Ухвала суду № 20319727, 07.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р.Справа № 2-а-2941/11/1470 Категорія:9.1.1.Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2011 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій, яким суд задовольнив позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв»у задоволені позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та компанією – нерезидентом Steel Holding AG»(Ліхтенштейн) укладений зовнішньоекономічний контракт № 2/НН від 04.05.2009 року відповідно до умов якого позивач продав, а компанія Steel Holding AG»купила металобрухт, але вчасно не розрахувалась з позивачем. Станом на 30 вересня 2010 року заборгованість компанії перед позивачем за цим контрактом становила 1845328,95 доларів США (а.с.57).

У свою чергу, 18 лютого 2008 року ВАТ «Запорізький Втормет»(правонаступником якого є ПАТ «Запорізький Втормет») та компанія «Euro Steel Holding AG»уклали контракт №ЗР/9 відповідно до умов якого ВАТ «Запорізький Втормет»продало, а компанія Steel Holding AG»купила металобрухт. За цим контрактом продавець отримав від покупця попередню оплату (валютну виручку) за весь товар, але у зв’язку зі зміною ринкової ситуації ВАТ «Запорізький Втормет»здійснило поставку товару за ціною нижче запланованої, а тому повинно було повернути валютні кошти компанії –нерезиденту. Станом на 30 вересня 2010 року заборгованість ВАТ «Запорізький Втормет»перед компанією Steel Holding AG»за цим контрактом становила 1643570,40 доларів США (а.с.58).

01 жовтня 2010 року ВАТ «Запорізький Втормет», позивач та компанія Steel Holding AG»уклали договір про переведення боргу №011010 (а.с.50,51), за яким ВАТ «Запорізький Втормет»передає свій борг перед нерезидентом позивачу, а позивач стає новим боржником за контрактом №ЗР/9.

Після цього позивач і компанія Steel Holding AG»01 жовтня 2010 року уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1643570,40 доларів США (а.с.53).

ПАТ «Банк Форум», який здійснював валютний контроль за контрактом № 2/НН від 04.05.2009 року, листом №200/бек від 19.10.2010 року повідомив ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про зняття з контролю експортної операції у зв’язку з припиненням зобов’язань шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактом.

Також 18 лютого 2008 року ЗАТ «Вторинні ресурси»(правонаступником якого є ПАТ «Вторинні ресурси») та компанія Steel Holding AG»уклали контракт №1-8/В (а.с. 82-85) відповідно до умов якого ЗАТ «Вторинні ресурси»продало, а компанія Steel Holding AG»купила металобрухт. За цим контрактом продавець отримав від покупця попередню оплату (валютну виручку) за весь товар, але у зв’язку зі зміною ринкової ситуації ЗАТ «Вторинні ресурси»здійснило поставку товару за ціною нижче запланованої, а тому повинно було повернути валютні кошти компанії –нерезиденту. Станом на 03 грудня 2010 року заборгованість ЗАТ «Вторинні ресурси»перед компанією Steel Holding AG»за цим контрактом становила 249245,87 доларів США (а.с.106).

03 грудня 2010 року ЗАТ «Вторинні ресурси», позивач та компанія Steel Holding AG»уклали договір про переведення боргу №031210 (а.с.98, 99), за яким ЗАТ «Вторинні ресурси»передає свій борг перед нерезидентом у сумі 201758,55 доларів США позивачу, а позивач стає новим боржником за контрактом №1-8/В.

Після цього позивач і компанія Steel Holding AG»03 грудня 2010 року уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 201758,55 доларів США (а.с.101).

ПАТ «Банк Форум», який здійснював валютний контроль за контрактами № 2/НН від 04.05.2009 року, №1-8/В від 18.02.2008 року листом №25/бек від 17.01.2011 року повідомив ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про зняття з контролю експортної операції у зв’язку з припиненням зобов’язань шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактом.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у період з 25 лютого по 03 березня 2011 року провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року з нерезидентом - фірмою Steel Holding AG».

За результатами перевірки відповідачем складений акт №754/220-20/32655926 від 12 березня 2011 року про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині 180 денного терміну розрахунків за експортним контрактом з нерезидентом Steel Holding AG»(Ліхтенштейн) та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами»в частині ненадання ДПІ за місцем реєстрації декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

На підставі цього акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийняла 30 березня 2011 року податкові повідомлення-рішення №0000022303 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків за експортними операціями у сумі 4 933 926,92 грн. та №0000012303 про нарахування штрафу за неподання декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами у сумі 170 грн.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову у повному обсязі, суд першої інстанції встановив, що зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»і нерезидентом - фірмою Steel Holding AG»проведено з додержанням вимог ст. 601 ЦК України, ст.ст. 202, 203 ГК України і Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який не містить заборони для припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між резидентом і нерезидентом.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційним судом встановлено, що з 25 лютого по 03 березня 2011 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року з нерезидентом - фірмою uro Steel Holding AG» (Ліхтенштейн) за період з 06 жовтня 2010 року по 03 березня 2011 року.

Перевіркою встановлена дебіторська заборгованість позивача у сумі 1 845328,95 доларів США за контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року з нерезидентом - фірмою Steel Holding AG»(Ліхтенштейн).

За результатами перевірки ДПІ 12 березня 2011 року склала акт №754/220-20/32655926 про порушення ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині 180 денного терміну розрахунків за експортним контрактом з нерезидентом Steel Holding AG»(Ліхтенштейн) та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами»в частині ненадання ДПІ за місцем реєстрації декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

30 березня 2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000022303 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків за експортними операціями у сумі 4 933 926,92 грн. та №0000012303 про нарахування штрафу за неподання декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами у сумі 170 грн.

Згідно розрахунку пені дебіторська заборгованість у сумі 170 320,1 дол. США прострочена на 149 днів (з 06.10.10 р. по 03.03.11 р.), пеня складає 601085,93 грн., 272836,13 дол. США - на 149 днів (з 06.10.10 р. по 03.03.11 р.), пеня –962636,91 грн., 370000 дол. США –131 день (з 24.10.10 р. по 03.03.11 р.), пеня –1150425,76 грн., 70172,72 дол. США –108 днів (з 16.11.10 р. по 03.03.11 р.), пеня –180357,56 грн., 962000,00 дол. США –89 днів (з 05.12.10 р. по 03.03.11 р.), пеня - 2 039420 грн. (а.с. 69)

За даними ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ця заборгованість у ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»виникла під час виконання контракту № 2/НН від 04 травня 2009 року з фірмою Steel Holding AG»(Ліхтенштейн) станом на 05 жовтня 2010 р. та становить зазначену суму валютної виручки, яку позивач повинен був отримати, але у строки передбачені законом не отримав.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач припинив свої зобов’язання за зовнішньоекономічним контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року шляхом укладання угод з фірмою Steel Holding AG»про зарахування зустрічних однорідних вимог 01 жовтня 2010 року - на суму 1643570,40 доларів США і 03 грудня 2010 року - на суму 201758,55 доларів США.

Суд першої інстанції правильно встановив, що договори про переведення боргу від 01 жовтня 2010 року №011010 за яким ВАТ «Запорізький Втормет»передало позивачу кредиторську заборгованість на суму 1643570,40 доларів США і від 03 грудня 2010 року за яким ЗАТ «Вторинні ресурси»передало позивачу кредиторську заборгованість - на суму 201758,55 доларів США укладені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Угоди укладались за письмовою згодою фірми –нерезидента.

Контролюючий банк обґрунтовано і законно зняв з контролю експортну операцію у зв’язку з припиненням зобов’язань.

Апеляційний суд не погоджується з позицією ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, що переведення боргу та відступлення вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається.

Чинне законодавство України, зокрема спеціальне (валютне), не містить заборони припинення зобов’язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог за зовнішньоекономічними договорами.

Висновки апелянта, викладені в акті перевірки, що при виконанні експортної операції мало місце погашення заборгованості з притягненням третього контрагента –резидента із укладенням договору про переведення боргу шляхом зарахування вимог, які не були зустрічними, апеляційний суд вважає надуманими та такими, що не відповідають встановленим, в ході судового розгляду, фактичним обставинам справи, та положенням ст. 520-523 ЦК України.

Таким чином, зобов’язання нерезидента по сплаті валютних коштів за контрактом № 2/НН від 04 травня 2009 року припинились з моменту підписання угоди про залік однорідних зустрічних вимог між позивачем та фірмою Steel Holding AG», яка є покупцем товару, з 01 жовтня 2010 року на суму 1643570,40 доларів США та з 03 грудня 2010 року - на суму 201758,55 доларів США. Тому відсутні підстави для нарахування пені за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та нарахування штрафу за не подання декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду –без змін.

Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання судового рішення в повному обсязі.

          Повний текст постанови складений 13 грудня 2011 року.

Головуючий: суддя                                                             С.Д.Домусчі

суддя                                                             В.О.Скрипченко

суддя                                                             Л.П.Шеметенко