Постанова № 20308483, 18.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року справа №2а/0570/10102/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів ,

при секретарі судового засідання Варчук О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 20.10.11р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 07.09.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011р. у справі № 2а/0570/10102/2011 (головуючий І інстанції Шальєва В.А.) за позовом Приватного підприємства "Діміант" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011р. у справі № 2а/0570/10102/2011 задоволені позовні вимоги Приватного підприємства "Діміант" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, внаслідок чого скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області № 0001592302/0/69874 від 20.11.2009р., № 0001592302/1/4021 від 30.01.2010р., № 0001592302/2/20557 від 19.05.2010року про визначення Приватному підприємству "Діміант" податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 75985грн., в тому числі за основним платежем 54275,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21710,00грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна податкова інспекція у місті Краматорську Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних в повному обсязі.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.09.06р. по 30.06.09р., за результатами якої складений акт від 04.11.2009р. № 2724/23-2-34546471 та згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.09р. № 0001592302/0/69874, яким позивачеві було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 75985,00 грн., у тому числі основний платіж 54275,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 21710,00грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За наслідками розгляду скарг позивача в порядку адміністративного оскарження (скарги залишені без задоволення) відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 30.01.2010р. № 0001592302/1/4021 та від 19.05.2010р. № 0001592302/2/20557.

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив встановлений актом перевірки факт порушення позивачем вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1997р. № 334/94-ВР, в частині віднесення до складу валових витрат, витрат на придбання послуг субпідряду по виконанню ремонтних робіт, отриманих від ТОВ «Луганськбудмонтаж» у розмірі 119098 грн. та послуг по розробці інвестиційного проекту з організації пультризіонного виробництва композитних матеріалів у розмірі 98000 грн., отриманих від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, при відсутності відповідних первинних, платіжних та розрахункових документів.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону (в редакції, чинної у спірний період) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені зберігання яких передбачена правилами ведення податкового відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат сум не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

За приписами ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір № 15 від 20.05.08р. , згідно до п.1.1 якого замовник взяв на себе зобовязання по виконанню розробки інвестиційного проекту та робочої документації по створенню пультризіонного виробництва композитних матеріалів.

Відповідно до умов п.2.1 цього договору за виконану проектно-сметную документацію замовник перераховує виконавцю 98000 грн.

На підтвердження надання послуг за наведеним договором позивачем до позову було доданий акт виконаних робіт №-09/12-1 від 09.12.2008р., за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здав, а позивач прийняв роботи по розробці інвестиційного проекту з організації пультризіонного виробництва композитних матеріалів вартістю 98000 грн.

Під час судового розгляду справи судом першої інстанції позивачем додатково було надано Інвестиційний проект по створенню в Україні пультризіонного виробництва композитних матеріалів.

З наданого Інвестиційного проекту не вбачається, що він був складений безпосередньо фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, та на виконання умов договору № 15 від 20.05.08р., укладеного з позивачем.

Крім того, Інвестиційний проект взагалі не містить в собі робочої та проектно-сметної документації по створенню пультризіонного виробництва композитних матеріалів, як це передбачено п.1.1, п.2.1 договору.

Доказів, що засвідчують здійснення оплати за актом виконаних робіт №-09/12-1 від 09.12.2008р. в сумі 98000 грн. позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. з метою використання у власній господарської діяльності.

Між позивачем (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганскбудмонтаж» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №20/09 від 20.09.08р. , згідно до п.1 якого субпідрядник приймає на себе зобовязання виконати роботи по заміні рейки на 9 прольоті ЗАТ «НКМЗ», пристрій ремонтного загону мартенівського цеху ЗАТ «НКМЗ» на підставі затвердженої проектно-сметної документації, яка є невідємною частиною договору субпідряду.

Доказів затвердження наведеної проектно-сметної документації позивачем не надано.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Позивачем не надано доказів укладання договору підряду на виконання робіт на ЗАТ «НКМЗ».

На підтвердження отримання робіт за договором субпідряду позивачем було додано акт №37 приймання виконаних робіт за жовтень 2008р. на суму 31629,70 грн. та №38 на суму 111287,74 грн., у яких зазначено про виконання робіт на ЗАО «НКМЗ». Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що виконані роботи на зовсім іншому підприємстві, повязані із використанням у власній господарській діяльності.

Надані позивачем банківські виписки від 21.01.2009р. на суму 31639, 70 грн. та від 10.03.2009р. на суму111287,74 грн., колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на ті обставини, що валові витрати за спірними господарськими операціями були сформовані позивачем у 4 кв. 2008р. за першою із подій - дата отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганскбудмонтаж».

Оскільки позивачем не надано відповідних первинних документів на підтвердження правомірності формування валових витрат за господарськими операціями з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ «Луганськбудмонтаж», колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем правомірно було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011р. у справі № 2а/0570/10102/2011 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011р. у справі № 2а/0570/10102/2011 - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Діміант" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області про скасування податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області № 0001592302/0/69874 від 20.11.2009р., № 0001592302/1/4021 від 30.01.2010р., № 0001592302/2/20557 від 19.05.2010року про визначення Приватному підприємству "Діміант" податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 75985грн., в тому числі за основним платежем 54275,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21710,00грн.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 листопада 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак