Постанова № 20322935, 23.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 р.Справа № 2-а-4825/10/1470 Категорія: 12.2Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

-Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління юстиції у Миколаївській області, яке діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області, Міністерства фінансів України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, територіального Управління Державної судової адміністрації України в Миколаївської області, Державного казначейства України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльності ДСА України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області щодо не перерахунку та виплати заробітної плати згідно діючого законодавства; зобов'язання ДСА України судової адміністрації в Миколаївській області проводити з 01.10.2008 р. перерахування та виплату заробітної плати суддям з розрахунку мінімальної заробітної плати на відповідний період, внести зміни у штатний розпис суддів на 2008 рік з метою приведення посадових окладів суддів у відповідність до чинного законодавства; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області провести перерахунок довічного утримання відповідно до чинного законодавства; стягнення з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з Державного казначейства України 51724 грн. 50 коп., з урахуванням індексації заробітної плати, та утримання відповідних платежів в бюджет; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області провести перерахунок з 01.06.2005 року виплаченої премії. Позивач також просив зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити заборгованість по заробітній платі в сумі 141446,84 грн. та по довічному утриманню 164715,99 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що його заробітну плату всупереч діючому законодавству не було перераховано відповідно до п.2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. При цьому зазначав, що заробітна плата виплачувалась виходячи з 332,00 грн., відповідно до пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р., та вказував на те, що даний пункт скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, однак не виконується відповідачами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не проведення перерахунку та виплати заробітної плати судді Безпрозванному В.В. згідно з встановленим діючим законодавством розмірами мінімальної заробітної плати з вересня 2005 року по листопад 2009 року.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України (01021 м. Київ. вул. Липська 18/5, код 26255795) на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі (АДРЕСА_1) суму 141446,84 грн. (сто сорок одну тисячу чотириста сорок шість грн. вісімдесят чотири коп.) з урахуванням індексації заробітної плати та для виплати заборгованості з щомісячного грошового утримання 164715,99 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сімсот п'ятнадцять гривень, дев'яносто дев'ять коп.)

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління юстиції у Миколаївській області, яке діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державна судова адміністрація України, Територіальне управління державної судової адміністрації в Миколаївській області, Міністерство фінансів України подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просили скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно з Постановою Верховної Ради України №1525-ІУ від 19.02.2004 р. безстроково обраний на посаду судді місцевого Корабельного районного суду м. Миколаєва.

Нарахування посадового окладу позивачеві здійснювалося з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»№1243 від 21.12.2005р., якою визначено, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

З 01.01.2006р. посадові оклади позивача, визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів»№865 від 03.09.2005р., залежали від розміру мінімальної заробітної плати, та встановлювались на рівні 8,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Крім того, відповідно до п. 1 Указу Президента України №584/95 від 10.07.1995р. (зі змінами, внесеними Указом Президента України №1061/2002 від 25.11.2002р.) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів»№865 від 03.09.2005р., позивач, суддя який має право на відставку та продовжує працювати, отримує разом із заробітною платою 100 відсотків щомісячного грошового утримання, яке також нараховувалось та виплачувалось не із встановленого законодавством розміру заробітної плати.

Суд першої інстанції вказав, що відповідач в особі Державної судової адміністрації України допустив бездіяльність, та не привів посадові оклади суддів, у тому числі і позивача у відповідність до вимог ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів»(в редакції, діючої на той період часу), яка передбачала, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу.

При вирішенні справи, суд першої інстанції вказав, що для обрахунку посадового окладу позивача необхідно брати не встановлений Кабінетом Міністрів України в Постанові №1243 розмір мінімальної заробітної плати у 332 грн., а розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами про Державний бюджет України на відповідні роки.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що Державна судова адміністрація України всупереч діючому на той період законодавству, порушила право позивача на оплату праці, за період з вересня 2005 р. по листопад 2009 р. Виходячи з положень ч.2 ст.11 КАС України, суд вважав за можливе вийти за межі позовних вимог та з врахуванням наданого позивачем розрахунку стягнув суму заборгованості з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 141446,84 грн., з урахуванням індексації заробітної плати та для виплати заборгованості з щомісячного грошового утримання в розмірі 164715,99 грн.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають вимогам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Законом України «Про статус суддів»незалежність та недоторканість суддів гарантується наданням їм спеціальних умов матеріального та соціально-побутового забезпечення.

Відповідно до ст.44 наведеного Закону, заробітна плата судді, як складова його матеріального і соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді. Вона складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. У свою чергу, посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Іншого законодавчого акту з питань оплати праці суддів немає.

Одночасно ст.8 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з Державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

30.06.2005 р. та 03.09.2005 р. на виконання вказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв Постанови № 514 № «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», згідно з абзацом другим пункту 1 якої, посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01 червня 2005 року становив 15 розмірів мінімальної заробітної плати, та № 865 «Про оплату праці суддів», якою затверджена Схема посадових окладів голови та заступника голови судової палати, голови Військової судової колегії, секретаря Пленуму та суддів Верховного Суду України, керівників та суддів вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 повинна була набрати чинності з 01 січня 2006 року. Однак, до набрання чинності вказаною Постановою іншою Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»було зафіксовано розрахункову величину для обчислення посадових окладів працівників певних установ, що фінансуються з бюджету, у тому числі й суддів, у розмірі встановленої мінімальної заробітної плати 332 грн.

В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865»доповнено пункт 4-1, згідно з яким встановлено, що розміри посадових окладів, передбачені постановою від 03 вересня 2005 року № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і у подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться. Такі зміни були внесені до вказаної Постанови до набрання нею чинності.

При обчисленні посадового окладу в якості сталої (розрахункової) величини Кабінет Міністрів України використав встановлений з 01 вересня 2005 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»розмір мінімальної заробітної плати 332 грн., що виключало можливість її збільшення у випадку підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

Як видно зі Схем посадових окладів голови та заступника голови судової палати, голови Військової судової колегії, секретаря Пленуму та суддів Верховного Суду України, керівників та суддів вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів кількість розмірів мінімальної заробітної плати при обчисленні посадового окладу суддів складає від 8,5 до 12,5, що значно перевищує розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, а також розмір посадових окладів багатьох працівників установ, які фінансуються з державного бюджету.

Крім того, у звязку з прийняттям Кабінетом Міністрів України зазначених постанов збільшено оклади суддям та головам судів більш як у шість разів.

Отже, вказані Схеми посадових окладів є такими, що відповідають встановленому статтею 44 Закону України “Про статус суддів” співвідношенню розмірів посадових окладів Голови Верховного Суду України, голів судів та суддів, а встановлення сталої (розрахункової) величини для обчислення розмірів посадових окладів суддів та внесення відповідних доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 відбулося до моменту набрання нею чинності. Вказана постанова у редакції до внесення доповнень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 не була введена в дію, а тому суд першої інстанції не мав підстав для висновку про те, що оскаржувані постанови звужують існуючі гарантії незалежності суддів.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про статус суддів” суддям, які мають кваліфікаційні класи, що встановлюються залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних знань, нараховуються доплати до посадових окладів. Наявність у законодавстві таких гарантій відповідає Європейської хартії про закон “Про статус суддів” стосовно права суддів на винагороду в залежності від стажу, обсягу і характеру посадових обовязків судді.

Проте, суд при вирішенні спору не врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 не скасовуються і не змінюються, а навпаки встановлюються надбавки та доплати за виконання особливо важливої роботи, за науковий ступінь, для вирішення соціально-побутових питань, а також визначено порядок преміювання тощо.

Аналогічні висновки зроблені Вищим адміністративним судом України при розгляді справи № К-37929/09 в постанові від 13 квітня 2011 року, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, якими були визнані незаконними - Постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1241 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4-1 Постанови від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865»та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», та на які посилався суд у своєму рішенні, як на підставу для задоволення позову.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197; 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління юстиції у Миколаївській області, яке діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області, Міністерства фінансів України - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, територіального Управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державного казначейства України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення коштів скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, територіального Управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державного казначейства України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення коштів - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко

Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/В.О.Скрипченко