Ухвала суду № 20306634, 15.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року справа №2а/0570/12066/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А.

при секретарі судового засідання Гуринович А. Б.

за участю представників від:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_2 за дов. від 13.09.11 р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 16 серпня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/12066/2011 (суддя Галатіна О. О.)

за позовом Приватного підприємства «Українська аграрна техніка»

до Державної податкової інспекції у м. Торезі

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

18 липня 2011 року приватне підприємство «Українська аграрна техніка» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 3-8) до державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 липня 2011 року № 0000172310 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 281667 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. Позов обґрунтовано тим, що договори від 14 березня 2011 року № 14/01 та від 21 березня 2011 року на поставку продукції позивачу від ТОВ «Консалтингова група «СВ» є дійсними та їх виконання з обох сторін підтверджено належними первинними документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року (арк. спр. 152-155) позовні вимоги ПП «Українська аграрна техніка» були задоволені шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 7 липня 2011 року № 0000172310. Обґрунтовуючи підстави для задоволення позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено обставини, які свідчать про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ «Консалтингова група «СВ».

В апеляційній скарзі (арк. спр. 156 -163) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, та відмовити ПП «Українська аграрна техніка» у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не були надані документи, які б підтверджували факт транспортування та отримання товару від контрагента за спірними угодами, позивач не мав підстав для формування податкового кредиту, з огляду на розбіжності наявні в автоматизованій системі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, позивач про дату та час слухання був повідомлений, його явка на судове засідання обовязковою не визнавалася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Приватне підприємство «Українська аграрна техніка» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за № 33127969 (арк. спр. 89-90) та зареєстровано платником ПДВ з 7 травня 2005 року (свідоцтво арк. спр. 91).

На підставі направлень від 7 червня 2011 року № 304/23-211, № 305/23-211, наказу ДПІ у м. Торезі від 7 червня 2011 року № 465 (арк. спр. 141), згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПКУ), посадовими особами ДПІ з 7 червня 2011 року по 14 червня 2011 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Українська аграрна техніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні та відображенні показників в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 491/23/2/33127969 від 20 червня 2011 року (арк. спр. 9-30), який був підписаний посадовими особами позивача з запереченнями (арк. спр. 38-39). В висновках акту зазначено, що позивачем в порушення вимог пункту 198.3 статті 198 ПКУ занижено податок на додану вартість у сумі 281667 грн. у березні 2011 року.

7 липня 2011 року ДПІ у м. Торезі на підставі вищенаведеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172310 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 281667 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. (арк. спр. 37).

В акті перевірки та апеляційній скарзі відповідач зазначає, що за даними автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлені розбіжності між податковими зобовязаннями ТОВ «Консалтингова група «СВ» та позивача на суму 281667 грн. за березень 2011 року. При цьому, відповідач зазначає, що ТОВ «Консалтингова група «СВ» є платником ПДВ, останній звіт до податкового органу вказаним товариством було подано за січень 2011 року, зустрічна звірка не була проведена завдяки відсутності товариства за місцем реєстрації (акт № 210/23/32978954 від 30 травня 2011 року арк. спр. 138-139). Виходячи з даних автоматизованої системи та неможливості здійснення зустрічної звірки, відповідач вважає договори від 14 березня 2011 року № 14/01 та від 21 березня 2011 року № 21/2, укладені позивачем з ТОВ «Консалтингова група «СВ» нікчемними, в тому числі з посиланням на заповнення з недоліками товарно-транспортних накладних та довіреностей на прийняття товарів.

Підставою для визначення грошового зобовязання з ПДВ відповідач зазначив пункт 198.3 статті 198 ПКУ, за яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з наведеної норми Податкового кодексу, формування податкового кредиту не постановлено в залежність від даних автоматизованої системи співставлення даних контрагентів або порядку заповнення товарно-транспортних накладних та довіреностей наявних у платника податків. ДПА України, як вищестоящий орган відповідача, в своєму листі № 20289/7/16-1617 від 29 вересня 2010 року правомірно визначило, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними. До того ж, відсутність контрагента за місцем реєстрації та його не звітування за певний податковий звітний період не є свідченням порушення вимог податкового законодавства позивачем, а підставою для прийняття податковими органами заходів щодо розшуку контрагента та притягнення його до відповідальності. Крім того, посилання відповідача, на час розгляду справи в суді, на звітування ТОВ «Консалтингова група «СВ» лише за січень 2011 року не відповідає дійсності, оскільки до справи надані розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту вказаного товариства в розрізі контрагентів за лютий та березень 2011 року, подані до ДПІ у Ленінському районі в м. Києві 23 червня 2011 року. В розшифровці за березень 2011 року у складі податкових зобовязань ТОВ «Консалтингова група «СВ» відображений обсяг постачання ПП «Українська аграрна техніка», ІПН 331279605244 (без ПДВ) на загальну суму 1408333 грн. 34 коп., якому відповідає податок на додану вартість в сумі 281666 грн. 66 коп. Відповідач ці дані не спростував. Наявність ТОВ «Консалтингова група «СВ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10 серпня 2011 року підтверджена довідкою державного реєстратора (арк. спр. 129-130). Свідоцтво платника ПДВ видано ТОВ «Консалтингова група «СВ» 20 жовтня 2010 року (арк. спр. 148).

За статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За договором № 14/01 від 14 березня 2011 року ТОВ «Консалтингова група «СВ» зобовязувалася поставити позивачу товар: посівний апарат (в акті ДПІ висіваючий апарат) та труби згідно специфікації (арк. спр. 70-72).

За договором № 21/2 від 21 березня 2011 року ТОВ «Консалтингова група «СВ» зобовязувалася поставити позивачу товар: посівний апарат та прокат листовий згідно специфікації (арк. спр. 67-69).

В якості доказів вчинення даних господарських операцій до матеріалів справи були надані: сертифікат якості на труби, видаткові накладні, рахунки на оплату (арк. спр. 54-59, 73-76). Транспортування отриманих від ТОВ «Консалтингова група «СВ» до місця знаходження позивача здійснювалося за договорами-заявками фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та водієм ОСОБА_4 на двох автомобілях, в вказаних договорах зазначено дату та місце навантаження, місце отримання вантажу, порядок розрахунків, зобовязання та відповідальність сторін, марки та державні номери автомобілів (арк. спр. 42, 43), доставка вантажу підтверджена актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними (арк. спр. 47-49, 60-66), а оплата транспортування вантажу квитанціями до прибуткових касових ордерів (арк. спр. 50). Тобто, товарно-транспортні накладні були складені відповідно до інших договорів з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3

Оплата отриманого позивачем товару підтверджена платіжними дорученнями з відмітками установи банку (арк. спр. 44-46).

Факт оприбуткування отриманих товарів позивачем підтверджений прибутковими ордерами (арк. спр. 143-144). Як доказ використання отриманих матеріалів в господарській діяльності позивача надана оборотна відомість матеріалів переданих на виробництво (арк. спр. 77-81), акт списання матеріалів та комплектуючих на виготовлення посівного комплексу (арк. спр. 128) та акт приймання-здачі виробленої продукції посівного комплексу (арк. спр. 125).

Податкові накладні видані ТОВ «Консалтингова група «СВ» позивачу (арк. спр. 51-53) заповненні у відповідності з діючим законодавством, підписані та скріплені печаткою, в акті перевірки не зазначено відповідачем зауважень щодо повноти та правильності їх заповнення.

Таким чином, наявні в справі докази доводять реальність вчинення господарських операцій, використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача та невідповідність висновків податкового органу про нікчемність вищенаведених договорів фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає доводи апелянта та залишає без змін судове рішення першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/12066/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/12066/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 19 вересня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва