Постанова № 20325244, 23.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 р.Справа № 2-а-7289/09/1470 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

при секретарі- Снігур М.Г.

за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД- Ковширіна М.М.

представника відповідача Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Науменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва з вимогою про скасування податкових повідомлень рішень № 0016682360/0 від 29.05.2009 року про донарахування податку на прибуток у розмірі 280150 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 132277 грн.; № 0016732370/0 від 29.05.2009 року про зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50 170 грн.

Позивач не погоджується з висновком відповідача про порушення п.3.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.3.1, п.п.8.3.5, п.п.8.3.9 п.8.3, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого знижений податок на прибуток в сумі 280 150 грн. зазначаючи про безпідставність таких висновків та їх необґрунтованість в акті перевірки від 18.05.2009 року за № 555/23-600/13857386 на підставі якого були прийняті оскаржувані повідомлення рішення.

Також позивач не погоджується з висновками відповідача на підставі яких прийняте податкове повідомлення рішення № 0016732370/0 від 29.05.2009 року. Зокрема про порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 18 423 грн., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2007 року на загальну суму 125000 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 143 423грн.

02.06.2010 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема апелянт зазначає, що судом не вирішене питання щодо позовної вимоги про скасування донарахованого податкового зобовязання з ПДВ на суму 100399 грн., при цьому свої доводи суд обґрунтовує недопустими доказами по справі.

Апелянт зазначає, що при вирішені справи суд в мотивувальній частині не зазначив встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови та положень закону якими суд керувався при винесені постанови, чим допущене порушення вимог п. 3 ст. 163 КАС України.

Крім того апелянт не погоджується з висновком суду щодо визначеного податковим органом розміру додаткового штрафу нарахованого на підставі п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки така штрафна санкція застосована незаконно за результатами неправильного розрахунку великого розміру заниженого податкового зобовязання.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що в період з 25.03.2009 року по 08.05.2009 року відповідачем було проведено планову документальну виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

За наслідками перевірки 18.05.2009 року складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання - ТОВ «Артіль ЛТД» за № 5555/23-600/13857386 (далі Акт перевірки) за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п. 3.1, п.5.1, пп. 5.2.1, пп.5.2.10 п 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1, пп.8.3.5 ші.8.3.9 п. 8.3, пп.8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 280150 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, по перевірявся, на загальну суму 18 423 грн.,;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2007 року на загальну суму 125 000,00 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 143 423 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0016682360/0 яким донараховано податок на прибуток у сумі 280 150,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 132 277,00 грн. та № 0016732370/0 яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143 423,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 170,00 грн.

Зокрема актом перевірки встановлено порушення пп. 8.1.2 п.8.1 пп. 8.3.1, 8.3.9 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»яке виразилося у завищені позивачем амортизаційних відрахувань за І півріччя 2008 року на 156 250,00грн. за рахунок нарахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи (право користування земельною ділянкою), які такими не є.

Позивачем включена до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2007 року операція з придбання права користування нематеріальним активом на суму ПДВ у розмірі 125 000, 00 грн. за договором купівлі продажу № 02/07 від 19.12.2007 року укладений між ТОВ «Туристична база «Південний Буг»та ТОВ «Артіль»ЛТД права користування земельною ділянкою вартістю 750000 грн.

Відповідна операція відображена у розділу II р.10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Позивач з 01.01.2008 року нараховував амортизаційні відрахування на нематеріальні активи, в тому числі право користування земельною ділянкою, що придбано на підставі договору купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року.

Вирішуючи справу в цій частині суд першої інстанції визначив право користування земельною ділянкою придбане за договором купівлі продажу № 02/07 від 19.12.2007 року таким, що не відповідає визначенню «нематеріального активу»в розумінні положень п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно витрати понесені в зв'язку з укладенням (виконанням) зазначеного договору на право користування нематеріальним активом, не можуть бути враховані у складі валових витрат підприємства.

