Постанова № 2028988, 04.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 год. 10 хв.

04.07.2008 р.                                                                                                     № 3/563

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є. при секретарі судового засідання Серпутько Т. С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Акціонерного товариства «Українська фінансова група»

до

Третя особа Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровська міська рада

про оскарження рішення та зобов’язання вчинити дії У судовому засіданні 4 липня 2008 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Акціонерне товариство «Українська фінансова група»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про скасування податкового-повідомлення рішення від 3 грудня 2007 року №0008471503/0. До участі у справ було залучено третю особу - Дніпропетровську міську раду. В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та пояснив наступне. 20 грудня 2007 року Дніпропетровською обласною філією акціонерного товариства «Українська фінансова група»було отримано податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 3 грудня 2007 року №0008471503/0 (надалі –Податкове Повідомлення-), винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська (надалі також –ДПІ або Відповідач), згідно з яким на Філію було накладено штрафні санкції в сумі 39,1 грн. Такі дії Відповідача Позивач вважає незаконними, а податкове повідомлення-рішення винесеним неправомірно, оскільки нарахування комунального податку було здійснено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», який передбачає, що граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Крім того, Позивач зазначає, що нарахування комунального податку було здійснено й у повній відповідності до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку»із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 20 березня 2006 року № 143. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування правомірності своїх дій ДПІ вказав, що застосовував рішення Дніпропетровської міської ради від 27 вересня 2006 року № 4/4 «Про рішення міської ради від 30 липня 2003 року № 6/11 «Про комунальний податок», згідно з яким в ІІІ кварталі 2007 року обчислення комунального податку проводилось ДПІ за ставкою «20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу». Третя особа –Дніпропетровська міська рада явку представника в судове засідання не забезпечила, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не надала. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В

28 листопада 2007 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська було складено Акт № 2683/15-3/26239158 «Про результати камеральної перевірки розрахунку Дніпропетровської обласної філії акціонерного товариства «Українська фінансова група»(код ЄДРПОУ 26239158) по комунальному податку за ІІІ квартал 2007 року».

Дніпропетровською обласною філією акціонерного товариства «Українська фінансова група»було подано заперечення до вищевказаного Акту.

3 грудня 2007 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на підставі Акту «Про результати камеральної перевірки розрахунку Дніпропетровської обласної філії АТ «Українська фінансова група»(код за ЄДРПОУ 26239158) по комунальному податку за ІІІ квартал 2007 року»винесено податкове-повідомлення рішення форми «Р» № 0008471503/0, згідно з яким на Дніпропетровську обласну філію акціонерного товариства «Українська фінансова група»накладено штрафні санкції в розмірі 39 грн. 10 коп.

Як зазначив представник Позивача та підтверджується матеріалами справи, Позивачем було подано розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2007 року за ставкою 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка є максимальною граничною для комунального податку, відповідно до положень статті 15 Декрету Кабінету міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори».

Відповідно до пункту 1.11 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно із підпунктом ї) пункту 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Порядок розрахунку комунального податку визначений за формою, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625 та узгоджено Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльностіна виконання підпункту «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до встановленого порядку розрахунку комунальний податок за базовий податковий (звітний) період дорівнює сумі, що отримана в результаті множення річного фонду оплати праці на ставку комунального податку (%), яка визначена рішенням органу місцевого самоврядування в межах граничного розміру. В свою чергу річний фонд оплати праці, згідно затвердженого порядку розрахунку, це сума, отримана в результаті множення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період (показник середньо облікової кількості штатних працівників).

Філія провела розрахунок, за яким сплачено комунальний податок в сумі, що відповідає законодавчо установленій максимально-граничній межі розміру комунального податку за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625. Згідно з проведеним розрахунком Філією було нараховано податок за ІІІ квартал 2007 року в сумі 22,10 грн., що є результатом множення суми річного фонду оплати праці (221 грн.) (кількісний склад працівників за звітний період –13 помножено на 17 грн. неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), на 10 відсотків законодавчо установленого максимального граничного розміру ставки комунального податку. Враховуючи те, що Філія провела розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2007 року за законодавчо установленою максимально-граничною межею розміру ставки комунального податку, тому цей розрахунок не може вважатися таким, що призводить до заниження суми податкового зобов’язання, за умови правильності арифметичних дій. Арифметичні дії за розрахунком, на думку Суду, Філією проведено вірно.

Відповідно до вимог часини 3 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування», місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Таким чином, до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено встановлення механізму справляння, порядку сплати та ставки оподаткування (при цьому ставка не може бути більшою за граничний розмір, встановлений Декретом Кабінету міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори»), а не об’єкту оподаткування.

Посилання Відповідача на те, що при проведенні своїх розрахунків він керувався рішенням Дніпропетровської міської ради від 27 вересня 2006 року №4/4 (набрало чинності з 1 січня 2007 року), згідно з яким ставка обчислення комунального податку встановлена на рівні «20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу»(лист ДПІ від 13.11.2007р. №49665/10/15-339) суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки фактично у зазначеному рішенні було змінено об’єкт оподаткування.

Відповідно до частини 1 та 3 статті15 Закону України «Про систему оподаткування»місцеві податки, до яких віднесено комунальний податок, «встановлюються сільськими, селищними, міськими радами … в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України».

Згідно із статтею 18 Декрету Кабінету міністрів України органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суд вважає, що для цього Відповідач повинен ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Таким чином, Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування»та Законом України «Про державну податкову службу»передбачено обов’язковість тільки тих рішень органів місцевого самоврядування, в тому числі й рішень, які стосуються місцевих податків, які прийняті таким органом в межах наданих повноважень.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»встановлено, що нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону, а якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, пунктом 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, Суд вважає, що Позивач, здійснюючи розрахунок комунального податку, який підлягав сплаті, діяв відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В

           Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 03 грудня 2007 року №0008471503/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська