Ухвала суду № 20311104, 06.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2082/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Плакси В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегола-Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегола-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2011 року Окружним адміністративним судом м.Києва було прийнято постанову у справі №2а-18342/10/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, якою визнано протиправним рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, викладене у формі листа від 27.09.2010 року №4003/10/3/28-312 про невизнання як податкової звітності ТОВ «Тегола-Україна»уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, який зареєстрований у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 24.09.2010 року за №257602; визнано протиправним рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, викладене у формі листа від 27.09.2010 року №4004/10/3/28-312 про невизнання як податкової звітності ТОВ «Тегола-Україна»уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік, який зареєстрований у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 24.09.2010 року за №257601; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва внести дані уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та 2008 рік до картки особового рахунку ТОВ «Тегола-Україна»станом на 24.09.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2010 року №0001222304/0 прийняте Державної податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі в період з 27.09.2010 року по 05.11.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тегола-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 року.

За результатами даної перевірки було складено акт № 923/1-23-40-32910655 від 10.11.2010 року, за змістом якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тегола-Україна»п.п. 5.2.5 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 та п. 13.6 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження позивачем скоригованого валового доходу за період, що перевірявся, у сумі 233559,00 грн., у тому числі за 2007 рік 135053,00 грн., за 2008 рік 98506,00грн. через заниження показника «приріст балансової вартості запасів», внаслідок безоплатного роздавання товарів на суму: 135053,00 грн. у 2007 році та 98506,00 грн. у 2008 році, які було включено до складу валових витрат за 2007 рік та 2008 рік згідно актів списання.

Відповідач у акті перевірки визначив, що використання в господарській діяльності зазначених товарно-матеріальних цінностей документально не підтверджено.

Також за змістом акту перевіркою встановлено факт завищення валових витрат за 2008 рік на загальну суму 316214,00 грн. внаслідок помилкового віднесення двічі до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року курсової різниці у сумі 316214,00 грн.; у 2008 році валових витрат на суму 485231,00 грн. внаслідок помилкового віднесення на валові витрати сум митних зборів на загальну суму 468024,00 грн. та на суму 17207,00 податки та збори не нараховувалися; завищення позивачем валових витрат у 2008 році на суму 354020,00 грн. через безпідставне віднесення до валових витрат цієї суми як самостійно виявлених помилок за результатами минулих періодів.

На підставі висновків акту перевірки було складено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2010 року № 0001222304/0, яким позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 520885,00 грн., у тому числі 347256,00 грн. основний платіж та 173629,00 грн. штрафні санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив перевірку позивача на підставі невірних показників податкового обліку, що ведеться позивачем, що призвело до невірних висновків, наведених у акті перевірки та подальшого прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Судом першої інстанції було встановлено, що 10.09.2010 року позивачем було складено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік. Дані розрахунки 24.09.2010 року було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

В цих розрахунках позивач задекларував факт завищення податкового зобов'язання (у рядку 4 уточнюючого розрахунку за 2007 рік позивачем зазначено суму завищеного об'єкту оподаткування у розмірі 70734,00 грн., у рядку 7 суму переплати податку на прибуток у розмірі 17683,00 грн.; у рядку 4 уточнюючого розрахунку за 2008 рік позивачем зазначено суму завищеного об'єкту оподаткування у розмірі 837606,00 грн., у рядку 7 суму переплати податку на прибуток у розмірі 209401,00 грн.).

Крім того, 24.09.2010 року позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва уточнюючі розрахунки за 2007 рік та за 2008 рік, тобто до початку перевірки, що розпочата відповідачем 27.09.2010 року.

Вказані уточнюючі розрахунки зареєстровані у ДПІ у Голосіївському районі м.Києва 24.09.2010 року за №257601 та за №257602.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії позивача зі складання та подання до податкового органу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та за 2008 рік відповідали вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також судом першої інстанції було встановлено, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік позивач уточнив показники валових витрат та доходів, виправивши помилки та зазначивши враховані зайво витрати та невраховані витрати попередніх звітних періодів у рядку 2 уточнюючих розрахунків. Всі факти заниження позивачем скоригованого валового доходу, факти завищення валових витрат, зазначені в акті перевірки, відповідним чином виправлені та відображені в уточнюючих розрахунках. Разом з тим, позивач самостійно виявив у спірних звітних періодах помилки, які полягали у помилковому невіднесенні до складу валових витрат певних сум. Позивач самостійно виявив наявність у 2008 році витрат, що помилково не були віднесені до складу валових витрат на суму 1483416,00грн. Дана невіднесена до валових витрат сума була зменшена позивачем на суму помилково зайво врахованих витрат, в тому числі витрат у сумі вартості безоплатно розданих з рекламної метою ТМЦ, та помилково двічі віднесеної на валові витрати суми курсової різниці 316214,00 грн. У результаті, виправлений показник рядка 04.1 декларацій за 2008 рік, за даними уточнюючого розрахунку, склав 1023425,00грн. неврахованих витрат (рядок 2 уточнюючого розрахунку за 2008 рік).

Відповідач 27.09.2010 року надіслав позивачу два рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, викладені у формі листів від 27.09.2010 року №4003/10/3/28-312 та №4004/10/3/28-312 про невизнання як податкової звітності ТОВ «Тегола-Україна»уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та за 2008 рік.

Позивач оскаржив ці рішення відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Окружним адміністративним судом м.Києва 17.01.2011 року було визнано зазначені вище рішення відповідача, що викладені у формі листів, протиправними та зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва внести дані уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та 2008 рік до картки особового рахунку ТОВ «Тегола-Україна»станом на 24.09.2010 року.

Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що у період проведення перевірки позивача відповідач протиправно не враховував даних показників уточнюючих розрахунків під час проведення перевірки, що призвело до встановлення невірних висновків, наведених у акті перевірки та подальшого прийняття на підставі даного акту перевірки протиправного податкового повідомлення-рішення.

Отже, відповідач протиправно не врахував дані податкового обліку позивача, зазначені в уточнюючих розрахунках, а отже, здійснив перевірку позивача на підставі невірних показників податкового обліку, що ведеться позивачем, що призвело до невірних висновків та прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2010 року № 0001222304/0.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: К.А. Бабенко

І.В. Федотов