Постанова № 20326301, 07.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.Справа № 2-а-5627/10/1570 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,

за участю секретаря Обозної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням збільшення позовних вимог, в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень № 0009202310/0 від 09.10.2009р., №0009202310/1 від 17.12.2009 р., №0009202310/3 від 18.05.2010 р.

Вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки посадовими особами податкового органу 23.09.2009 року, на підставі направлень від 26.08.2009р., 10.09.2009 року №001145/1427, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства, з 01.07.2009 року по 30.06.2009 року, що зафіксовано актом № 12502/23-3/24763955 від 23.09.09 року, встановлено порушення: п.п.5.3 п.5.3, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 429760 грн.; п.п.7.3.1.п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15988 грн; п.п.6.3.3. «є»п.6.3. ст.6 ,п.п. 8.1.1. п.8.1. ст.8,п.16.1. ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством не утримано та не перерахувано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, у сумі 330 грн.

В результаті перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009202310/0 від 09.10.2009 р., про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток, в розмірі 641695,00грн., в тому числі основного платежу на суму 429 760 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями, у сумі 211 935 грн.

За наслідком адміністративного оскарження прийнято наступні податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що відповідачем невірно зроблено висновок щодо наявності порушення податкового законодавства, так як останнім правомірно включено до складу валових витрат суми витрат по придбанню послуг фізичних осіб-підприємців для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, а саме по даті їх фактичного отримання, що підтверджено актами по придбанню послуг фізичних осіб-підприємців, тому дії відповідача по складанню акту перевірки №12502/23-3/24763955 від 23.09.2009 року та винесені, на підставі нього, оспорюваних податкових повідомлень-рішень є протиправним. Крім того, відповідачем порушено розділи 2, 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2009 року, чим позбавлено позивача права знати повний зміст акту перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вважає, що позивачем доведено факт належного включено до складу валових витрат суми витрат по придбанню послуг фізичних осіб-підприємців для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, а тому в діях останнього відсутнє порушення податкового законодавства.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволення, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Інформас»зареєстровано Центральною районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів 03.03.1997 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №333.

Посадовими особами ДПІ у Приморському районі міста Одеси 23.09.2009 року, на підставі направлень від 26.08.2009р., 10.09.2009 року №001145/1427, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інформас»з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства, з 01.07.2009 року по 30.06.2009 року. Про проведення перевірки ТОВ «Інформас»проінформовано повідомленням від 24.07.2009 року №280/10/23-150.

Перевіркою встановлено порушення: п.п.5.3 п.5.3, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 429760 грн.; п.п.7.3.1.п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15988 грн; п.п.6.3.3. «є»п.6.3. ст.6 ,п.п. 8.1.1. п.8.1. ст.8,п.16.1. ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємство не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб, у сумі 330 грн.

Факт порушення полягає у тому, що при проведенні перевірки достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств, за період з 01.07.2007року по 30.06.2009року, встановлено їх завищення на суму 69040грн., в тому числі за три квартали 2008р.- у сумі 40640грн, у 2008р.- у сумі 69040грн. Такий висновок ґрунтується на невідповідності показників рядку «04.1» декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», за 3 квартали 2007р. та 2008рік, даним, наведеним у первинних документах та відображених у бухгалтерському обліку по рахункам 631, 201, 92, 94,791. Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників позивача ці витрати складаються з витрат, які поніс позивач при придбанні витратних матеріалів та послуг щодо виготовлення та друку газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів», оренди приміщення, рекламних та транспортних послуг.

Так, підприємством віднесено до складу валових витрат вартість послуг видавничої діяльності, консультаційного та інформаційного характеру, а також послуг з переддрукальною підготовкою газет, отриманих від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, згідно угод, які наявні в матеріалах справи, без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Факт перерахування коштів зазначеним підприємцям підтверджено виписками банку, які були надані до перевірки. Відповідно до договорів, укладених позивачем з вищезазначеними фізичними особами-підприємцями, останні зобовязані провести моніторинг та маркетингове дослідження ринку журналів та газет, коректури газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів», консультації редакції з питань мистецтва, історії та географії, створення вікторин з літератури та історії, контролю якості печаті газет та журналів, просування та підтримка на газетному ринку України та інших країн торгівельних марок та газет «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів». На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до суду надано акти виконаних робіт, роздруківки зведених річних рекомендацій та підтверджується показами свідків.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009202310 від 09.10.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток, в розмірі 641695,00грн., в тому числі: основного платежу на суму 429 760 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями, у сумі 211 935 грн.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Приморському районі міста Одеси, викладеними у повідомленні-рішенні №0009202310/0 від 09.10.2009 р., ТОВ «Інформас»»звернулося зі скаргою від 21.10.2009 року. За наслідками розгляду скарги 18.05.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009202310/3. В подальшому позивачем подані скарги до ДПА в Одеській області та ДПА України, рішеннями яких скарги позивача залишені без задоволення, а рішення - без зміни.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами, що свідчили б про те, що ці витрати повязані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, чим завищено валові витрати, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку (листи ДПА України від 29.07.2008р. N 15176/7/15-0217, від 08.04.2008р. N 3146/6/15-016).

Згідно з п.п.5.4.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", витрати платника податку на проведення передпродажних заходів стосовно послуг, що надаються такими платниками податку повністю відносяться до складу валових витрат.

При цьому пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону.

Таким чином, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в п.п. 5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону, зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів та стелажах, розміщення інформації про товар тощо.

При цьому, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Зазначені витрати повинні бути безпосередньо повязані з господарською діяльністю платника податку.

Судовою колегією встановлено, що підприємством віднесено до складу валових витрат вартість послуг видавничої діяльності, консультаційного та інформаційного характеру, а також послуг з переддрукальною підготовкою газет, отриманих від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, згідно угод, які наявні в матеріалах справи.

Факт реального виконання умов договорів підтверджується наявними у справі доказами, а саме: актами виконаних робіт; роздруківками зведених річних рекомендацій; виписками банків, що підтверджує перерахування коштів зазначеним підприємцям; показами свідків.

Так, допитані в ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, підтвердили факт надання послуг позивачу.

З наданих роздруківок зведених річних рекомендацій вбачається наявність інформації, яка обумовлена договорами про надання послуг і яка в подальшому використана позивачем.

Крім того, сам факт реальності договорів є кінцевий результат позивача, а саме випуск журналів «Ярмарок кросвордів», «Сузіря сканвордів», «Букет сканвордів», що наявні в матеріалах справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що підприємством правомірно включено до складу валових витрат витрати, що підтверджені відповідними первинними документами, які б свідчили про те, що ці витрати повязані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи що вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності з метою отримання доходу, що в даному випадку є доведеною товарною операцією.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАСУ, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас»- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0009202310/0 від 09.10.2009р., №0009202310/1 від 17.12.2009 р., №0009202310/3 від 18.05.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформас» судовий збір, у сумі 5, 10 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

головуючий О.В. Яковлєв

судді А.В. Бойко

В.Л. Романішин