Також суд першої інстанції визначив договір купівлі-продажу №02/07 від 19.12.2007 року на право користування нематеріальним активом як угоду укладеною без мети настання реальних наслідків, що обумовлює його нікчемність відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 215 та ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України та таким, що відповідно до ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За такого суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем в порушення пп. 8.1.2 п.8.1 пп.8.3.1, 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено амортизаційні відрахування за І півріччя 2008 року на 156 250,00 грн. та відповідно в порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року суму ПДВ у розмірі 125 000,00 грн. з вартості права користування нематеріальним активом згідно купівлі продажу № 02/07 від 19.12.2007 року.

Також атом перевірки встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»яке виразилося у завищенні позивачем валових витрат на суму у розмірі 846 000,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат вартість робіт по розробці практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованому до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД за відсутності доказів отримання робіт (послуг) при використанні цих робіт (послуг) у господарській діяльності.

Вирішуючи справу в цій частині суд першої інстанції посилаючись на положення пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дійшов до висновку, що позивач в порушення п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищив валові витрати на суму 846 000,00грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.2.10. п 5.2. ст.5, пп.8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при завищені валових витрат віднесених до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»за період з 01.01 по 31.12.2008 року до 302405грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що витрати на поліпшення основних фондів (ліміт), які мають право включатись до складу валових витрат відповідно пп.7.1. п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»складає 294645грн. Таким чином, за рахунок завищення балансової вартості основних фондів позивачем завищено валові витрати віднесені до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на суму 7759грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесені до складу валових витрат підприємства за третій квартал 2008 року 92 112,09 грн. по операціям з ПП «Аргоник»та ПП «Дельта Строй»які є нікчемними.

Вирішуючи справу в цій частині судом першої інстанції встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Аргоник»і ПП «Дельта-Строй»вчинених на виконання договору купівлі-продажу товарів без номеру від 08.08.2008 року, укладений з ПП «Аргоник»та договору купівлі продажу товарів без номеру від 21.07.2008 року укладеного з ПП «Дельта - Строй», оскільки такі угоди не спричиняють реального настання правових наслідків.

За такого суд дійшов до висновку, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищені валові витрати за три квартали 2008 року в сумі 92 112,09 грн. та відповідно в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції на суму 18 423 грн. з вартості придбаних ТМЦ у підприємства ПП «Дельта-Строй»та ПП «Аргоник».

Крім того судом першої інстанції встановлено, що в порушення пп. 8.3.1 пп.8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач здійснював амортизаційні нарахування на об'єкти, які не введені в експлуатацію та в перевіряємому періоді не використовувались в господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»всього у сумі 18 477грн.

На підставі викладеного судом першої інстанції оскаржувані податкові повідомлення рішення № 0016682360/0 від 29.05.2009 року про донарахування податку на прибуток у розмірі 280150 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 132277 грн. та № 0016732370/0 від 29.05.2009 року про зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50 170 грн. визнані правомірними та відповідно відмовлено в задоволенні позову

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п.8.1 пп. 8.3.1, 8.3.9 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при завищені амортизаційних відрахувань за І півріччя 2008 року на 156 250,00грн. за рахунок нарахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи (право користування земельною ділянкою).

Суд першої інстанції дійшов до такого висновку при невірному визначенню «нематеріального активу»яким є право користування земельною ділянкою на суму ПДВ у розмірі 125 000, 00 грн. за договором купівлі продажу № 02/07 від 19.12.2007 року укладеного між ТОВ «Туристична база «Південний Буг»та ТОВ «Артіль»ЛТД. Відповідно позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 року суму ПДВ у розмірі 125 000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при включення до складу валових витрат вартість робіт по розробці практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованому до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД за відсутності доказів отримання робіт (послуг) при використанні цих робіт (послуг) у господарській діяльності чим завищенні позивачем валових витрат на суму у розмірі 846 000,00 грн.

При віднесені до валових витрат виробництва та обігу витрат на розробку практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованому до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД застосовуються положення абз. 2 п.п. 5.4.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оскільки таке є витратами на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку з питань законодавства. Відповідно такі витрати відносяться до складу валових витрат незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку, що відповідає положенням абз. 1 п.п. 5.4.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто твердження відповідача щодо порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при відсутності доказів фактичного виконання угоди з метою використання в господарській діяльності є хибними.

Відомостями які містяться в акті від 03.04.2009 року прийму передачі оригіналу практичного методичного посібника з питань відшкодування ПДВ з бюджету, адаптованому до реальних господарських умов ТОВ «Артіль»ЛТД спростовуються твердження обґрунтовані посиланням на фактичну відсутність такого посібника у позивача на момент перевірки.

Також колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо прошення позивачем пп.5.2.10. п 5.2. ст.5, пп.8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при завищені валових витрат віднесених до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»за період з 01.01 по 31.12.2008 року.

Згідно до п.п 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення. При цьому порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань визначений п.п. 8.3.5 даного Закону незалежно від часу введення в експлуатацію основних фондів, що обумовлює правомірність визначення позивачем балансової вартості при понесені витрат на придбання основних фондів в сумі 84271 грн. при розрахунку в межах 10% балансової вартості. Відповідно позивач правомірно відніс до розділу 04.10 Декларації «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року 302405 грн.

Тим самим також спростовується твердження відповідача щодо порушення позивачем пп. 8.3.1 пп.8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при визначенні та здійснені амортизаційних нарахувань на об'єкти, які не введені в експлуатацію та в перевіряємому періоді не використовувались в господарській діяльності підприємства.

Крім того колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесені до складу валових витрат підприємства за третій квартал 2008 року 92 112,09 грн. по операціям з ПП «Аргоник»та ПП «Дельта Строй»при визначені таких операцій безтоварними.

Так, відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями п.п. 5.2. п. 5.2 ст. 5 цього закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до положень п.п. 5.3.1 та 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 цього закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Про відсутність реального характеру операцій (безтоварність операції) суми витрат за якими включаються до валових витрат підприємства можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

-неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідних доводів, на підтвердження факту безтоварності операції по взаємовідносинам з ПП «Аргоник»та ПП «Дельта Строй»відповідачем в зазначеному акті з підтвердженням належними доказами, не наведено, та судом першої інстанції не встановлено.

Твердження що, контрагенти позивача - ПП «Аргоник»та ПП «Дельта Строй»мають ознаки фіктивності є необґрунтованими та нічим не підтвердженні, зокрема у встановлений законом спосіб рішенням суду. Таке є лише припущенням відповідача, яким обґрунтовується висновок про безтоварність зазначених операції.

Предметом перевірки були договори купівлі-продажу товарів без номеру від 08.08.2008 року укладений з ПП «Аргоник»та договір купівлі продажу товарів без номеру від 21.07.2008 року укладеного з ПП «Дельта - Строй»та встановлено здійснення оплати на виконання умов угод в повному обсязі з видачею відповідних податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено придбання послуг характерних для його виробничої діяльності.

Будь яких доказів нікчемності зазначених правочинів з акту не вибачається. Тобто відповідачем, за наявності заперечень позивача, на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів нікчемності правочинів, що стало підставою для визнання таких операції безтоварними, непідтвердженими виконанням з оформленням первісними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів приймає до уваги, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

За такого позивач правомірно відносив до валових витрат підприємства з відповідним відображенням у Декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2008 року суми по операціям на виконання умов договорів купівлі-продажу товарів без номеру від 08.08.2008 року укладений з ПП «Аргоник»та договорів купівлі продажу товарів без номеру від 21.07.2008 року укладеного з ПП «Дельта - Строй»з віднесенням до податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості придбаних ТМЦ. Таке виключає порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За такого оскаржувані податкові повідомлення рішення № 0016682360/0 від 29.05.2009 року про донарахування податку на прибуток у розмірі 280150 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 132277 грн.; № 0016732370/0 від 29.05.2009 року про зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 143423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50 170 грн. прийняті відповідачем в порушення вимог п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України та таке е підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД- задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень рішень - скасувати. Постановити нове рішення яким визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.05.2009 року № 0016682360/0 та № 0016732370/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Потапчук В.О.

Судді: Димерлій О.О.

Романішин В.Л.