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного .

Як встановлено положеннями ч.6 ст.264 Митного кодексу України у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно п.2.1 Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів, затвердженого Наказом Державного казначейства України та державної митної служби України № 149/416 від 31 липня 2002 р. “Про затвердження Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів та інших податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами”, Митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зараховуються на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства в розрізі кодів класифікації доходів бюджету за відповідними балансовими рахунками.

У відповідності до ч.4 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Згідно п.5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ”, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Харківської обласної митниці щодо самостійного узгодження позивачем податкового зобов`язання шляхом подання нових податкових декларацій №80700006/2010/400464/1 від 08.12.2010 року, №80700006/2010/400471/1 від 09.12.2010 року, №80700006/2010/400485/1 від 13.12.2010 року, №80700006/2010/400491/1 від 16.12.2010 року, №80700006/2011/400021/1 від 19.01.2011 року, №80700006/2011/400033/1 від 24.01.2011 року, №80700006/2011/400086/1 від 15.02.2011, з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом позову є оскарження не податкового зобов`язання, яке було визначено позивачем у ВМД, а рішень митного органу про визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Як встановлено пунктом 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 09.04.2008 р. № 339 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Право оскарження декларантом рішення про визначення митної вартості товарів прямо передбачено положеннями частини 8 статті 264 Митного кодексу України.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги Харківської обласної митниці щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норм ст.43 Податкового кодексу України, якими врегульовано умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оскільки Податковий кодексу України набрав чинності з 1 січня 2011 року, тобто, після виникнення спірних правовідносин, та у відповідності до ст.58 Конституції України не має зворотної дії в часі.

Відповідно до п.9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 09.04.2008 р. № 339 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено на митні органи, здійснюється в установленому законодавством порядку.

Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції при ухваленні рішення і задоволенні цієї частини позовних вимог неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а саме не було враховано той факт, що заявлена позивачем до стягнення з Державного бюджету України сума ПДВ у розмірі 148 922,81 грн. не відповідає розрахованій та заявленій до повернення (гр. 47 ВМД під видом платежу 028/03) при проведені митного оформлення по ВМД і складає 147 548, 66 грн.

Таким чином, різниця вказаних сум у розмірі 1374,15 грн. не підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" як надмірно стягнена при митному оформленні податку на додану вартість.

З огляду на викладене судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2011р. по справі№2а-391/11/2070 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" надмірно стягнений при митному оформленні податок на додану вартість у розмірі 1374,15 грн. (одна тисяча триста сімдесят чотири гривні) 15 коп. на розрахунковий рахунок №26002001304675 у ПАТ «ОТП Банк», м. Києва, МФО 300528., відмовивши в цій частині в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.11 р. по справі № 2а-391/11/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Спаскін О.А.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Ральченко І.М. <Список >Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 18.07.2011 р.