Постанова № 20298971, 07.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року справа №2а/0570/14433/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гайдара А.В. ,

при секретарі судового засідання: Марценовському А.К

за участю представників:

від позивача:Чекменьов Д.М.

від відповідача: Карташев О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14433/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» (далі ТОВ «Мегатек Інвест», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011року №0000412342.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом на підставі акту перевірки від 21.04.2011р. №334/23/34304258 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мегатек Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Пірес» за жовтень 2010р. та ТОВ «Лавіконт М» за лютий 2011р., прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011р. №0000412342 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195642,50грн., у тому числі за основним платежем - 156514грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39128,50 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними рішеннями податкового органу, вказує на те, що висновок відповідача про порушення позивачем положень п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (Закон №168», ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р.N996-XIV; п.2.8 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»; ст.203, п.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.203, 228 Цивільного Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 156514,00 грн.. у т.ч. : за жовтень 2010р. в розмірі 134012,00 грн., за лютий 2011 р. 22502,00 грн. є необґрунтованими, не доведеними належними доказами, а визначення суми податкового зобовязання вважає здійсненим безпідставно та неправомірно. Відповідачу в ході перевірки надані усі первинні документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку. Оскільки, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, висновок про те, що операція не мала реального характеру, є припущенням та не підтверджується належними доказами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14433/2011 позовні вимоги задоволені у повному обсязі (а.с184, 185-196).

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення рішення від 29.04.2011р. №0000412342 прийняте Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька, про збільшення Товариству з додатковою відповідальністю «Мегатек Інвест» суми грошового зобовязання з податку на з податку на додану вартість в загальному розмірі 195642,5грн., у тому числі за основним платежем - 156514 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39128,5грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.199-204). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, відсутністю господарських відносин між контрагентами позивача, наявність тільки отриманих податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій, що не може бути підставою для включення визначених у таких податкових накладних сум ПДВ до податкового кредиту. За правовою позицією податкового органу, право на формування податкового кредиту не підтверджено належними доказами.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити постанову без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольни ти частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» є юридичною особою, зареєстроване 16.03.2006р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, має свідоцтво про державну реєстрацію №435512 за яким код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 34304258, взято на податковий облік в ДПІ у Петровському районі м. Донецька з 17.03.2006р. за №1196, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100280938 від 30.04.2010р.

Згідно договору №20/09-3 від 20.09.2010 р. ТОВ «Пірес» (код за ЄДРПОУ 37086078) уклало угоду з ТОВ «Мегатек Інвест» про надання складських послуг та встановлення та монтаж стелажних систем (а.с.46).

На виконання умов договору ТОВ «Пірес» виписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2010р. №301101, від 28.10.2010р. №№281009 та податкові накладні від 12.10.2010р. №121004, від 13.10.2010р. №131002, від 14.10.2010р. №141002, від 19.10.2010р. №191003 (а.с.48-53).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені ТОВ «Мегатек Інвест» до складу податкового кредиту жовтня 2010 р. у сумі 134012,00 грн., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період - жовтень 2010 року (а.с.31-36, 37).

Розрахунок з ТОВ «Пірес» проведено позивачем в безготівковій формі про що свідчать платіжні доручення від 12.10.2010р. №35 на суму 95000грн., від 12.10.2010р. №36 на суму 105000грн., від 12.10.2010р. №37 на суму 83505грн., від 13.10.2010р. №38 на суму 150000грн., від 14.10.2010р. №39 на суму 135000грн., від 12.10.2010р. №40 на суму 105000грн.,від19.10.2010р №44 на суму 85567,01грн., від 10.11.2010р. №73 на суму 265714 грн., від 10.11.2010р. №74 на суму 20000грн. (а.с. 54-62)

Згідно договору №02/01-1 від 30.09.2010 р між ТОВ «Лавіконт М» (код за ЄДРПОУ 37208894) укладено угоду з ТОВ «Мегатек Інвест» про надання послуг здійснення вантажно розвантажувальних робіт, послуги по монтажу та встановленню стелажних систем, а також послуги по логістичній комплектації заказів на умовах, передбачених цим договором (а.с.63-64).

На виконання умов договору ТОВ «Лавіконт М» оформлено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.02.2011р. №ОУ-0000002, від 08.02.2011р. №ОУ-000002, від 22.02.2011р. №ОУ-000003 та податкові накладні від 02.02.2011р.№171, від 08.02.2011р. №172, від 22.02.2011р. №173 (а.с.6567, 68-70).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені ТОВ «Мегатек Інвест» до податкового кредиту лютого 2011р. у сумі 22502,00 грн., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період - лютий 2011 року (а.с.38-45).

Розрахунок з ТОВ «Лавіконт М» проведено позивачем в безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 21.03.2011р. №131 на суму 67000грн., від 23.03.2011р. №136 на суму 117000грн., від 05.04.2011р. №139 на суму 46000грн., від 07.04.2011р. №139 на суму 74000грн., від 11.04.2011р. №140 на суму 74000грн., від 19.04.2011р. №141 на суму 55000грн. та від 19.04.2011р. №142 на суму 85000грн. (а.с. 71-77).

27.01.2011р. ДПІ у Петровському районі м.Донецька направило до ТОВ «Мегатек Інвест» запит №1765/10/23-213-4, яким на підставі п.п.16.1.5, п.16.1 ст.16, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73 Податкового кодексу України просив надати позивача інформацію та копії документів (згідно переліку) про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Регіон-центр», ТОВ «Форте-Дон», ТОВ «Пірес».

Згідно поштового повідомлення, зазначений запит отримано 02.02.2011р. уповноваженою особою ТОВ «Мегатек Інвест» Филипенко.

01.04.2011р. ДПІ у Петровському районі м.Донецька направило до ТОВ «Мегатек Інвест» аналогічний запит №5884/10/15-113, яким просив надати позивача інформацію та копії документів про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Лавіконт М».

Факт скерування та отримання запитів не є спірним між сторонами.

У звязку з не наданням позивачем документів з питань правовідносин з ТОВ «Форте-Дон», ТОВ «Пірес», ТОВ «Лавіконт М», керуючись пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України начальником ДПІ у Петровському районі м.Донецька Воронковим С.О. видано наказ від 12.04.2011р. №202 про проведення з 13.04.2011р. позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мегатек Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Пірес» за період жовтень 2010р. та ТОВ «Лавіконт М» за період лютий 2011р. (а.с.92-95).

На підставі вищезазначеного наказу та направлення від 13.04.2011р. №113 (а.с.41) посадовими особами ДПІ у Петровському районі м.Донецька у період з 13.04.2011р. по 19.04.2011р. проведено перевірку ТОВ «Мегатек Інвест», результати якої оформлені актом перевірки від 21.04.2011р. №334/23/34304258 (надалі акт перевірки, а.с.9-25).

Відповідач вважає, що наявність тільки отриманих податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій не може бути підставою для включення визначених у таких податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

За результатами перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011р. №0000412342. Спірне податкове повідомлення рішення прийняте згідно статті п.54.3 ст.54, абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення суми грошового зобов'язань з податку на додану вартість. В основу порушень, покладені 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення відповідачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість звітних податкових періодів за жовтень 2010 року повязаних із виконанням договорів укладених позивачем із ТОВ «Пірес» на суму 134012 грн., та лютий 2011 року із ТОВ «Лавіконт М» на суму 22502 грн. та відповідно визначення штрафної (фінансової) санкції на загальну суму 39128,5грн.

На думку податкового органу угоди між Виконавцями - ТОВ «Пірес», ТОВ «Лавіконт М» та Замовником - TОВ «Мегатек Інвест» відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином ТОВ TДВ «Мегатек Інвест» порушено 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 156514 грн. за рахунок включення сум ПДВ не підтверджених первинними документами.

Здійснюючи перевірку зазначеного податкового повідомлення - рішення, в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 22502 грн., звітного податкового періоду по господарським відносинам між позивачем та ТОВ «Лавіконт М», що мали місце у лютий 2011 року, та відповідно визначення та застосування штрафної (фінансової) санкції, колегія суддів з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що в цієї частині спірного рішення, відповідачем прийняте з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, податковим органом, при виявленні на його думку допущенного порушення у сфері податкового законодавства на підставі проведеної перевірки, прийняте спірне податкове повідомлення рішення, в якому визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 22502 грн., звітного податкового періоду по господарським відносинам між позивачем та ТОВ «Лавіконт М», що мали місце у лютий 2011 року, та відповідно визначення штрафної (фінансової) санкції.

Колегія суддів звертає увагу, що з 01.01.2011 року почав діяти Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів, порядок їх адміністрування та інше (ст..1 Податкового Кодексу України - надалі ПК України). Тобто з набранням чинності ПК України, сфера його дії розповсюджується на відносини, що є спірними в межах цієї справи.

В межах спірних правовідносин, податкове - повідомлення рішення, є відповідним рішенням субєкта владних повноважень, яке прийняте податковим органом в межах повноважень при здійсненні владних управлінських функцій. При прийняті такого рішення податковий орган повинен керуватися нормами закону, що діє у цьому часі.

Податкове повідомлення рішення, як відповідне рішення субєкта владних повноважень повинне відповідати вимогам законодавства, на підставі якого воно прийняте.

Так, вимоги до податкового повідомлення рішення визначене абзацом 2 п.58.1 ст.58 ПК України, в якому серед інших, є обовязкова наявність підстав для нарахування податкового зобовязання, посилання на норми ПК України або іншого закону.

Тобто, податковий орган при виявлені допущених порушень, зобовязаний при прийняті податкового повідомлення рішення, зазначити, підстави такого нарахування податкового зобовязання, якими є норми ПК України або закону, які були порушені з боку платника податку, в момент формування податкового кредиту, тобто спірне рішення повинне відповідати принципу правової визначеності.

В даному випадку, податковий орган встановлюючи факт допущенного правопорушення позивачем, вказує, як у висновках акту перевірки, так і в самому спірному податковому повідомленні-рішенні, порушення 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, які у лютому 2011 році вже не діяли.

Безпідставність визначення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до положень пункту 123.1 статті 123 ПК України, оскільки зазначена норма застосовується за умови визначення податку за приписами цього Кодексу.

Крім того, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, що передбачено пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Таким чином, при доведеності податкового порушення у лютому 2011 року існувала можливість застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом взагалі не доведене порушення, яке відповідає Податковому кодексу України та не визначена норма закону, яка передбачає таку відповідальність за таке порушення податкового законодавства, тобто невизначеність наявності правопорушення законодавства, його норм та застосування санкцій вказують на протиправність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення, яким визначено правопорушення та застосована штрафна (фінансова) санкція, в цієї частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що субєкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на норми права, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення.

Колегія суддів, розглядаючи правомірність визначення відповідачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 134012 грн. звітного податкового періоду за жовтень 2010 року повязаних із виконанням договору укладеного позивачем із ТОВ «Пірес» приходить до наступного.

Основною умовою формування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є придбання платником податків товарів послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. За правилами підпункту 7.2.3 пункту 7.2 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань.

Здійснюючи господарську діяльність платник податку, як субєкт господарювання реалізує властиву йому господарську компетенцію за приписами статті 2, 4 Господарського кодексу України.

Істотні та додаткові умови угоди в межах якої реалізується господарська компетенція повинні відповідати вимогам цивільного та господарського законодавства. За будь-яких умов господарські операції мають бути реальними.

Для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, не може бути включений до складу податкового кредиту суми, які сплачені (нараховані) у звязку з придбанням послуг, які не підтверджені податковими накладними. При чому, п.п.7.5.1. п.7.5. цього Закону №168, який кореспондує з вимогами п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 та діяв на час спірних правовідносин, визначено, що виникнення права на податковий кредит, в залежності від настання першої або другої з подій, поставлено в залежність від реального отримання наданих товарів (послуг), за які проводиться оплата або видача податкової накладної.

У межах спірних відносин податкові накладні засвідчують факт придбання платником податку послуг, податковий кредит сформований по факту отримання податкових накладних.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 2 статті 3 Закону №996 зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено в судовому засіданні, основним видом діяльності TOB «Мегатек Інвест», є оптова торгівля промисловими товарами (бітум, папір, профіль ПВХ, металоконструкції). Продаж товарів великими партіями супроводжується наданням цілого ряду логістичних послуг: оренда складських приміщень, оренда офісів, зберігання товарів на відкритих майданчиках, вантажно-розвантажувальні роботи, інші складські послуги. Місцем надання вищезазначених послуг у межах спірних відносин є приміщення виробничого комплексу за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 2, що раніше належав TOB «Мегатек Інвест» на правах власності.

Згідно Договору № ДГ-2/10/08 від 01.10.2008р. укладеного між TOB «ДСВ Україна» та TOB «Мегатек Інвест», позивач надавав ТОВ «ДСВ Україна» складські та логістічні послуги (а.с.111-117).

08.02.2010г. TOB «Мегатек Інвест» відповідно до договору купівлі - продажу продало виробничий комплекс TOB «Пром-Світ», відповідно до Реєстраційного посвідчення №020397 Київського міського БТІ, право власності на зазначений виробничий комплекс, що знаходиться у м.Київі по вул..Зрощувальна, 2 належить ТОВ «Пром Світ».

Виходячи з пояснень наданих у судовому засіданні, після продажу комплексу, за усною домовленістю з новим власником, TOB «Мегатек Інвест» продовжує надавати логістичні послуги на території цього комплексу, в тому числі ТОВ «ДСВ Україна», який є основним покупцем TOB «Мегатек Інвест». Відповідно до Договору № 15 від 05.01.2010р. TOB «Мегатек Інвест» щомісяця здійснює поставки товару TOB «ДСВ Україна», а також надає комплекс складських послуг відповідно до Договору № ДГ-2/10/08 від 01.10.2008р.

При чому, надання таких комплексних послуг, у зв'язку з скороченням штату працівників TOB «Мегатек Інвест», яке не мало можливості надати ці послуги особисто, з метою збереження основного контрагента, покупця, та отримання прибутку, TOB «Мегатек Інвест» уклало угоди з TOB «Пірес» та TOB «Лавіконт-М» про надання послуг (логістична комплектація заказів, вантажно-розвантажувальні роботи, фарбування), в яких була необхідність у клієнта TOB «Мегатек Інвест» - TOB «ДСВ Україна», при цьому відповідальним за належне, якісне та своєчасне надання послуг залишався TOB «Мегатек Інвест».

Так від TOB «Пірес» таких послуг отримано в жовтні 2010р. на 676 539,80 грн., а в листопаді 2010р. на 127 532,20 грн. Від TOB «Лавіконт-М» таких послуг отримано на 135011,00 грн. з ПДВ.

За надані послуги TOB «ДСВ Україна» розрахувалося: в жовтні - листопаді 2010р. на розрахунковий рахунок TOB «Мегатек Інвест» надійшло 679 000,00 грн. і у грудні 2010р. 250 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку 361 по контрагенту TOB «ДСВ Україна» та банківськими виписками (а.с. 130-152).

Тобто, виходячи з обставин справи, позивач за його позицією, надає цілий комплекс певних робіт (послуг) ТОВ «ДСВ Україна» на території виробничого комплексу, яке взагалі не належить позивачу на праві власності або оренди складських приміщень, через інших осіб- ТОВ «Пірес», ТОВ «Лавіконт М», які фактично виконують певні види робіт надають послуги для ТОВ «ДСВ Україна», здійснюючи при цьому відповідні витрати на території виробничого комплексу. Документи, які підтверджували правомірність перебування, користування складських приміщень ТОВ «ДСВ Україна» на території виробничого комплексу суду не представлено.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність укладеного між учасниками господарської операції, т.б. між позивачем та його контрагентом ТОВ «Пірес», цивільно-правового договору, податкових накладних, акти здачі прийняття робіт (надання послуг) факт оплати, не є беззаперечним доказом реальності вчинення відповідної операції, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, як правило правомірності формування податкового кредиту, що має місце в межах розгляду цієї справи. Колегія суддів зазначає, що видані податкові накладні повинні, які дають право на формування податкового кредиту в межах податкового законодавства, повинні бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт надання таких робіт (послуг).

Виходячи із суті господарських відносин, договору, позивачем ні як під час проведення перевірки здійсненною податковим органом, ні під час судового засідання взагалі не представлено первинних бухгалтерських документів, які вказують на реальність надання таких робіт (послуг) з боку ТОВ »Пірес», тобто факт надання складських послуг з їх підтвердженням документами складського обліку, факту надходження товарів на склад, їх обробки та відпуску зі складу не надано.

Досліджені у судовому засіданні документи сформовані за господарською операцією між ТОВ «Мегатек Інвест» та ТОВ «Пірес», а саме, видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-приймання є первинними документами, які надають право на формування податкового кредиту в розумінні податкового законодавства, але не можуть бути беззаперечним підтвердженням для такого формування, без відповідного підтвердження первинними бухгалтерськими документами які доводять реальність вчинення господарських операцій.

Не доведеність з боку позивача наявності господарських відносин між ним та його контрагентом «Пірес», вказує на відсутність таких відносин, в що в свою чергу вказує на відсутність правових підстав для формування податкового кредиту у жовтні 2010 року.

З урахуванням зазначеного колегія суддів приймає правову позицію податкового органу за якою сторонами договору порушені приписи частини пятої статті 203 ЦК України, за якою право чин манути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій, є таким, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів вважає, що відповідач, правомірно, у відповідності до закону та в межах компетенції, з урахуванням обставин справи, прийняв обґрунтоване рішення про визначення податного зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 134012 гривен, та як правило, правомірно застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, призвело суд першої інстанції до помилкового висновку про повне задоволення вимог позивача. В звязку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню, з прийняттям нової, про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14433/2011 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/14433/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек Інвест» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2011 року №0000412342 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 22502 гривен та застосуванні штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5625 гривен 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 11 листопада 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар