Ухвала суду № 20326016, 07.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.Справа № 2-а-8511/10/1570 Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо невизнання декларацій з податку на доданку вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками; зобовязати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси прийняти та визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, та декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками податковою звітністю з дня їх прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ «Будінтерпром»направило до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, проте, відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства та без встановлених на те підстав, не було прийнято вказану податкову звітність, подану в електронному вигляді та у звязку з відмовою ДПІ у прийнятті, направлено повторно поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, згідно з вимогами чинного законодавства. При поданні декларації за червень 2010 року Позивачу було відмовлено в прийняті звіту при зверненні до відділу приймання звітів. Звіт за червень 2010 року також було направлено поштою згідно з вимогами чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволені позову повністю, надав заперечення на позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дії та зобовязання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо невизнання декларацій з податку на доданку вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»(код ЄДРПОУ 32727089) за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками. Зобовязано Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси прийняти та визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром» з податку на додану вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, та декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками податковою звітністю з дня їх прийняття.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена без повного і всебічного зясування обставин, що мали значення для даної справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будінтерпром»знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за №3374, що підтверджується копією довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про взяття на облік платника податків від 11 грудня 2003р. №28-04/11/3374. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 грудня 2003р. №22314095, індивідуальний податковий номер 327270815527.

25.07.2008 р. між ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ТОВ «Будінтерпром»був укладений Договір №923 про визнання електронних документів, згідно якого позивач отримав право надсилати до органу ДПС документи податкової звітності в електронному вигляді, які згідно п. 1 договору визнаються як оригінал. В обовязки платника податків входить надсилання податкових документів в електронному вигляді у форматі та стандарті, затвердженому ДПА України. Відповідно до п. 3 зазначеного договору орган ДПС зобовязаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді. 04.07.2010р. позивачем було отримано посилений сертифікат відкритого ключа.

21.06.2010 р. Позивач в електронному вигляді подав до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за травень 2010 року: декларацію по ПДВ, додаток 1 розрахунок коригування сум ПДВ, додаток 5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Про що відповідно до умов договору №923 було отримано від відповідача відповідні квитанції, на кожній з яких стоїть запис, що документ не прийнято, для організації заборонено прийом звітності в електронній формі. Підстави заборони прийому податкових документів відповідачем зазначені не були.

В звязку з цим ТОВ «Будінтерпром»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання декларацій з податку на доданку вартість за травень 2010 року, червень 2010 року з додатками, декларацій по прибутку за перше півріччя 2010 року з додатками, а також зобовязати відповідача прийняти та визнати податкові декларації з ПДВ податковою звітністю з дня їх прийняття.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як було встановлено, 16.07.2010 р. позивачем було направлено документи за травень 2010 року поштою рекомендованим цінним листом з описом вкладення, про що було отримано повідомлення про вручення поштового відправлення 20.07.2010р. з підписом працівника ДПІ Молчанова за довіреністю.

ТОВ «Будінтерпром»звернулось безпосередньо до відділу приймання звітів в документарній формі ДПІ в Малиновському районі м. Одеси для надання декларації по ПДВ та додатку №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року, але в прийнятті податкової звітності було відмовлено без зазначення причин відмови.

В звязку з цим, 20.07.2010 р. декларація по ПДВ, додаток №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2010 року позивачем були направлені на адресу відповідача поштою рекомендованим цінним листом з описом та з повідомленням, про що було отримано повідомлення про вручення поштового відправлення 22.07.2010р. працівнику ДПІ Молчанову за довіреністю за його підписом.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»форми декларацій та податкових розрахунків з ПДВ встановлюються відповідно до закону.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп. 4, 5 розділу ІІ Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженого наказом ДПА України від 10 квітня 2008 р. №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків чи його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів. У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Згідно з п.1 розділу ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Відповідно до вимог ст.ст. 1 та 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»від 22 травня 2003 року №852-IV електронний підпис дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Згідно з п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливою підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушеннями вимог законодавства або не зазначення обовязкових реквізитів; по-друге, про невизнання отриманої податкової декларації податковим органом приймається рішення, яке може бути оскаржено, в порядку апеляційного узгодження.

Враховуючи зазначені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №166, податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства.

Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Згідно до положень пп. 4.1.1 Порядку, декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку

Достовірність даних підтверджується підписами керівника та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4, що передбачено п. 3 Наказу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827, податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності (за необхідності, в останній день строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів) без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.

Згідно до положень Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Відповідно до п. 4.3 вказаних Методичних рекомендацій податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

Згідно з п. 4.4 цих Методичних рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

Під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови КМУ від 22 січня 1996 року №118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення, залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 4.5 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ. У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків.

На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «Отримано, попереджено про можливість невизнання»(зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова звітність ТОВ «Будінтерпром»за травень 2010р., червень 2010р. та за І півріччя 2010 року відповідає викладеним вище вимогам законодавства.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький