Ухвала суду № 20300534, 03.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року справа №2а/0570/11414/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Л.О., за участю представників позивача Волкова Г.В., Піліпенко О.А., представників відповідача Парнищевой Т.Г., Авдан О.Л., Панькової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/11414/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітекурно-будівельне обєднання «Промстрой» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітекурно-будівельне обєднання «Промстрой» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011 р. задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що податкові зобовязання та штрафні санкції позивачу визначені з порушенням способу, передбаченого законом, та необґрунтовано, але не визначив які норми права порушені. Натомість відповідач при прийнятті оспорюваного рішення вважав, що позивач порушив п.16.1 ст. 16 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» та ст.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011 р., оскільки надавая в 2010 році уточнюючи розрахунки за звітні періоди 2009 року на підставі своїх витрат зменшував податкові зобовязання не враховуючи, що раніше вже зменшував нараховані до сплати суми податку, що призвело до заниження податкових зобовязань на 104978 грн. Таким чином позивач використав суми штучної переплати для погашення податкових зобовязань, які виникли у нього протягом 2010 року, але суд цьому оцінки не дав та помилково задовольнив позов.

Представники позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32321247 (арк. справи 87, 88, том 1), перебуває на податковому обліку у ДПІ в Іллічівському районі м.Маріуполя.

Відповідачем в період з 11.04.2011р. по 04.05.2011р. проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010р., результати якої викладені в акті перевірки від 12.05.2011р. № 123/23-1/32321247 (арк. справи 37 - 78, том 1).

Згідно акту перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем занижено податок на прибуток за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010 в сумі 104 978,00 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2009 року - 23 209 грн., півріччя 2009р. - 9 838, 3 квартал 2009 року - 26 612 грн., 2009р. - 45 319 грн. В обґрунтування цього висновку відповідач навів в акті перевірки наступні обставини.

06.11.2009 р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок (вх. № 900174941) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., яким проведено коригування у бік збільшення валових витрат за цей період на суму 67 639,00 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 67 639,00 грн. У декларації за 1 квартал 2009 р. позивачем задекларовано прибуток у сумі 45110 грн. (ряд 11) та суму податку на прибуток 11 278 грн. (ряд 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (1 440грн.) та податкове зобов'язання у сумі 9 838 грн., яке нараховано у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем у строк. Згідно уточнюючого розрахунку підприємством проведено зменшення податку на прибуток на суму 16 910,00 грн. (67639 х 25% від суми збитку) та зменшення суми податку, який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 16 910 грн. замість задекларованої відповідно декларацією за 1 квартал 2009 р. суми 9 838 грн. Таким чином, за рахунок допущення помилки в уточнюючому розрахунку (вх. № 900174941 від 06.11.2009 р),було занижено суму податку на прибуток за підсумками роботи 1 кварталу 2009р. на суму 7 072,00 грн.

18.02.2010р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок ( вх. № 9000267707) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., яким проведено коригування у бік збільшення амортизаційних відрахувань, не врахованих в обчисленні амортизації попереднього звітного періоду, на суму 50 595 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 50595 грн. та у р. 7 - зменшення податку на прибуток на суму 12 649 грн. (50 596 х 25% від суми збитку), який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 12649 грн.

13.08.2010р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009р. (вх. № 9003284630), яким проведено коригування у бік збільшення амортизаційних відрахувань, не врахованих при обчислені амортизації попереднього звітного періоду, на суму 42 238 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 42 238 грн. та у р. 7 зменшення податку на прибуток на суму 10 560 грн. (42 238 х 25% від суми збитку), який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту в обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 10 560 грн. Однак, згідно уточнюючого розрахунку ( вх. № 900174941 від 06.11.2009р.) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., який був надано підприємством 06.11.2009р., вже було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованої відповідно декларації за 1 квартал 2009р. Таким чином, позивачем було порушено ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, що призвело до зменшення податкових зобов'язань на 23 209 грн.

У декларації за 1 півріччя 2009р. підприємством задекларовано прибуток у сумі 126432 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 31 608 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (3 200 грн.), податкове зобов'язання у сумі 28408 грн., зменшене на суму нарахованого податку у попередній податковий період (ряд. 15) у розмірі 9 838 грн. та суму податку до сплати (ряд. 17) у розмірі 18 570 грн. яка нарахована у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк. Однак, згідно уточнюючого розрахунку (вх. № 900174941) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., який був надано підприємством 06.11.2009р., було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованого відповідно до декларації за 1 квартал 2009р. Таким чином, сума податку що підлягає до сплати за 1 півріччя 2009 р. (ряд. 17 декларації) збільшується на 9 838 грн., тобто платником податків була занижена сума податкових зобов'язання на 9 838 грн.

Позивачем було надано уточнюючий розрахунок (вх. № 9002316584 від 21.12.2009 р.) до декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2009р., стосовно якого проведено коригування в бік збільшення валових витрат за цей період на суму 213 445 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку уточнюючого розрахунку збитків у сумі 213 445 грн. У декларації за 9 місяців 2009 р. підприємством було задекларовано прибуток у сумі 199 195 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 49 799 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (4 480 грн.) та податкове зобов'язання у сумі 45 319 грн. яка нарахована в обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк. Згідно уточнюючого розрахунку підприємством проведено зменшення податку на прибуток на суму 53 361 грн. (213 445 х 25% від суми збитку) та зменшення суми податку, який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 53 361 грн. замість задекларованого відповідно декларацією за 9 місяців 2009р. суми 45 319 грн., тобто підприємством занижено суму податку на прибуток за підсумками роботи 9 місяців 2009р. на суму 26 612 грн.

У декларації за 2009р. підприємством задекларовано прибуток у сумі 265 209 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 66 302 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (5 440,00 грн.), податкове зобов'язання у сумі 60 862 грн., зменшене на суму нарахованого податку у попередній податковий період (ряд. 15) у розмірі 45 319 грн. та сума податку до сплати (ряд. 17) у розмірі 15 543 грн., яка нарахована у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк. Однак, згідно уточнюючого розрахунку (вх. № 9002316548) до декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р., який було надано підприємством 21.12.2009р., було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованої відповідно декларації за 9 місяців 2009р. Таким чином, сума податку до сплати за 2009 р. (р. 17 декларації) збільшується на 45 319 грн.

На підставі вказаного акту перевірки керівником податкового органу 20.06.2011р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000382301, яким позивачу у звязку з порушенням п. 2.1. ст. 2 Порядку № 143, п.16.1 ст.16 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181, визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 131 223,00 грн., у тому числі 104 978,00 грн. - за основним платежем та 26 245,00 грн. - за штрафними санкціями (арк. справи 7, том 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларування позивачем в 2009 році збитків (відємне значення обєкту оподаткування) за нормами законодавства не може спричиняти донарахування податку на прибуток, а також невідповідність акту перевірки встановленим до нього нормам, зокрема по встановленим порушенням відповідач не навів посилань на первинні та інші документи, які зафіксовані в обліку та на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не надання доказів на підтвердження фактів порушення законодавства платником податків, тому вважав висновки відповідача безпідставними.

Колегія суддів вважає, що, задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції прийняв законне рішення з огляду на наступне.

Згідно п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла протягом 2009 року), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вказана норма права передбачає право платника податку при відємному значенні обєкту оподаткування за результатами податкового року на включення такого відємного значення до складу валових витрат першого кварталу наступного податкового року.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Взагалі розділ 2 вказаного Порядку стосується визначення порядку виправлення самостійно виявлених помилок.

Як зазначено в акті перевірки позивача, податковий орган повязує свої висновки про заниження обєкту оподаткування податком на прибутки із поданням позивачем уточнюючих розрахунків, якими він фактично коригує у сторону збільшення розмір відємного значення обєкту оподаткування за рахунок збільшення розміру валових витрат. Одночасно підставою для такого висновку податковий орган наводить порушення п. 2.1. ст. 2 Порядку № 143, п.16.1 ст.16 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

Колегія суддів виходить з того, що при перевірці законності прийнятих субєктом владних повноважень рішень, суд повинен виходити із наявності та доведеності порушень саме тих вимог законодавства, з порушенням яких при прийнятті спірного рішення повязував їх субєкт владних повноважень при прийнятті спірного рішення.

Проаналізувавши вищенаведені норми права та обставини, наведені відповідачем в акті перевірки від 12.05.2011 року, а також вислухавши пояснення представників відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем наявності з боку позивача порушень п. 2.1. ст. 2 Порядку № 143, п.16.1 ст.16 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», які б перебували у причинному звязку із відображеними в акті перевірки висновками щодо заниження позивачем обєктів оподаткування, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000382301.

Крім того, судом встановлено, що підставою для прийняття спірного ППР стали висновки про зменшення позивачем як платником податку суми своїх податкових зобовязань саме за 2009 рік, що зазначено в акті перевірки та підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні. Ці висновки повязані із подачею позивачем уточнюючих розрахунків до раніш поданих декларацій з податку на прибуток за 1 та 3 квартали 2009 року.

Натомість, на підставі акту перевірки та копій уточнюючих розрахунків встановлено, що всі коригування з боку позивача за 2009 рік полягали у збільшені сум валових витрат у відповідні звітні періоди, що призвело до відображення діяльності позивача як збиткової та, відповідно, до відсутності прибутку як обєкту оподаткування податком на прибуток. При цьому як в акті перевірки, так і в поясненнях представників відповідача не оспорювалось наявність валових витрат позивача, відображених в уточнюючих розрахунках до декларацій за 2009 рік, та правомірність їх формування.

Виходячи з того, що за податковою звітністю позивача, з урахуванням уточнюючих розрахунків, в 2009 році господарська діяльність позивача була збитковою, колегія суддів вважає, що за цей податковий період відсутній обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств, тому спірне податкове повідомлення-рішення відповідача, яким за цей період позивачу визначені додаткові податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Крім того, відповідачем не надано в суді доказів на підтвердження обґрунтованості розрахунків сум податкових зобовязань за основним платежем, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням.

На підставі наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції розрахунку занижених податків позивача, а також висновків, які містяться в акті перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач повязує збільшення позивачу податкового зобовязання за 1 квартал 2009 р. на 7072 грн. із коригування позивачем в сторону збільшення валових витрат за цей період на 67639 грн. (уточнюючий розрахунок № 900174941). Наступне збільшення позивачу податкового зобовязання за 1 квартал 2009 р. на 12649 грн. відповідач повязує із коригування позивачем в сторону збільшення амортизаційних відрахувань (валових витрат) за цей же період на 50595 грн. (уточнюючий розрахунок № 900267707). Ще одне збільшення позивачу податкового зобовязання за 1 квартал 2009 р. на 10560 грн. відповідач повязує із коригування позивачем в сторону збільшення амортизаційних відрахувань (валових витрат), не врахованих в попередньому звітному періоді, на 42238 грн. (уточнюючий розрахунок № 9003284630). Таким чином, коригування позивачем у звітному періоді 1 кварталу 2009 року обєкту оподаткування у бік зменшення на думку відповідача призводить до збільшення податкових зобовязань, що на думку суду не відповідає вимогам законодавства.

Що стосується визначення податкового зобовязання позивача за 1 півріччя 2009 року, то відповідач виходив з того, що по основній декларації за 1 півріччя 2009 року позивач визначив податкове зобовязання у сумі 28408 грн., яке зменшив на суму податку нарахованого у попередній податковий період в сумі 9838 грн., фактично сплативши до бюджету 18750 грн. У звязку із тим, що в подальшому позивач подав уточнюючий розрахунок № 900174941 за 1 квартал 2009 року, яким зменшив нараховані у цьому податковому періоді податкові зобовязання, то відповідач зробив висновок про заниження позивачем своїх податкових зобовязань на суму 9838 грн.

Щодо цього висновку відповідача колегія суддів зазначає, що він є протиправним, оскільки в акті перевірки зазначено, що визначивши за 1 квартал 2009 року по основній податковій декларації свої податкові зобовязання в сумі 9838 грн., позивач їх своєчасно сплатив в повному обсязі, тобто вказана сума фактично була сплачена до бюджету ще до подання уточнюючого розрахунку № 900174941 за 1 квартал 2009 року, а тому позивач мав право на цю суму зменшити свої податкові зобовязання за 1 півріччя 2009 року і їх нарахування за спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Також неправомірним колегія суддів вважає висновок відповідача про визначення позивачу додаткових податкових зобовязань за 3 квартал 2009 року в сумі 26612 грн., оскільки пояснити порядок їх розрахунку представники відповідача пояснити не змогли, а в акті перевірки визначення цієї суми вказано як наслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку з податку на прибуток за 3 квартал 2009 р. (№9002316584), яким проведено коригування у бік збільшення валових витрат у сумі 213445 грн., тобто відображення збитковості діяльності підприємства в звітному періоді.

Що стосується визначення податкового зобовязання позивача за 2009 рік, то відповідач виходив з того, що по основній декларації за 2009 рік позивач визначив податкове зобовязання у сумі 60862 грн., яке зменшив на суму податку нарахованого у попередній податковий період в сумі 45319 грн., фактично сплативши до бюджету 15543 грн. У звязку із тим, що в подальшому позивач подав уточнюючий розрахунок № 9002316548 за 3 квартал 2009 року, яким зменшив нараховані у цьому податковому періоді податкові зобовязання, то відповідач зробив висновок про заниження позивачем своїх податкових зобовязань за 2009 рік на суму 45319 грн.

Щодо цього висновку відповідача колегія суддів вважає, що він також є протиправним, оскільки в акті перевірки зазначено, що визначивши за 3 квартал 2009 року по основній податковій декларації свої податкові зобовязання в сумі 15543 грн., позивач їх своєчасно сплатив в повному обсязі, як і зобовязання за попередні періоди 2009 року в сумі 9838 грн. та 18570 грн., тобто сума 45319 грн. фактично була сплачена позивачем до бюджету за підсумками 9 місяців 2009 р. ще до подання уточнюючого розрахунку № 9002316548 за 3 квартал 2009 року, а тому позивач мав право на цю суму зменшити свої податкові зобовязання за 2009 рік і їх нарахування за спірним податковим повідомленням-рішенням також є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів встановила, що відповідачем рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток позивачу стосуються звітного періоду 2009 року і фактично повязані із здійсненням позивачем коригування своїх валових витрат в бік їх збільшення з відображенням в 2009 році збиткової діяльності, обґрунтованість якого податковим органом не заперечується. Тобто відповідач, не встановивши в наслідок перевірки прихованих обєктів оподаткування податком на прибуток, фактично розраховував податкові зобовязання за задекларованими збитками.

На підставі матеріалів справи встановлено, що за звітний період 2010 року порушень з боку позивача при визначенні податкових зобовязань не встановлено.

Доводи представників відповідача про те, що заниження податку позивачем сталося в наслідок порушення порядку заповнення декларацій, в яких позивач суму податкових зобовязань вказував з відємним значенням, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки ці порушення не є такими, що впливають на правильність формування позивачем податкових зобовязань у перевіреному відповідачем періоді (2 півріччя 2009 року та 2010 рік) та не впливають на оцінку законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, яке підлягає перевірці з межах звітного періоду, якого воно стосується та з урахуванням лише норм права, вказаних в цьому рішенні, з порушенням яких податковий орган повязує його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представники відповідача не надали суду переконливих доказів на підтвердження обґрунтованості визначеної відповідачем суми податкового зобовязання, хоча обовязок доказування правомірності своїх рішень в першу чергу покладається на субєкт владних повноважень. Представники відповідача в суді апеляційної інстанції не змогли обґрунтувати правильність висновків акту перевірки та визначення суми податкового зобовязання і штрафних санкцій, застосування яких є наслідком визначення податковим органом податкових зобовязань.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 2а/0570/11414/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітекурно-будівельне обєднання «Промстрой» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011 р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 08 листопада 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова