Ухвала суду № 20301885, 03.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року справа №2а-6185/11/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів , Карпушової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія», Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2а-6185/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.06.2011 року № 0000331640, № 0000341640 задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області № 0000331640 від 16.06.2011 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія» штрафних санкцій у розмірі 7088,13 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області № 0000341640 від 16.06.2011 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія» штрафних санкцій у розмірі 11893,36 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податковий орган на підставі ст.7 Закону України № 2181 має право здійснювати самостійний перерозподіл сплачених платником податку сум податкових зобовязань при наявності у нього податкової заборгованості за минулі періоди. В наслідок такого перерозподілу отримані суми зараховувались в автоматичному режимі до облікової картки платника податку в рахунок погашення податкового боргу, а тому відповідач обґрунтовано нараховував позивачу штрафні санкції шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень. При цьому суд першої інстанції помилково із посиланням на положення ст.72 КАС України вважав встановленими постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 р. у справі № 2а-1398/11/1270 протиправність дій відповідача по перерозподілу окремих сум.

Позивач також не погодився з постановою суд першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував Лист Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09, яким визначено, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. А тому, самостійне зарахування податковим органом оплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету та застосування штрафних санкцій згідно ст. 126 Податкового кодексу є неправомірним.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку, що останні необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Свердловськекологія» зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Свердловську Луганської області та є платником податку на додану вартість (а.с.8, 15-16).

Відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету по деклараціям за червень-грудень 2010 року ПАТ «Свердловськекологія», за результатами якої складено акт № 394-15-10-05427677 від 30.05.2011 (а.с.43). Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акту перевірки, 16.06.2011 року за порушення граничних строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість ПАТ «Свердловськекологія» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000331640 про застосування штрафних санкцій у сумі 18618,91 грн. та № 0000341640 про застосування штрафних санкцій у сумі 20015,86 грн. (а.с.21-22).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у справі № 2а-1398/11/1270 встановлена неправомірність дій податкового органу щодо спрямування сум, сплачених ПАТ «Свердловськекологія» за платіжними дорученнями з зазначенням призначення платежу № 228 від 23.07.2010, № 320 від 30.09.2010, № 355 від 19.10.2010, № 367 від 20.10.2010, № 451 від 22.12.2010 в рахунок інших податкових зобовязань і зобовязано податковий орган зарахувати суми за цими платіжними дорученнями відповідно до призначення платежу. Тому спірні податкові повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум узгодженого податкового зобов'язання вказаними платіжними дорученнями є протиправними.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування податковим органом коштів сплачених ПАТ «Свердловськекологія» платіжними дорученнями № 13 від 12.01.2011, № 32 від 21.01.2011, № 61 від 16.02.2011, № 78 від 21.02.2011 в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення відповідає вимогам п. 87.9 ст. 87 ПК України, а дії відповідача щодо спрямування сум, сплачених ПАТ «Свердловськекологія» за платіжними дорученнями з зазначенням призначення платежу № 304 від 21.08.2010, № 1559 від 30.09.2010, № 1522 від 01.10.2010, № 1584 від 18.10.2010, № 1555 від 01.11.2010, № 399 від 30.11.2010, № 1560 від 01.12.2010, № 1544 від 02.12.2010, № 15115 від 13.12.2010, № 15110 від 15.12.2010 в рахунок інших податкових зобовязань, протиправними не визнавались, а надати їм оцінку в межах цієї справи неможливо у звязку із спливом часу, передбаченого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

До розрахунку штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями включені суми, які сплачені позивачем платіжними дорученнями № 228 від 23.07.2010, № 320 від 30.09.2010, № 355 від 19.10.2010, № 367 від 20.10.2010, № 451 від 22.12.2010 р., при цьому вони зараховані до періодів не за призначенням платежу, визначеним в платіжному документі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 у справі №2а-1398/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 р., позовні вимоги ПАТ «Свердловськекологія» задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ в м. Свердловську Луганської області щодо спрямування сум, сплачених ПАТ «Свердловськекологія» за платіжними дорученнями з зазначенням призначення платежу № 228 від 23.07.2010, № 320 від 30.09.2010, № 355 від 19.10.2010, № 367 від 20.10.2010, № 451 від 22.12.2010 та розподілу за повідомленнями № 112130016883505 від 23.07.2010, № 112130026475717 від 30.09.2010, № 112130017064364 від 19.10.2010, №112130026491530 від 20.10.2010, №112131026550312 від 22.12.2010. Зобов'язано ДПІ в м. Свердловську Луганської області зарахувати суми, сплачені ПАТ «Свердловськекологія» за платіжними дорученнями з зазначенням призначення платежу № 228 від 23.07.2010, № 320 від 30.09.2010, № 355 від 19.10.2010, № 367 від 20.10.2010, № 451 від 22.12.2010 відповідно до призначення платежу у повному обсязі та внести відповідні зміни до картки особового рахунку ПАТ «Свердловськекологія».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що обставини щодо неправомірності дій відповідача щодо самостійного перерозподілу грошових коштів, сплачених позивачем вищевказаними платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу інших податкових періодів, встановлено вищенаведеними судовими рішеннями, а тому не підлягають доказування відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, саме з цими діями повязано нарахування штрафних санкцій за спірними рішеннями відповідача, тому податкові повідомлення-рішення від 16.06.2011 № 0000331640 та № 0000341640 в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого платіжними дорученнями № 228 від 23.07.2010, № 320 від 30.09.2010, № 355 від 19.10.2010, № 367 від 20.10.2010, № 451 від 22.12.2010 є протиправними та можуть бути визнані недійсними.

Стосовно дій податкового органу в частині зарахування коштів сплачених ПАТ «Свердловськекологія» платіжними дорученнями № 13 від 12.01.2011, № 32 від 21.01.2011, №61 від 16.02.2011, № 78 від 21.02.2011, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення і як наслідок нарахування штрафних санкцій по цим сумам, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, з 01.01.2011 року законодавством встановлено обов'язок податкового органу зараховувати кошти, сплачені платником податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а тому дії податкового органу щодо зарахування коштів сплачених ПАТ «Свердловськекологія» платіжними дорученнями № 13 від 12.01.2011, № 32 від 21.01.2011, № 61 від 16.02.2011, № 78 від 21.02.2011, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, та, в свою чергу, нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суми, сплачені вказаними платіжними дорученнями, здійснено відповідачем правомірно.

Посилання в апеляції позивача на Лист Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09, яким визначено, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 ЗУ №2181 податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, колегія судів не приймає до уваги, оскільки зазначений документ стосується правовідносин, які були врегульовані Законом України № 2181, а не Податковим кодексом України, та він не є нормативно-правовим актом, а тому не підлягає застосуванню при вирішені спірного питання.

Що стосується позовних вимог в частині правомірності накладення штрафних санкцій на підставі сплати позивачем сум за платіжними дорученнями № 304 від 21.08.2010, № 1559 від 30.09.2010, № 1522 від 01.10.2010, № 1584 від 18.10.2010, № 1555 від 01.11.2010, № 399 від 30.11.2010, № 1560 від 01.12.2010, № 1544 від 02.12.2010, № 15115 від 13.12.2010, № 15110 від 15.12.2010, які були також зараховані відповідачем в рахунок інших податкових зобовязань і це стало приводом для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в певній частині, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на те, що зазначені дії податкового органу позивачем у судовому порядку не оскаржувалися, а при розгляді зазначеної адміністративної справи, суд не може захистити порушене право позивача, оскільки воно знаходиться поза межами строків на його відновлення, встановлених ч.2 ст.99 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг апелянтів не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія», Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі № 2а-6185/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Свердловськекологія» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова