Ухвала суду № 20325018, 22.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р.Справа № 2-а/1570/1637/2011 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000171510 від 08.02.2011 року,

встановила:

Позивач ДП «Одеська залізниця»17.02.2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000171510 від 08.02.2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 12154500 гривень, в тому числі за основним платежем (частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучається до бюджету) 9723600 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) 2430900 гривень. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки перевіряючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки ДП «Одеська залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства №22/15-1/01071315/4 від 25.01.2011 року щодо порушення абз. 1 п. 7.16 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями; Постанови КМУ від 11.03.2009 року №184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», Постанови КМУ від 21.07.2010 року №610 «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам, є хибними, оскільки витрати на утримання Укрзалізниці є витратами, що безпосередньо повязані із виробництвом та реалізацією продукції Одеської залізниці.

В судовому засіданні представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що витрати ДП «Одеська залізниця», повязані з утриманням Укрзалізниці в сумі 48208000 гривень не можуть бути визнані витратами, що забезпечують основну діяльність, в результаті якої підприємством буде отримана економічна вигода, тому не відноситься до складу інших операційних витрат основної діяльності, що зменшують чистий прибуток, а є зменшенням власного капіталу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року адміністративний позов державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000171510 від 08.02.2011 року було задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000171510 прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі 08.02.2011 року.

В апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на підставі направлень від 24.09.2010 року №377/15-1, від 11.11.2010 року №444/15-1, від 23.11.2010 року №461/15-1, від 17.12.2010 року №485/15-1 в період з 27.09.2010 року по 11.01.2011 року було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, за наслідками якої 25.01.2011 року було складено акт №22/15-1/01071315/4, відповідно до висновків якого було встановлено порушення позивачем абз. 1 п. 7.16 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Постанови КМУ від 11.03.2009 року № 184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», Постанови КМУ від 21.07.2010 року №610 «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», в результаті чого позивачем було занижено суму частини чистого прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 9723600 гривень, в тому числі по періодах: з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 4738800 гривень; з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року у сумі 4984800 гривень (а.с. 14-24).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171510 від 08.02.2011 року, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобовязання у розмірі 12154500 гривень, в тому числі за основним платежем (частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучається до бюджету) 9723600 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 2430900 гривень (а.с. 25).

Актом перевірки було встановлено, що ДП «Одеська залізниця»згідно з рішеннями засідань Ради Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»перерахувала кошти у межах 0,5%-1% від планових витрат на рік на утримання Укрзалізниці (рішенням 21-го засідання Ради «Укрзалізниці»від 27.01.2009 року, наказом від 05.02.2009 року №056-Ц на 2009 рік було встановлено 0,5 % відрахувань від планових витрат звичайної діяльності підприємства. Рішенням 25-го засідання Ради «Укрзалізниці»від 15.09.2009 року, наказом від 14.10.2009 року № 554-Ц на 2010 рік було встановлено розмір відрахувань на утримання Укрзалізниці в розмірі 1 % до річної суми планових витрат звичайної діяльності. Телеграфною вказівкою від 23.06.2009 року №000083/ЦБ було встановлено 0,5 % відрахувань за рахунок інших операційних витрат, 0,5% - за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства). Підприємством до складу «інших операційних витрат»відносились, зокрема, відрахування на утримання Укрзалізниці в сумі 48208000 гривень, а саме: з 01.01.2009 року - 31.12.2009 року 31592000 гривень; з 01.01.2010 року - 30.06.2010 року 16616000 гривень. Відрахування позивачем на утримання Укрзалізниці призвело, як вважає відповідач, до заниження суми чистого прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 9723600 гривень.

Згідно абз. 5 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління транспорту України (Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту. Затвердження статутів залізниць здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта. Затвердження статутів залізниць здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України. Відповідно до положень Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 6 квітня 1998 року № 457, на Укрзалізницю покладено наступні функції з управління та організації процесу перевезень: відкриття чи закриття станцій, закриття збиткових дільниць, станцій та під'їзних колій, запровадження, за погодженням з Мінтрансом, тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха (п. 29), встановлення порядку розрахунків за перевезення і послуги (п. 62), погодження проектів будівництва і реконструкції залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів.

Судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що утримання Укрзалізниці здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 262 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України», яке являється нормативним актом органу виконавчої влади та відноситься до актів органів державної влади, тобто не суперечить положенням ст. 144 Господарського кодексу України.

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству транспорту України.

Відповідно до п. 8 вищезазначеного Положення, генеральний директор Укрзалізниці затверджує кошторис витрат на утримання апарату Укрзалізниці. Положенням також передбачено, що Укрзалізниця видає накази, які обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організовує та контролює їх виконання.

Державне підприємство «Одеська залізниця»зареєстрована у встановленому порядку як юридична особа та здійснює передбачені чинним законодавством види економічної діяльності, є самостійним субєктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку. При цьому Державна адміністрація залізничного транспорту є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзвязку, до сфери управління якої входить ДП «Одеська залізниця», що зазначено у п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року №262 (із змінами і доповненнями). Відповідно до п. 6 вищезазначеного Положення, Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обовязкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що Укрзалізниця має право видавати наказ про перерахування підпорядкованими підприємствами коштів на утримання апарату управління Укрзалізниці. Такі витрати передбачені у фінансових планах підприємств у складі інших операційних витрат, які щороку складаються та затверджуються відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України.

Відповідно до наказу Укрзалізниці № 560-Ц від 29.12.2006 року, відрахування на утримання апарату Укрзалізниці встановлено у розмірі 1% від річних планових витрат підприємств галузі. На підставі планових сум відрахувань на утримання Державної адміністрації залізничного транспорту, які щороку затверджуються заступником генерального директора Укрзалізниці, відділ централізованих розрахунків та розрахунків за виконані роботи та послуги управління бухгалтерського обліку та звітності (ЦФБІ) щоквартально виписує повідомлення (авізо) підприємствам галузі щодо суми на утримання Укрзалізниці. ЦФБІ згідно із затвердженим кошторисом витрат щоквартально виписує і передає Управлінню справами повідомлення на суму фінансування на утримання апарату Укрзалізниці.

Суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що утримання Укрзалізниці здійснюється згідно з фінансовими планами, кошторисами, які затверджені відповідними розпорядчими документами Кабінету Міністрів України, Мінтрансзв'язку України та Укрзалізниці.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів, яке затверджує нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Після набрання чинності положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, згідно з якими змінено методологію бухгалтерського обліку, більшість витрат, що раніше відображалися у порядку використання прибутку, відображаються у складі витрат підприємства і на відповідних витратних рахунках.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з розподілу прибутку визначено розділом четвертим Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №1213.

Згідно із вищезазначеним Положенням підприємства спрямовують чистий прибуток: на розвиток виробництва; на матеріальне заохочення; на створення інших фондів; на відрахування до бюджету належної суми прибутку відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 8 ст. 75 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати) праці, резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Жодним нормативним документом Міністерства фінансів України не передбачено, що витрати підприємств на утримання апарату управління установ вищого рівня повинні здійснюватися за рахунок чистого прибутку підприємств або фондів, створених за рахунок чистого прибутку. Фінансовими планами підприємств залізничного транспорту, затвердженими вищим урядовим органом та органом виконавчої влади, зазначені витрати передбачаються у складі «інших витрат операційної діяльності»і відповідно до затвердженого фінансового плану відображаються у бухгалтерському обліку згідно з пп. 2.4.4 «Номенклатури витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України», затвердженого наказом Укрзалізниці від 21.08.2007 року №417-Ц.

Вказані в акті перевірки суми відрахувань на утримання Укрзалізниці було зараховано до показника інших операційних витрат згідно з умовами Фінансових планів, а затвердження фінансових планів Укрзалізницею - органом, до сфери управління якого відноситься позивач, вказує на те, що ці відрахування законодавчо включені до витрат, на підставі яких залізниці розраховують фінансовий результат від своєї діяльності, що передбачено ст.142 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п. 2,4 ст. 57 Господарського кодексу України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування субєкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут субєкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації субєкта господарювання, а також інші відомості, повязані з особливостями організаційної форми субєкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Таким чином, визначення витрат по утриманню органу управління не є обовязковою умовою в розумінні вищезазначеної статті ГК України, тому посилання перевіряючого органу на вищевикладене порушення є помилковим.

На думку колегії суддів, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що зазначені суми витрат ДП «Одеська залізниця»на утримання Укрзалізниці в межах одного відсотка від планових витрат на рік є законодавчо визначеними як інші витрати операційної діяльності, що зменшують розмір чистого прибутку, а їх розмір затверджено у фінансових планах за відповідні періоди, тому висновки податкового органу про порушення ДП «Одеська залізниця»абз. 1 п. 7.16 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Постанови КМУ від 11.03.2009 року №184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», Постанови КМУ від 21.07.2010 року №610 «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх обєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)»є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000171510 від 08.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук