Ухвала суду № 20311191, 01.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9737/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «ВІТ»до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року СФГ «ВІТ»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області № 0000791500/0 від 29 жовтня 2010 року та № 0000791500/0 від 18 листопада 2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 08 квітня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було порушено порядок заповнення таблиці К 1/1, що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання про поновлення процесуального строку, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд клопотання за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Переяслав-Хмельницькою ОДПІ Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку СФГ «ВІТ», про що складено акт № 946/15-01/20597495 від 15 жовтня 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000791500/0 від 29 жовтня 2010 року, а за результатами його адміністративного узгодження податкове повідомлення-рішення № 0000791500/1 від 18 листопада 2010 року.

Вказаними рішеннями податкового органу СФГ «ВІТ»були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 246096 грн. 00 коп., з яких 234377 грн. 00 коп. за основним платежем та 11719 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями № 0000791500/0 від 29 жовтня 2010 року та № 0000791500/1 від 18 листопада 2010 року СФГ «ВІТ»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог СФГ «ВІТ»суд першої інстанції виходив з того, що таблиця К 1/1, яка є додатком до декларації з податку на прибуток підприємств, була заповнена позивачем з дотриманням вимог закону.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що СФГ «ВІТ»з 01 січня 2010 року було змінено форму оподаткування доходів, отриманих від здійснення господарської діяльності з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну систему оподаткування.

Згідно акту перевірки № 946/15-01/20597495 від 15 жовтня 2010 року при переході з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну систему оподаткування в І кварталі 2010 року при заповненні таблиці К1/1 на початок звітного року включено залишки товарно-матеріальних цінностей, чим порушено вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Висновок податкового органу про те, що позивач не мав права включати до таблиці К1/1 залишки товарно-матеріальних цінностей, які утворилися під час перебування господарства на фіксованому сільськогосподарському податку ґрунтувався на листі ДПА України № 2169/7/15-0217 від 06 лютого 2007 року «Про окремі питання застосування пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»».

Зазначеним листом було передбачено, що якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи або з фіксованого сільськогосподарського податку, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати ФСП або єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону.

Разом з тим, вказаний лист був відкликаний листом ДПА України N 4676/7/10-1017/770 від 05 березня 2010 року.

Таким чином, як на час розгляду даної справи, так і на час винесення податкових повідомлень-рішень № 0000791500/0 від 29 жовтня 2010 року та № 0000791500/1 від 18 листопада 2010 року лист, яким Переяслав-Хмельницька ОДПІ Київської області обґрунтовує свою позицію був відкликаний.

Доводи апеляційної скарги відповідача також обґрунтовані з посиланням на лист № 2169/7/15-0217 від 06 лютого 2007 року, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в постанові від 08 квітня 2011 року.

Колегія суддів, керуючись ч. 1 ст. 195 КАС України, та перевіряючи наявність інших підстав для скасування судового рішення дійшла до наступних висновків.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок, зокрема, податку на прибуток підприємств.

Правила ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів визначені у п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проаналізувавши вказану норму права колегія суддів дійшла висновку про те, що вона не містить у собі обмежень щодо включення в першій податковій декларації з податку на прибуток підприємств, поданої після переходу з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну систему оподаткування, до залишку балансової вартості запасів на початок звітного року вартості тих запасів, які існували в господарства станом на дату зміни режиму оподаткування.

В п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»лише визначено правила визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств у разі приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Так, відповідно до абзаців 4-5 п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З наявного у матеріалах справи додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року вбачається, що балансова вартість запасів СФГ «ВІТ»на початок звітного року становила 937509 грн. 00 коп. (вартість запасів, що перебували у господарства у момент переходу на загальну систему оподаткування). Балансова вартість запасів позивача на кінець звітного періоду становила 1075227 грн. 00 коп.

Тобто, в І кварталі 2010 року відбувся приріст балансової вартості запасів на 137718 грн. 00 коп., який, згідно абз. 4 п. 5.9 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»є обєктом оподаткування податком на прибуток підприємств.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що СФГ «ВІТ»було вірно визначено свої податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, а у відповідача були відсутні підстави для їх донарахування та винесення податкових повідомлень-рішень № 0000791500/0 від 29 жовтня 2010 року та № 0000791500/1 від 18 листопада 2010 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 квітня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак