Ухвала суду № 20312249, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-635/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року в справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія«Соверен» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державного підприємства «Інформаційний центр»про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державного підприємства «Інформаційний центр»про визнання дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо обтяження активів податковою заставою неправомірними та зобов'язання ДП «Інформаційний центр»скасувати запис про податкову заставу активів згідно акта опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо обтяження активів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»податковою заставою згідно акта опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 28 лютого 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва з 30.07.2010 року по 17.09.2010 року проводилась планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен».

13 жовтня 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі акта перевірки № 821/1-22-01/25264645 від 24 вересня 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000482201/0 (а.с. 6), на суму податкового зобов'язання в розмірі 2 670, 00 грн., у тому числі 1 780, 00 грн. - основний платіж та 890, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

19 жовтня 2010 року ПАТ «Страхова компанія «Соверен»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Листом від 19 жовтня 2010 року № 258 ПАТ «Страхова компанія «Соверен»повідомило ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва. Зазначений лист був поданий до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 21 жовтня 2010 року, що підтверджується вхідним штампом та підписом відповідальної особи податкового органу.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 29188356 від 10 листопада 2010 року активи ПАТ «Страхова компанія «Соверен», розмір яких є не меншим двократного розміру суми його податкового боргу згідно з Актом опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113, були передані у податкову заставу.

Таким чином, ПАТ «Страхова компанія «Соверен»оскаржило до суду податкове повідомлення - рішення від 13 жовтня 2010 року № 0000482201/0, яким ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визначила йому на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, навіть до спливу десятиденного терміну з моменту його прийняття.

Про оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення позивач повідомив податковий орган. Посилання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на неналежність форми повідомлення в частині ненадання доказів оскарження податкового повідомлення - рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги оскільки в законодавстві покладено на платника податку обов'язок лише письмово повідомляти податковий орган про факт судового оскарження його рішення, але в законодавстві не передбачено обов'язку надавати докази на підтвердження такого оскарження.

Отже, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначена у вказаному податковому повідомленні - рішення, на момент обтяження активів позивача податковою заставою згідно акта опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113 не була узгодженою, про що було відомо податковому органу, а отже у позивача був відсутній податковий борг.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (який був чинний на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 2181 -III), який був спеціальним законом з питань оподаткування, установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

В силу підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-III право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу (підпункт 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №2181-111).

Абзацом третім підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Згідно з абзацом п'ятим підпункту 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-111 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Податковим боргом (недоїмкою) в розумінні Закону № 2181 -IIІ визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1, підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-111).

Пунктом 8.3 ст. 8 Закону № 2181-III передбачено, що податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що право податкової застави виникає, зокрема у випадку несплати податкового зобов'язання, визначеного податковим органом платнику податків в податковому повідомленні - рішенні, протягом десяти днів з дня його отримання, тобто в момент виникнення податкового боргу. При цьому при оскарженні платником податку рішення про донарахування сум податкового зобов'язання зазначена сума податкового зобов'язання вважається неузгодженою, а тому податковий борг у платника податку не виникає.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не мала право обтяжувати активи позивача податковою заставою, а тому дії по обтяженню активів позивача податковою заставою згідно акта опису активів від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113 є такими, що суперечать законодавству, та є неправомірними і відповідно до ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають визнанню протиправними.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-16326/10/2670 за позовом ПАТ «Страхова компанія «Соверен»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 13 жовтня 2010 року № 0000482201/0 позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 13 жовтня 2010 року № 0000482201/0.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 20 грудня 2010 року залишено без змін.

В силу підпункту «є»підпункту 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181-111 активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами «а»- «ж»підпункту 8.7.1 цього пункту.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в частині позовних вимог позовом ПАТ «Страхова компанія «Соверен»про зобов'язання ДП «Інформаційний центр»скасувати запис про податкову заставу активів згідно акта опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113 з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 (далі -Порядок), реєстрація податкової застави проводиться державним підприємством «Інформаційний центр»Мінюсту та його філіями.

Згідно з п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу (п. 25 Порядку).У разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора (п. 26 Порядку).

Таким чином, внесення до Реєстру відомостей про припинення обтяження та виключення відповідного запису здійснюється лише на підставі заяви обтяжувача (в даному випадку податкового органу). Доказів подання такої заяви не надано та не надано доказів звернення з письмовою вимогою про подання такої заяви позивачем.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача не виникло обов'язку по внесенню до Реєстру відомостей про припинення обтяження та виключення відповідного запису, а отже права позивача ним не було порушено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі міста Києва щодо обтяження активів ПАТ «Страхова компанія «Соверен»податковою заставою згідно акта опису від 04 листопада 2010 року № 1878/24-113.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 12 грудня 2011 року.