Постанова № 2028984, 02.06.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.06.2008 р. № 4/187

За позовомВиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

До Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів «Південдіпробудм»

Простягнення заборгованості у сумі 13419,27 грн.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

Від позивачаЛукяненко А.О.

Від відповідачане прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.06.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 13.05.08) про стягнення з Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів «Південдіпробудм»(далі Відповідач) 8731,62 грн. заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі № 4/187.

02.06.2008 року у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач самостійно не сплачує заборгованість по страховим внескам.

Представник Відповідача в судове засідання не прибув. Відповідно до витягу з державного реєстру № 274541, місцезнаходження Відповідача зазначено: 01011, м. Київ вул. Арсенальна, 9/11, дана адреса співпадає з адресою вказаною Позивачем в позовній заяві. Також, позивачем у позовній заяві вказано фактичну адресу Відповідача: м. Київ вул. Артема, 73 проте, судові виклики,направлені за даними адресами повернулися до суд з відмітками поштових відділень про незнаходження адресата. Відомостей про зміну місцезнаходження Відповідач до Державного реєстратора у Печерському районі не надав. Таким чином суд вважає, що Відповідач повідомлений про дату місце та час проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 274541 Відповідача зареєстровано як юридичну особу 06.05.1992 року, ідентифікаційний код 00283073.

Відповідно до заяви Відповідача від 30.10.2001 року його зареєстровано як страхувальника у Київському міському відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та присвоєно персональний номер 536.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду). Таким чином Відповідач є належним платником страхових внесків.

У період з 14-16.03.07, 04-11.04.07 Позивачем проведено перевірку Відповідача по коштах ФСС з ТВП, про що Позивачем складено акт № 241 від 11.04.2007 року.

Відповідно до висновку вищезазначеного акту перевірки, ревізією встановлено надмірно призначену допомогу по тимчасовій непрацездатності на загальну суму 8330,57 грн. та не прийнято до зарахування половину вартості неправомірно використаної санаторно-курортної путівки в розмірі 615,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки отриманий повноважним представником Відповідача 12.04.2007 року.

23.04.2007 року Позивачем за результатами проведеної перевірки прийнято рішення № 95 про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП сум штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, яким Відповідачу визначено суми страхових платежів та штрафних санкцій, а саме 8946,17 грн., неприйнятих до зарахування витрат та 4473,09 грн. штрафних санкцій, передбачених ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»у розмірі 50 % суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік, яке надіслано Відповідачу рекомендованим листом 20.05.07 року.

У судовому засіданні представник Позивача зазначив, що згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності»Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2008 року станом на 21.04.2008 року заборгованість Відповідача зменшилась на суму 4687 (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 65 коп. та становить 8731 (вісім тисяч сімсот тридцять одна) гри. 62 коп. у звязку з чим Позивач змінює позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 8731 (вісім тисяч сімсот тридцять одна) гри. 62 коп. На підтвердження викладених обставин представник Позивача надав суду копію звіту Відповідача в кому Відповідачем самостійно визначено прострочену суму заборгованості у сумі 8731,62 грн. Крім того, на підтвердження наявної заборгованості Позивачем надано довідку від 12.05.2008 року, яку видано на імя Відповідача про наявність заборгованості у Відповідача станом на 12.05.2008 року саме у сумі 8 731,62 грн.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи те, що станом на час розгляду справи Відповідач самостійно не сплатив узгоджену суму заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного інституту по проектуванню підприємств промисловості будівельних матеріалів «Південдіпробудм»на користь Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму 8731,62 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В. Вовк