Постанова № 2029053, 11.08.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11.08.2008 р. № 10/377

За позовом Спільного українсько-французького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Ковзель П.О.

Секретар Сулім А.В. Обставини справи: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2008 року № 0000504230/0 Спеціалізованої державної податковою інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків по відношенню до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що укладені з СП ТОВ "Основа-Солсиф" договори схвалені з боку ТОВ ТК "Укрспеццентр" шляхом виконання своїх договірних зобовязань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися, спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби, виписані ТОВ ТК "Укрспеццентр" по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та ТОВ ТК "Укрспеццентр"; в установленому заонодавством порядку недійсними не визнані. Відтак, позивачем при формуванні спірного податковго кредиту не допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому нарахування відповідачем позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 706032,00 грн., в т.ч. 470688,00 грн. за основним платежем та 235344,00грн. штрафних санкцій є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов у якому проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та включення у перевіряємому періоді до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 470688,00 грн. згідно податкових накладних, підписаних від імені ОСОБА_1., які відповідно до матеріалів кримінальної справи, порушеної по факту підробки документів від імені службових осіб ТОВ ТК "Укрспеццентр" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України та враховуючи висновок проведеної судово-почеркознавчої експертизи, на думку перевіряючих, не мала ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства з 03.10.2006 по 29.10.2007. Тому податкові накладні, виписані ТОВ ТК "Укрспеццентр" з 03.10.2006 по 29.10.2007 не можуть братися до уваги як ті, що підтверджують право на податковий кредит СП ТОВ "Основа-Солсиф".

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.08.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.08.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків протягом 18.06.2008 27.06.2008 проведено виїзну позапланову перевірку Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»з питань дотримання вимог чинного законодавства при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарно-матеріальним цінностям придбаним у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Укрспеццентр»за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт від 07.07.2008 №389/42-30/20057315 (далі акт перевірки), в якому зазначено про заниження позивачем суми податку на додану вартість на суму 470688,00грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ СП "Основа-Солсиф" у перевіряємому періоді включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 470688,00 грн. згідно податкових накладних, підписаних від імені ОСОБА_1., які відповідно до матеріалів кримінальної справи, порушеної по факту підробки документів від імені службових осіб ТОВ ТК "Укрспеццентр" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України та враховуючи висновок проведеної судово-почеркознавчої експертизи, на думку перевіряючих, не мала ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства з 03.10.2006 по 29.10.2007. Тому податкові накладні, виписані ТОВ ТК "Укрспеццентр" з 03.10.2006 по 29.10.2007 не можуть братися до уваги як ті, що підтверджують право на податковий кредит СП ТОВ "Основа-Солсиф".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2008 № 0000504230/0, яким позивачу встановлено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 706032,00 грн., в т.ч. 470688,00 грн. за основним платежем та 235344,00грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, з листопада 2006 року позивач співпрацював з ТОВ «Торгівельна компанія «Укрспеццентр»щодо поставки останнім піску річкового та щебеню. При цьому у 2006 році позивач та ТОВ «ТК «Укрспеццентр»працювали на бездоговірній основі, а 01.01.2007 між ними було укладено договір поставки від №1-5/01, згідно умов якого ТОВ «ТК «Укрспеццентр»зобов'язалось постачати і передавати у власність позивача товар (пісок річковий, щебінь) на склад заводу "Бетомікс" за адресою: м. Києв, пров. Заводський, 1/2, а останній зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору. Термін дії договору контрагентами визначено до 31 грудня 2007 року.

Фактичне відвантаження товарів (пісок річковий, щебінь) ТОВ ТК "Укрспеццентр" на адресу СП ТОВ "Основа-Солсиф" підтверджується накладними на загальну суму 2824128,00 грн. в тому числі ПДВ 470688,00 грн. (розшифровка товарів та номера і дати накладних наведені на 10 сторінці акту перевірки в таблиці №3.1.2).

На суму відвантаженого товару (пісок річковий, щебінь) ТОВ ТК "Укрспеццентр" виписало підприємству СП ТОВ "Основа-Солсиф" податкові накладні на загальну суму 2824128,00 грн., в тому числі ПДВ 470688,00 грн.:

п.НомерДатаНоменклатураОдиницяКількістьВартістьПДВ

129-1129.11.2006Пісок річковийтонни65015015,002502,5

225-1225.12.2006Пісок річковийтонни185042735,007122,5

325-0125.01.2007Пісок річковийтонни200064200,0010700,0

431-01131.01.2007Пісок річковийтонни77024717,004119,5

528-0228.02.2007Пісок річковийтонни5689182616,930436,15

631/0331.03.2007Пісок річковийтонни9293298305,349717,55

726-04126.04.2007Щебіньтонни9710476,01746,00

826-0426.04.2007Пісок річковийтонни9044290312,448385,4

929-0529.05.2007Пісок річковийтонни8927296646,649441,1

1027-0627.06.2007Пісок річковийтонни9500350550,058425,0

1131-0731.07.2007Пісок річковийтонни12520461988,076998,0

1229-0829.08.2007Пісок річковийтонни10978405088,267514,7

1329-09129.09.2007Пісок річковийтонни9963381477,663579

Всього28241228,0470688,0

Копії вказаних податкових накладних наявні в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди

Розрахунки між СП ТОВ "Основа-Солсиф" та ТОВ ТК "Укрспеццентр" проводились у безготівковій формі - шляхом перерахування СП ТОВ "Основа-Солсиф" грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ТК "Укрспеццентр" в загальній сумі 3206450,40 грн. (номера і дати банківських виписок наведені на 11-12 сторінках акту перевірки в таблиці №3.1.4). Оплата за товар здійснена згідно рахунків-фактур ТОВ ТК "Укрспеццентр". (номера і дати рахунків наведені на 12 сторінці акту перевірки в таблиці №3.1.5). Копії банківських виписок наявні в матеріалах справи.

Заборгованості за даними бухгалтерського обліку ТОВ СП "Основа-Солсиф" по розрахункам з ТОВ ТК "Укрспеццентр" не значиться.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Видані ТОВ ТК "Укрспеццентр" у період з 29.11.2006 по 29.09.2007 на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що ТОВ ТК "Укрспеццентр" у період з 29.11.2006 по 29.09.2007, коли ним були виписані податкові накладні, відповідно до свідоцтва від 31.10.2006 №38314926 було зареєстроване платником податку на додану вартість. Згідно даних з сайту Державної податкової адміністрації України вказане свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ ТК "Укрспеццентр" анульовано з 30.05.2008 в звязку з оголошенням останнього банкрутом.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних ТОВ ТК "Укрспеццентр" було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість»видно, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач на підтвердження викладених у акті перевірки висновків посилався на інформацію, викладену в листі Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві від 16.04.2008 №01-10527, згідно якої в провадженні СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа, порушена по факту підробки документів від імені службових осіб ТОВ ТК "Укрспеццентр" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України.

В процесі розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що згідно реєстраційних документів підприємства, засновниками ТОВ ТК "Укрспеццентр" з 03.10.2006 по 29.10.2007 була громадянка Вовченко Валерія Анатоліївна, яка згідно даних облікової справи підприємства, з 03.10.2006 по 29.10.2007, займала посаду директора підприємства. Допитана як свідок по справі, гр. ОСОБА_1., пояснила, що вона не має жодного відношення до діяльності вказаного підприємства. При цьому, ОСОБА_1., дійсно в жовтні 2006 року, на прохання наочно знайомого на ім'я ОСОБА_2, підписала установчі документи ТОВ ТК "Укрспеццентр", не маючи на меті здійснювати підприємницьку діяльність на вказаному підприємстві, а лише бажаючи отримати грошову винагороду від ОСОБА_2 за створення цього товариства. Після цього ОСОБА_1., всі підписані нею установчі документи ТОВ ТК "Укрспеццентр" передала сторонній особі та, в подальшому, жодного відношення до державної реєстрації та господарської діяльності вказаного товариства не мала. Де знаходиться нібито належне їй на праві власності майно ТОВ ТК "Укрспеццентр", а також яким видом господарської діяльності займається вказане товариство, хто на вказаному товаристві працює, в тому числі, хто саме складає первинні документи ТОВ ТК "Укрспеццентр" , та здійснює ведення податкового та бухгалтерського обліків на підприємстві, використовує банківський рахунок товариства, ОСОБА_1., нічого пояснити не змогла. Висновком судово-почеркознавчої експертизи Святошинського відділу з ЕКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУ МВС України від 18.12.2007 №473 встановлено, що підписи, виконані від імені ОСОБА_1.; у наданих для проведення експертизи податкових накладних виконані не ОСОБА_1., а кимось іншим за наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Проте поряд з цим, на момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні через ТОВ ТК «Укрспеццентр»фіктивного підприємництва відсутній, кримінальна справа перебуває в стадії досудового слідства.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що створення юридичної особи (зокрема за викраденими, загубленими чи підробленими документами) навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Юридичними наслідками визнання установчих документів підприємства недійсними мають бути скасування його державної реєстрації та здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Самі факти визнання установчих документів підприємства недійсними чи скасування його державної реєстрації не тягнуть за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємства і до моменту його виключення з державного реєстру.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів видно, що ТОВ ТК "Укрспеццентр" та СП ТОВ "Основа-Солсиф" свої обовязки за договором від 01.01.2007 №1-5/01 та за бездоговірними зобовязаннями виконали повністю.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого державним реєстратором Осколок О.М., підтверджується, що ТОВ ТК "Укрспеццентр" у період з 03.10.2006 по 29.10.2007 було юридичною особою і знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; з 18.06.2008 державна реєстрація ТОВ ТК "Укрспеццентр" припинена в звязку з визнанням останнього банкрутом.

Крім того, органи державної податкової служби чи Міністерства внутрішніх справ України згідно чинного законодавства не наділені правом самостійно визнавати недійсними податкові накладні та визначати підстави невключення будь-яких сум до податкового кредиту.

З огляду на викладене, вищезазначені доводи відповідача, а також посилання на нікчемність договору від 01.01.2007 №1-5/01 є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладений з СП ТОВ "Основа-Солсиф" договір схвалений з боку ТОВ ТК "Укрспеццентр" шляхом виконання своїх договірних зобовязань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані ТОВ ТК "Укрспеццентр" по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та ТОВ ТК "Укрспеццентр"; в установленому заонодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 706032,00 грн., в т.ч. 470688,00 грн. за основним платежем та 235344,00грн. штрафних санкцій, а також висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до 1 ст. 97 КАС України суд задовольняє клопотання позивача про відмову від компенсації документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 16.07.2008 №0000504230/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-французького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Ковзель