Ухвала суду № 20326357, 03.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 р.Справа № 2а-10368/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засіданняВерман А.М.,

представника позивача - Ковтун М.І.,

представників відповідача - Шляхта В.В., Кального О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-10368/10/2070

за позовом підприємства Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 30.01.2008 року №00002711520/0; від 14.02.2008 року №0000621701/0; від 03.03.2008 року №0000471520/0; від 31.03.08р. №0000591520/0; від 13.05.08р. №0000861520/0; від 31.05.08р. №00001031520/0; від 23.05.08р. №0004881701/0; від 01.07.08р. №0001181520/0; від 31.07.08р. №0001321520/0; від 02.09.08р. №0001481520/0; від 07.10.08р. №0001661520/0; від 27.10.08р. № 0001821520/0; від 03.12.08р. №0002091520/0; від 11.02.09 року №0000371520/0; від 17.03.09р. №0000881520/0; від 31.03.09р. №0001021520/0; від 30.04.09року №0001301520/0; від 05.06.09р. №0001641520/0; від 05.06.09р. № 0001731510/0; від 30.06.09р. №0001771520/0; від 28.08.09р. №0002181520/0; від 24.09.09р. №0002711510/0; від 02.10.09 року №0002551520/0; від 05.11.09 року №0002871520/0; від 30.12.09р. №0003191520/0; від 29.01.10р.№0000151520/0; від 09.02.10р. №0000081701/0; від 17.03.10р.№0001261701/0; від 13.04.10р. №0002711701/0; від 28.04.10р. №0002911701/0; від 10.06.10р. №0005541701/0; від 22.07.10р. №0003231510/0; від 27.07.10р. №0019641701/0; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова усунути допущені порушення прав позивача шляхом зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за призначенням платежу, які вказані в дорученнях з 01.01.2008 р. по 01.07.2010 року; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова зарахувати грошові кошти, примусово вилучені з каси позивача, як сплату податкових зобов'язань за місяці, в яких було здійснено вилучення; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова зробити перерахунок нарахованих пені та штрафних санкцій у зв'язку з нарахуванням грошових коштів не за призначенням платежу та надати його позивачу; зобов'язати ДПІ у Орджонікідзевському м.Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків-підприємства Харківської виправної колонії №43 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 30.01.2008 року №00002711520/0; від 14.02.2008 року №0000621701/0; від 03.03.2008 року №0000471520/0; від 31.03.08р. №0000591520/0; від 13.05.08р. №0000861520/0; від 31.05.08р. №00001031520/0; від 23.05.08р. №0004881701/0; від 01.07.08р. №0001181520/0; від 31.07.08р. №0001321520/0; від 02.09.08р. №0001481520/0; від 07.10.08р. №0001661520/0; від 27.10.08р. № 0001821520/0; від 03.12.08р. №0002091520/0; від 11.02.09 року №0000371520/0; від 17.03.09р. №0000881520/0; від 31.03.09 №0001021520/0; від 30.04.09року №0001301520/0; від 05.06.09р. №0001641520/0; від 05.06.09р. № 0001731510/0; від 30.06.09р. №0001771520/0: від 28.08.09р. №0002181520/0; від 24.09.09р. №0002711510/0; від 02.10.09 року №0002551520/0; від 05.11.09 року №0002871520/0; від 30.12.09р. №0003191520/0; від 29.01.10р.№0000151520/0; від 09.02.10р. №0000081701/0; від 17.03.10 №0001261701/0; від 13.04.10р. №0002711701/0; від 28.04.10р. №0002911701/0; від 10.06.10 р. №0005541701/0 залишені без розгляду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року позов задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 22.07.2010 року №0003231510/0 та від 27.07.2010 року №0019641701/0. Зобов'язано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова усунути допущені порушення прав підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) шляхом зарахування грошових коштів, сплачених підприємством Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43), за призначенням платежу, які вказані в платіжних дорученнях від 07.06.2010 року, від 30.06.2010 року та від 08.07.2010 року. Зобов'язано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова зробити перерахунок нарахованих пені та штрафних санкцій у зв'язку з зарахуванням грошових коштів не за призначенням платежу та надати його підприємству Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43). Зобов'язано ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Підприємства Харківської виправної колонії №43 УДДУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що Підприємство Харківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області засноване на державній формі власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань.

Згідно п.п.2.1 Статуту, вказане підприємство створене з метою залучення засуджених, які відбувають покарання у Харківській виправній колонії (№43), до суспільно - корисної праці і забезпечення їх професійно - технічного навчання.

Підприємство Харківської виправної колонії №43 зареєстровано виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради від 30.09.1996 року №14801200000028548, як юридична особа та знаходиться на податковому обліку з 24.04.2000 р. у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, про що свідчить свідоцтво №29580213 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

09.07.2010 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова платника податку на прибуток з питання своєчасності сплати частини прибутку (доходу) згідно податкових повідомлень - рішень (форма "Р") №0001911510 від 30.07.2008р., за результатами якої складено акт №1740/15-08680885 від 09.07.2010 року, яким встановлено, що платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено частина прибутку (доходу) згідно податкового повідомлення - рішення (форма "Р") №0001911510 від 30.07.2008р., податкове зобов'язання - 25295,85 грн., граничний термін сплати - 11.08.2008р., сплату податкового зобов'язання здійснено 01.06.2010 року згідно платіжного доручення №503 від 01.06.2010р. в сумі 212,86 грн., кількість днів затримки 659. (т. 5 а.с. 16-18)

На підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету №1740/15-08680885 від 09.07.2010 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0003231510/0 від 22.07.2010 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 106,43 грн. (т.2 а.с.119)

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Підприємством "ХВК №43" (код 08680885) за період з 15.01.2008 року по 27.07.2010 року, за результатами якої складено акт №1881/17-08680885 від 27.07.2010 року, яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання Підприємством "ХВК №43" протягом граничних строків (за 4 кв. 2007 року) з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яким порушено ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-ХІІ від 11.12.1991р. із змінами та доповненнями. (т. 5 а.с. 64-66)

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів №1881/17-08680885 від 27.07.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.10р. №0019641701/0, яким нараховано штраф у розмірі 50% на суму 160,26 грн. Згідно з платіжним дорученням №529 від 08.06.10р. був сплачений податок з власників транспортних засобів за травень 2010р. (т.5 а.с. 68)

Позивач, не погодившись з рішеннями відповідача, звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України №2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, за результатами перевірки орган державної податкової служби складає акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства - довідку. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово- господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 1.7. цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в Акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків що до дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами» №2181 - визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням вимог п.п. 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - спеціальним законом з питань оподаткування і установлюв порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, яким визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, зазначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, згідно платіжних доручень з зазначенням направлення платежу, здійснювалось погашення податкового зобов'язання поточного періоду, а не за минулі роки, як це вбачається з актів перевірок.

Відповідно до п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачені джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь- якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Законом України №2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова зарахувати грошові кошти, примусово вилучені з каси позивача, як сплату податкових зобов'язань за місяці, в яких було здійснено вилучення, а саме : 2008рік, 2009 рік та шість місяців 2010 рік, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 року, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ за 2008 рік, 2009 рік та вказаної вище частини 2010 року залишені без розгляду, а оспорювані податкові повідомлення-рішення виносилися відповідачем саме на підставі самостійної сплати позивачем податків через банківські установи.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-10368/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.08.2011 р.