Рішення № 20299485, 17.10.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 0827/2-2859/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року                                                                       м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді                                                                       Гончар М.С.

при секретарі                                                                                 Мєжиньскій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі –МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначало наступне. 16.10.2006 року по вул. Драйзера у м. Києві з вини водія ОСОБА_1, яка керувала автомобілем Фольксваген р.н. 18237КЕ, була скоєна дорожня-транспортна пригода (надалі –ДТП). Зазначений автомобіль належить на праві власності ОСОБА_1 Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2007 року. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «ГАЗ-ЧАЗ 32212»р.н. 42174КА, який належить ТОВ «Монтажспецбуд». Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 5020,16 грн. відповідно до звіту № НОМЕР_1 «ОСОБА_2О.» від 25.10.2006 року. Зазначена шкода не була відшкодована винуватцем ДТП потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобілю звернувся до МТСБУ з метою отримання відшкодування. Договірних зобов’язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачами не виникало. У зв’язку із настанням страхової події МТСБУ 03.04.2008 року платіжним дорученням № 1814 від 20.08.2008 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 4183,46 грн. Крім того, згідно акту виконання робіт від 28.07.2008 року та рахунку-фактури № 92/12 від 18.07.2008 року за послуги аварійного комісару, позивачем виплачено платіжним дорученням № 1682 від 11.08.2008 року сума 470,0 грн. Тому, після проведення виплати потерпілій особі у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача. Позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом від 28.07.2008 року про компенсацію зазначених витрат у добровільному порядку, однак остання добровільно не відшкодувала витрати МТСБУ. У відповіді відповідач визнала свою провину та просила відстрочити сплату боргу на шість місяців. На сьогоднішній день борг не погашений. У зв’язку з чим, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ матеріальну суму шкоди 4653,46 грн. та понесені судові витрати.

          У судовому засіданні 13.10.2011 року представник позивача МТСБУ за довіреністю (копія а.с.27) ОСОБА_3 позов та викладене у ньому підтримала, просила позов задовольнити, на запитання суду зазначала, що позивач заперечує проти розстрочення суми шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рішенням суду, змінювати вимоги позивача будь-яким чином не вважала за доцільне, інших додаткових пояснень та клопотань не мала.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 13.10.2011 року позов позивача визнала у повному обсязі, надала суду відповідну заяву (а.с.44) на підтвердження даного факту для доручення до матеріалів цієї справи, проте, просила суд розстрочити, якщо можливо, належну до сплати суму шкоди за рішенням суду, на запитання суду пояснила, що вона купила автомобіль Фольксваген р.н. 18237КЕ свого часу по генеральній довіреності, в МРЕВ на себе не перереєєстровувала, на час ДТП керувала автомобілем на підставі цієї довіреності, страхового полісу щодо страхування цивільної відповідальності на час ДТП не мала, надати у даному судовому засіданні довіреність для огляду суду не може, автомобіль вона вже продала на сьогодні також по довіреності, вона ні потерпілому, ні МТСБУ нічого не виплачувала до теперішнього часу, інших додаткових пояснень та клопотань не мала.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному в зв'язку з наступним.

Дослідити безпосередньо матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-4617/07 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України у судовому засіданні по цій справі не представилось можливим, оскільки вони були знищені у зв’язку із закінченням строку їх зберігання (довідка архіву суду а.с.33).

Встановлено, що 16.10.2006 року по вул. Драйзера в м. Києві за участю автомобілів «ГАЗ-ЧАЗ 32212»р.н. 42174КА та Фольксваген р.н. 18237КЕ з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожня-транспортна пригода, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2007 року (копія а.с. 4). Із якої вбачається, що провадження у цій справі було закрито на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України через закінчення на час її розгляду судом строків, передбачених ст. 38 КпАП України, а не через відсутність ознак правопорушення у діях водія ОСОБА_1

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що на час ДТП за ОСОБА_1 не було зареєстровано право власності на автомобіль Фольксваген р.н. 18237КЕ, яким вона керувала (інформація Запорізького ВРЕР-2УДАІ від 22.09.2011 року а.с.40).

Проте, ОСОБА_1 керувала автомобілем Фольксваген р.н. 18237КЕ на час ДТП 16.10.2006 року на підставі генеральної довіреності та не мала полісу страхування цивільної відповідальності.

Цей факт визнаний сторонами у судовому засіданні по цій справі 13.10.2011 року, а тому в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Звідси, в силу ст.ст. 1187, 1194 ЦК України ОСОБА_1 є належним відповідачем у цій справі.

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «ГАЗ-ЧАЗ 32212»р.н. 42174КА, який належав ТОВ «Монтажспецбуд»(довідка ДАІ, копія а.с.5).

Розмір завданих збитків ТОВ «Монтажспецбуд»за пошкоджений транспортний засіб становить 5020,16 грн. відповідно до звіту № НОМЕР_1 «ОСОБА_2О.»від 25.10.2006 року (копія а.с.6-13).

Встановлено, що договірних зобов’язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачами не виникало.

Останнє у 2008 році звернулось до МТСБУ із заявою про виплату йому страхового відшкодування (копія а.с.3) на підставі ст. 35 та п.п. а) ст.. 41.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

МТСБУ 03.04.2008 року платіжним дорученням № 1814 від 20.08.2008 року здійснило виплату відшкодування ТОВ «Монтажспецбуд»у розмірі 4183,46 грн. (копія а.с.21)

Згідно акту виконання робіт від 28.07.2008 року (копія а.с.18) та рахунку-фактури № 92/12 від 18.07.2008 року (а.с.19) за послуги аварійного комісару, МТСБУ також було виплачено платіжним доручення № 1682 від 11.08.2008 року сума 470,0 грн. (копія а.с. 18).

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.п. а) п. 41.1 ст. 41 зазначеного вище Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду за умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із ст. 22 цього Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров’я ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв’язку із настанням страхової події МТСБУ здійснило виплату замість ОСОБА_1 відшкодування на загальну суму 4653,46 грн. (розрахунок: 4183,46 грн. + 470,0 грн.).

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Таким чином, до МТСБУ, яке відшкодувало шкоду ТОВ «Монтажспецбуд»завдану ОСОБА_1 перейшло право вимоги в порядку регресу до ОСОБА_1 в межах фактичних затрат у розмірі виплаченого відшкодування у сумі 4653,46 грн.

МТСБУ зверталось до ОСОБА_1 з листом від 28.07.2008 року (копія а.с.23) про компенсацію витрати у добровільному порядку, однак остання просила відстрочити їй сплату строком на 6 (шість) місяців (заява, копія а.с.24) та добровільно не відшкодувала зазначені витрати МТСБУ на час розгляду цієї справи у суді.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов позивача по цій справі визнала у повному обсязі (заява а.с.44).

Разом з тим, у своїй заяві відповідач просила розстрочити їй виплату нею МТСБУ суми 4653,46 грн. за рішенням суду.

Представник позивача у судовому засіданні проти розстрочки виплати суми відповідачем на користь МТСБУ суми 4653,46 грн. за рішенням суду заперечувала, наполягала на стягненні витрат позивача однією сумою, змінювати вимоги позивача будь-яким чином не вважала за доцільне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Судом не вбачається підстав для розстрочки відповідачем сплати МТСБУ суми 4653,46 грн. за рішенням суду.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути ОСОБА_1 МТСБУ суму виплати страхового відшкодування 4653, 46 грн.

Крім того, на користь позивача з відповідача слід стягнути в силу ч. 1 ст. 88 ЦК України понесені позивачем документально підтверджені судові витрати по цій справі у вигляді витрат судового збору у сумі грн. 51,0 грн. (оригінал платіжного доручення а.с.25), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (оригінал платіжного доручення а.с.26).

Керуючись ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ”, ст. ст. 625, 1191 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

          Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, мешкає за адресою: м. Київ пр. Мира б. 13 Б кв. 32, зареєстрована за ІНФОРМАЦІЯ_2 Копьонкіна б. 50 кв. 18, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002 Київ-2 а/с № 272; 02154 м. Київ Русанівський бульвар,8 п/р 2600101284871 ВАТ “Укрексімбанк”у м. Києві”МФО 322313 код ЄДРПОУ 21647131) суму виплати страхового відшкодування 4653, 46 грн. (чотири тисячі шістсот п’ятдесят три гривні сорок шість копійок) та понесені документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору 51,0 грн. (п’ятдесят одна гривня) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120,0 грн. (сто двадцять гривень).

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

          Суддя                                                                       М.С. Гончар