Постанова № 2028960, 07.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.07.2008 р.                                                                                                     № 9/237

15:17

За позовом          Державної податкової адміністрації у м. Києва

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Резервсервіс»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків

Суддя Кротюк О.В.

Секретар Судового засідання Таран Т.К.

Представники:

від позивача:           Суббот А.А. (довіреність № 1677/9/26-37 від 29.08.2007 р.)

від відповідача:          не прибув

обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резервсервіс»про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 437559,38 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Резервсервіс»має податковий борг, який виник в результаті несплати відповідачем суми 437559,38 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечення проти позову не надав, кореспонденцію, неодноразово направлену судом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не отримав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

встановив:

за результатами документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Резервсервіс” ДПА у м. Києві був складений акт № 67/35-40/34241441 від 09.07.2007 року, на підставі якого ДПІ у Печерському районі м. Києва 26.07.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006283540/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 437 559,38грн., з яких: 296 964,69 грн. ? основний платіж, 140612,69 грн. ? штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до вищезазначеного ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість форми “Р” від 26.07.2007р. № 0006283540/0 на суму 437559,38 грн., яке направлено відповідачеві поштовим зв’язком з повідомленням про вручення, проте повернулось без вручення адресатові.

Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва № 467/2314/34241441від 03.09.2007 р. зафіксовано розміщення податкового повідомлення-рішення № 0006283540/0 від 26.07.2007 р. на дошці податкових оголошень.

Визначена в податковому повідомленні-рішенні сума податкового зобов’язання підприємством у визначений законом строк не сплачена, податкове повідомлення-рішення № 0006283540/0 ані в апеляційному, ані в судовому подяку не оскаржено. Доказів зворотнього відповідачем не надано. Отже, сума податкових зобов’язань вважається узгодженою. Протягом встановленого Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” строку сума податкового зобов’язання відповідачем не погашена. Доказів про зворотнє відповідачем не надано. В зв’язку з цим, в силу норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобов’язання набуло статусу податкового боргу.

Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-IIIє спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-XІІ від 21.12.2000 податкове зобов’язання, нараховане конролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

пп. 5.2.2. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань суду не надав.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 437559,38 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Резервсервіс” (код ЄДРПОУ 34241441, м. Київ, вул. П. Лумумби, 15) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 437 559 (чотириста тридцять сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять) гривень 38 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                               О.В. Кротюк