Ухвала суду № 20309117, 29.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9639/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Пилипенко О.Є.,

суддів: Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" стягнення про штрафних санкцій в розмірі 34 660, 15грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2010 року позивач Київське міське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" стягнення про штрафних санкцій, в якому просив стягнути з відповідача на користь Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 р., у розмірі 33025,00 грн. та пені у розмірі 317,12 грн., що разом складає 33342, 12 грн.

Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на користь Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 р., у розмірі 34660, 15 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року та прийняти нову, якою залишити позовну заяву відповідача без задоволення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при ухваленні постанови суду першої інстанції були порушені норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін, виходячи із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того що, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - відповідачем не вжито усіх вищезазначених заходів для працевлаштування інвалідів, а отже застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є обгрунтованим та таким, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта плюс Україна»зареєстровано у Шевченківському районному центрі зайнятості, як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, з 03 травня 2007 року (код ЄДРПОУ 35086694).

Відповідачем, на виконання вимог чинного законодавства, було подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, у якому зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (рядок 01) 14 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) відсутній запис; кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03) 1 особа.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року N 70 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено «Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів»відповідно до якого зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарському об'єднанні та підприємствах, що входять до його складу, здійснюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці від 10 лютого 2007 р. N 42.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" форма N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - звіт), що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

У відповідності до п. 3.1., 3.2. Інструкції у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

У рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідно до ч.8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної норми встановлюється законом.

Так, статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 р. № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Разом з тим, варто зазначити, що в обовязок субєктів підприємницької діяльності входить не лише виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а й обовязок по надаванню державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, і звітів до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з довідки наданої Шевченківським районним центром зайнятості від 06.10.2010 року № 5276 протягом 2009 року ТОВ «Дельта плюс Україна»звіти, за формою № 3- ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 до Шевченківського районного центру зайнятості не подавався, в результаті чого, центр зайнятості був позбавлений можливості направити інвалідів для працевлаштування у відповідача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук