Ухвала суду № 20303337, 15.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року справа №2а/0570/15134/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/15134/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4275402, 28 грн. та пені в розмірі 161610, 12 грн. відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» є юридичною особою, та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців за номером 00191075.

Протягом 2010 року Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» до Авдіївського міського центру зайнятості надавались звіти за формою №3-ПН, про що свідчить підпис уповноваженої особи Макіївського міського центру зайнятості.

Листами від 08.10.2010 року №№ 13/16-2826, 13/16-2827, 13/16-2825, 13/16-2824, 13/16-2823, 13/16-2822, 13/16-2821, 13/16-2818, 13/16-2816, 13/16-2827 відповідач безпосередньо звертався до інвалідів, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з пропозицією щодо наявності вільних робочих місць та працевлаштування останніх.

Листами від 31.08.2010 року № 13/16-2277, від 31.08.2010 року № 13/16-2275 та від 31.08.2010 року № 13/16-2276 відповідач звертався до Фонду соціального захисту інвалідів, Управління праці та соціального захисту населення міської ради та Міської спілки інвалідів з проханням направляти інвалідів, які перебувають на обліку у вказаних установах та просив сприяти їх працевлаштуванню.

Крім того, колективним договором на 2010 рік ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», погодженим конференцією трудового колективу підприємства 16.02.2010 року, передбачено, що адміністрація Товариства зобовязується передбачити працевлаштування осіб з пониженою працездатністю та інвалідів на робочі місця, де по висновку медичної комісії може бути використана їх праця.

До того ж, Положенням про цех благоустрію, затвердженим генеральним директором ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» Власовим Г.А. за № ПП-300 від 03.12.2009 року, передбачено забезпечення благоустрою, озеленення території заводу, працевлаштування осіб з пониженою працездатністю та інвалідів з урахуванням індивідуальних особливостей та рекомендацій МСЕК.

У місцевому друкованому засобі масової інформації газеті «Заводчанин» 26.02.2010 року та 05.07.2010 року відповідачем друкувалися оголошення щодо працевлаштування інвалідів (з робочою групою інвалідності) до цеху благоустрію працівниками зеленого будівництва, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії вказаної газети. У 2010 році на підприємстві відповідача фактично працювало 90 інвалідів

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 18 Закону України №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70.

Статтею 19 Закону України №875 встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону №875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з правового змісту вищенаведених статей, підприємство, самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві повинно працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обовязків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до Фонду, інформації до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів, у випадку, якщо такі звернулися до нього, або направленні з центру зайнятості, але ж нормами цього закону не передбачений обовязок підприємства у встановленому порядку проводити такі дії направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошування їх до себе на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прийшли працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Відповідальність не може наставати за умови, коли наявні такі місця для інвалідів, про що звітується до центру зайнятості, але ж останні не направлялись на підприємство відповідача або не приходили працевлаштовуватися.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обовязок Товариства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились заходи щодо залучення працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 161610,12 грн., суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 20 Закону України № 875 пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відсутність факту сплати доводить відсутність обєкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її предявлення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/15134/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення алміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко