Ухвала суду № 20333743, 13.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 р.Справа № 2а-3990/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Атом» та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі№2а-3990/10/1670

за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" <Список ><Текст >

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Атом» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 12.08.2010 № 00029741702/0/2578.

Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 закрито.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "Атом" в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Податок з доходів фізичних осіб» та ст.9 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач просить також, скасувати вказану постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та в частині закриття провадження по деяким позовним вимогам, постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про Державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та ст.ст. 7, 9,86 КАС України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційних скарг відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Атом" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька ОДПІ) 29.01.1998 р.

В період з 01.07.2010р. по 28.07.2010р. податковими інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., валютного законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2010р. № 3885/23-209/25163708 в якому відображено порушення:

- підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.6, пункту 5.4. статті 5, пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 452653,00 грн., у тому числі за: 4 квартал 2007 року - 72441,00 грн.; 1 квартал 2008 року - 51918 грн.; 4 квартал 2008 року 245311 грн.; 1 квартал 2009 року -82983,00 грн.; та зменшено відємне значення обєкту оподаткування на 1470451,00 грн., в тому числі за 2007 рік на 238677 грн., 2008 рік - 588102,00 грн., 1 квартал 2010 року 643672 грн;.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн. у тому числі за: за листопад 2007 року 15900,00 грн.; грудень 2007 року - 17406,00 грн., жовтень 2008 року - 2400,00 грн.; листопад 2008 року 4000,00 грн.; грудень 2008 року 5360,00 грн.; травень 20009 року 5600,00 грн.

- підпункту 4.2.9 пункту 4.2, підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період суму 4678,50 грн., в тому числі: квітень 2007 року 349,50 грн., травень 2007 року 199,50 грн., червень 2007 року 199,50 грн, липень 2007 року 199,50 грн, вересень 2007 року 84,00 грн, жовтень 2007 року 199,50 грн, листопад 2007 року 241,50 грн, грудень 2007 року 441,00 грн, лютий 2008 року 199,50 грн, березень 2008 року 315,00 грн, квітень 2008 року 300,00 грн, травень 2008 року 270,00 грн, червень 2008 року 285,00 грн, липень 2008 року 255,00 грн, вересень 2008 -165,00 грн, жовтень 2008 року 330,00 грн, листопад 2008 345,00 грн, грудень 2008 року 300,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки 12.08.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

-№0006572301/0/2577, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 678979,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн).

-№0006582301/0/2576, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 75999 грн. (в тому числі за основним платежем 50666 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25333 грн).

-№0029741702/0/2578, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн. (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн).

Задовольняючи частково позовні вимоги та закриваючи провадження щодо частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем вимог абзацу "г" підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не підтверджується нормативно та документально, а тому при прийнятті податкового повідомлення - рішення від 12.08.2010 №0029741702/0/2578, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн. (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн) відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже воно є протиправним та підлягає скасуванню.

А, враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку про те, що дії Кременчуцької ОДПІ в частині нарахування ПрАТ "Атом" суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 678979,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн та податок на додану вартість на загальну суму 75999 грн. (в тому числі за основним платежем 50666 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25333 грн.) є правомірними, а відтак податкові повідомлення-рішення: від 12.08.2010 №0006582301/0/2576 та №0006572301//0/2577 прийняті Кременчуцькою ОДПІ у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд не вбачає підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, податковим органом за період, що перевірявся ПрАТ "Атом" було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 678979,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн).

Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:

- підприємством до складу валових витрат віднесено суми (всього 253330 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007 року 166530 грн, 3 квартал 2008 року 12000 грн., 4 квартал -2008 року 74800 грн.) - вартість отриманих послуг від Приватного підприємства "Надим" та Приватного підприємства "Анілді", які не підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими документами;

- підприємством до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року віднесено суму (2267 грн.) по страхуванню майна, яке не належить йому на праві власності;

- підприємство не включило до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912,00 грн, за 4 квартал 2008 року - 1449272,00 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440,00 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди.

В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом першої інстанції встановлено наступне.

Так, в періоді, що перевірявся ПрАТ "Атом" віднесено до складу валових витрат вартість послуг від Приватного підприємства "Надим" та Приватного підприємства "Анілді", а саме віднесено суми по актах виконання робіт:

від 28.11.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "послуги із упакування, навантаження, супроводження та транспортування обладнання в м. Жовті Води" на суму 79500 грн та ПДВ 15900 грн;

від 03.12.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "упакування, навантаження, супроводження та транспортування обладнання в м. Дніпродзержинськ" на суму 30800 грн та ПДВ 6160 грн;

від 13.12.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, транспортування обладнання в м. Жовті Води" на суму 56230 грн та ПДВ 11246 грн;

від 25.09.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в смт. Смолине" на суму 12000 грн та ПДВ 2400 грн;

від 10.10.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: АСК МДЕ- 1 шт." на суму 20000 грн. та ПДВ 4000 грн.;

від 28.10.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в м. Севастополь" на суму 20000 грн. та ПДВ 4000 грн.;

від 05.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: АСК МДЕ- 3 шт., автом. вимикач - 4 шт., датчик робочого тиску 3 шт. " на суму 28000 грн та ПДВ 5600 грн;

від 11.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: електродвигун 2 шт., лічильник 1 шт., насос - 2 шт., датчик -1 шт." на суму 5300 грн та ПДВ 1060 грн;

від 12.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в смт .Смолине" на суму 1500 грн та ПДВ 300 грн;

В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ПрАТ "Атом" до складу валових витрат на придбання послуг від контрагентів ПП "Надим" та ПП "Анілді", враховуючі, що окрім актів приймання робіт інших первинних документів, в яких чітко було б визначено, які саме витрати понесені в процесі надання послуг з наданням підтверджуючих витратних документів, які свідчать про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, в тому числі відсутні документи, які підтверджують перевезення вантажу. Крім того, виконавці послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" не мали належних виробничих та трудових ресурсів для виконання такого виду послуг.

Погоджуючись з висновками податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат сум витрати, повязані з наданням послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" на суму 253330 грн суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на придбання послуг ґрунтуються на неналежним чином оформлених актах приймання робіт, а відтак не можуть підтверджувати фактичне виконання послуг, так як, первинні документи, які б містили відомості про реальне здійснення господарських операцій не були представлені позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно, згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Документи, якими позивач хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме: акти виконаних робіт, в яких зазначено лише назва послуги, є такими, що не підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 вказаного закону висуває до первинних документів такі обовязкові реквізити як: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, згідно поданих позивачем документів, а саме: актів виконаних робіт, не можливо зясувати, чи надавалися фактично послуги, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, зясувати, яким чином формувалася їх вартість, як перевозились і зберігались товари, чиїм транспортом.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

Також, відповідачем донарахована позивачу сума податку на прибуток яка складається із того, що підприємством до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року віднесено суму (2267 грн) по страхуванню майна, яке не належить йому на праві власності.

Так, матеріалами справи встановлено, що ПрАТ "Атом" включало до валових витрат витрати на обовязкове страхування транспортних засобів та майна у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім - витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 у сумі 43280 грн і на підставі наданих для перевірки договорів страхування, аналізу рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у Так, матеріалами справи встановлено, що ПрАТ "Атом" включало до валових витрат витрати на обовязкове страхування транспортних засобів та майна у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім - витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 у сумі 43280 грн і на підставі наданих для перевірки договорів страхування, аналізу рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" на 2267 грн, а саме: суми страхових платежів по договору добровільного страхування майна №092-10/12-1854-20 від 24.12.2008, Страховик АСК "Омега", код 21626809.

у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" на 2267 грн, а саме: суми страхових платежів по договору добровільного страхування майна №092-10/12-1854-20 від 24.12.2008, Страховик АСК "Омега", код 21626809.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що 24.12.2008 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (Страховик) та ПрАТ "Атом" (Страхувальник) укладено договір № 092-10/12-1854-20 добровільного страхування майна. Предметом якого, відповідно до пункту 1.1. стало те, що Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування нерухоме майно: 1/2 частини 2-х квартирного житлового будинку із спорудами, що складаються із квартири № 1, загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 80,1 кв.м, 1/2 вигрібної ями, 1/2 частини огорожі, що розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна,20. Згідно пункту 3.4 Договору - страховий платіж складає - 2267,15 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що нерухоме майно: 1/2 частини 2-х квартирного житлового будинку із спорудами, що складаються із квартири № 1, загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 80,1 кв.м, 1/2 вигрібної ями, 1/2 частини огорожі, що розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна,20, яке стало предметом страхування у відповідності до договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 02.12.2006, витягу із Державного реєстру правочинів, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.12.2006 належить громадянину ОСОБА_1.

При цьому, колегія суддів зазначає, що участь гр. ОСОБА_1 у створенні ПрАТ "Атом" в якості засновника та акціонера, не є доказом належності на праві власності вказаного майна саме товариству, крім того доказів, що майно внесено як статутний внесок тощо, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, вказані обставини свідчать про правомірність нарахування ПрАТ "Атом" податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині.

Іншою підставою визначення позивачу суми податкового зобов'язання податку на прибуток став висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги норми підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: підприємство не включило до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912 грн, за 4 квартал 2008 року 1449272 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди.

Під час перевірки встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ПрАТ "Атом" мало господарські відносини із нерезидентами:

24.03.2003 укладено контракт № РС-03-006/GE із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту. Загальна вартість Контракту складає 500000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження по факсу чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дня підтвердження поставки (пункт 4 Контракту). Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати чи без відзивного документарного, трансферабельного акредитива підтвердженого банком в Німеччині строком на 90 банківській дні , який виставляється на розрахунковому рахунку Продавця протягом 12-ти банківських днів після отримання Покупцем повідомлення Продавця про підтвердження замовлення. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із зазначенням номеру рахунку Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

24.02.2003 укладено контракт № РС-03-004/GE із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту). Загальна вартість Контракту складає 200000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця у відповідності зі пунктом 7 тексту Контракту. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження факсимільним електронним повідомленням чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дати отримання замовлення (Специфікації) на наступну поставку (пункт 4 Контракту). Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати вартості замовлення (наступної Специфікації) на партію Товару протягом 10 банківських днів після отримання Покупцем повідомлення продавця про готовність наступної партії товару до відправлення і другого оригінала рахунку на оплату Товару експрес поштою. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із у відповідності до рахунку-фактури Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

25.02.2003 укладено контракт № РС-03-005/GE із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту). Загальна вартість Контракту складає 200000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця у відповідності зі пунктом 7 тексту Контракту. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження факсимільним електронним повідомленням чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дати отримання замовлення (Специфікації) на наступну поставку (пункт 4 Контракту). Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати вартості замовлення (наступної Специфікації) на партію Товару протягом 10 банківських днів після отримання Покупцем повідомлення продавця про готовність наступної партії товару до відправлення і другого оригінала рахунку на оплату Товару експрес поштою. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із у відповідності до рахунку-фактури Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

При цьому, на момент перевірки при аналізі журналів-ордерів та відомостей по рахунку 632 "Розрахунки із іноземними постачальниками" встановлено, що у ПрАТ "Атом" рахується заборгованість перед вказаними вище нерезидентами а саме: із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина в розмірі 20734,00 євро, дата виникнення заборгованості 29.10.2004, із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія в розмірі 28044,72 євро - дата виникнення заборгованості 27.10.2004, із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія в розмірі 133506,24 євро - дата виникнення заборгованості 27.12.2005.

В даному випадку, спірним стала гранична дата строку позовної давності, дата виникнення заборгованості та розмір якої сторонами не оспорюється.

При цьому, позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на листи надіслані нерезидентам щодо визнання своєї заборгованості в повному обсязі: GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія вих. від 19.06.2006 , "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія вих. 136 від 20.06.2006, "GE Indastrial Systems GmbH" вих. 131 від 07.06.2006, а тому строк позовної давності відраховує саме від дати спливу вказаних у листах строків виконання.

Колегія суддів з цього приводу погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що вказані доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, та не спростовують висновків перевірки враховуючі наступне.

Безнадійною заборгованістю, відповідно до підпункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визнається заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності.

В свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Абзацом 4 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що безповоротною фінансовою допомогою вважається сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 даного Закону, до валового доходу підприємства включаються доходи з інших джерел у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно із пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що до валових доходів підприємства включаються доходи у вигляді сум заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається не стягнутою після закінчення строку позовної давності.

Враховуючі, норми Цивільного кодексу України, строк позовної давності по сплаті по вказаним вище контрактам із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина минув - 29.10.2007, із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія минув 27.10.2007, із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія - 27.12.2008.

Посилання позивача в своїх поясненнях суду першої та апеляційної інстанції на переривання такого строку є неаргументованим з огляду на таке.

У залучених до матеріалів справи копіях листів: вих. №131 від 07.06.2006 на імя GE Indastrial Systems GmbH" зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 07.06.2006 заборгованість перед GE Indastrial Systems GmbH складає 20734,00 євро згідно контракту № РС-03-006/GE від 24.03.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в строк до 31.12.2006 в повному обсязі;

-вих. 133 від 19.06.2006 на імя GE Power Belgium B.V.B.A. зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 19.06.2006 заборгованість перед GE Power Belgium B.V.B.A складає 28044,72 євро згідно контракту № РС-03-004/GE від 25.02.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в строк до 31.12.2006 в повному обсязі;

- вих. №136 від 20.06.2006 на імя GE Power Controls Iberika S.L. зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 20.06.2006 заборгованість перед GE Power Controls Iberika S.L. складає 133506,24 євро згідно контракту № РС-03-005/GE від 25.02.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в сумі 20000 євро до 31.12.2006, 384000 євро в строк до 30.06.2007, 40000 євро до 31.12.2008, 35106,24 євро до 31.12.2009.

До матеріалів справи позивачем не представлено запитів фірм нерезидентів відповідь на які, у відповідності до досліджених вище листів, надавалася, крім того не надано належних доказів отримання контрагентами листів, до того ж відповіді нерезидентам щодо строку оплати боргу надані на російській мові, без підпису керівника, печатки підприємства.

При цьому слід зазначити, що окрім вказаних листів, будь-яких інших доказів щодо вчинення дій по визнанню боргу протягом 2004 року 2010 року чи частковій сплаті заборгованості протягом цього ж часу тощо, позивачем не було здійснено та до матеріалів сапави не представлено.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 2 статті З Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ-ВР, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, який має грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку, зокрема в оборотно-сальдових відомостях. Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Представлені суду першої інстанції листи не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні" та не позбавляють позивача обовязку для належного ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, зафіксоване в акті перевірки порушення ПрАТ "Атом" підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: не включення до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912 грн, за 4 квартал 2008 року 1449272 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди, є обґрунтованим, доведеним, та не спростоване позивачем.

Що стосується донарахування ПрАТ "Атом" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із встановленим в ході перевірки порушенням підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн у тому числі за: за листопад 2007 року 15900,00 грн; грудень 2007 року - 17406,00 грн, жовтень 2008 року - 2400,00 грн; листопад 2008 року 4000,00 грн; грудень 2008 року 5360,00 грн; травень 20009 року 5600,00 грн (операції із ПП "Надим" та ПП "Анілді") колегія суддів зазначає наступне.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносиин) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно із підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 . Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

А у відповідності із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Приймаючи до уваги встановлені матеріалами справи обставини, щодо відсутності належних доказів про понесені відповідачем витрати, реальності наданих послуг від ПП "Надим" та ПП "Анілді", та валові витрати, то відповідно право на податковий кредит у ПрАТ "Атом" не виникає.

В даному випадку, хоча податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи відповідно є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного надання послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" за цими податковими накладними та первинними документами.

До того ж, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин із ПП "Надим" та ПП "Анілді" знайшло своє належне підтвердження в ході розгляду справи.

Отже, правомірним є і донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 75900,00 грн за таке порушення.

Окрім вказаного, податковим органом за період, що перевірявся ПрАТ "Атом" було донараховано податкове зобовязання по податку з доходів найманих працівників в розмірі на загальну суму 14035,50 грн (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн).

Донарахована сума податку з доходів найманих працівників складається з наступного: ПрАТ "Атом" перерахувало за послуги з перевезення працівників підприємства фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2. кошти в розмірі 31190,00 грн.

При цьому, податковий орган дійшов висновку, що послуги з безоплатного перевезення працівників надані їм як додаткове благо, а тому позивачем занижено сплату податку з доходів фізичних осіб.

Проте, колегія суддів зазначає, що вказаний висновок відповідача не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV, з огляду на наступне.

У відповідності до абз. "а" підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

Трудові відносини регулюються трудовим законодавством, згідно з яким при укладанні трудового договору (контракту) між працівником і працедавцем працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою (контрактом), тобто виконувати трудову функцію за дорученням або наказом працедавця, а працедавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи в межах законодавства про працю, охорону праці, колективних договорів і угодою сторін.

Як вбачається із копії наявного в матеріалах справи колективного договору, укладеного на ПрАТ "Атом" , пунктом 8.2.4 якого визначено, що Власник, здійснює, зокрема, оплату витрат на перевезення працівників до місця роботи як власним так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

У відповідності до підпункту 3.21. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004, № 5 не належить до фонду оплати праці витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

При цьому суд першої інстанції не погоджуючись з висновками відповідача зазначив, що послугами перевезення користувалися саме працівники ПрАТ "Атом", що встановлено в ході перевірки та не спростовується сторонами.

Виходячи з викладеного, вартість використання орендованого товариством транспорту як службового для перевезення працівників цього товариства не розглядається як одержане такими працівниками додаткове благо і не оподатковується податком з доходів фізичних осіб.

Отже, колегія суддів вважає, що порушення позивачем вимог абзацу "г" підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не підтверджується нормативно та документально.

Як наслідок, при прийнятті податкового повідомлення рішення від 12.08.2010 №0029741702/0/2578, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн) відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже воно є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням наведенного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії Кременчуцької ОДПІ в частині нарахування ПрАТ "Атом" суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 678979,50 грн (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн та податок на додану вартість на загальну суму 75999 грн (в тому числі за основним платежем 50666 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25333 грн) є правомірними, а відтак податкові повідомлення-рішення: від 12.08.2010 №0006582301/0/2576 та №0006572301//0/2577 прийняті Кременчуцькою ОДПІ у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд не вбачає підстав для їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 "Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного законодавства за період часу з 01.10.2005 по 31.03.2010 та визнання протиправним акту Кременчуцької ОДПІ № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 та скасування його повністю, суд першої інстанції діяв відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансової господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.3.).

Акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається податкове повідомлення - рішення, яке є обов'язковим для виконання.

Таким чином, дії відповідача по складенні акту не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки визначення податкових зобовязань Кременчуцькою ОДПІ створюють складені податкові повідомлення рішення, які впливають на права і обов'язки та можуть бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Також, колегія суддів цілком погоджується і з позицією суду щодо закриття провадження в частині інших позовних вимог, а саме- позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому необхідно закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні апелянтами норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Атом» та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі№2а-3990/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. <Список >Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2011 р.