Ухвала суду № 2028897, 19.06.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2008 року                                                                   м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – Носа С.П.,

суддів: Любашевського В.П., Яворського І.О.,

при секретарі судового засідання – Ступницькій Г.Я.,

за участю осіб:

від позивача– Лещук Н.В.,

від відповідача– не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргоюТернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постановуГосподарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2007року

за позовомТернопільського обласного державно – комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»

доТернопільської об’єднаної державної  податкової інспекції

проскасування податкового повідомлення-рішення №0010211501/0 від 19.12.2006р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодження податкового зобов’язання» з ПДВ на суму 2925,90 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

27.12.2007р. позивач Тернопільське обласне державно – комунальне підприємство «Тернопільтеплокомуненерго»звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об’єднаної державної  податкової інспекції, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0010211501/0 від 19.12.2006р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодження податкового зобов’язання» з ПДВ на суму 2925,90 грн.

Постановою господарського суду від 01.08.2007р. заявлений адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0010211501/0 від 19.12.2006р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодження податкового зобов’язання» з ПДВ на суму 2925,90 грн.

            Не погодившись із винесеною постановою господарського суду, її оскаржив відповідач – Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція, який в своїй апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, покликаючись на те, що судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що господарським судом Тернопільської області не спростовано та достатньо не проаналізовано порядку узгодження сум податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, встановленого ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вважає, що перевіряючим правомірно встановлено порушення, висвітлене в акті перевірки та, відповідно, прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.12.2006р. № 0010211501/0 є правомірним та законодавчо обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", пп. 17.1.7. п 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», органи державної податкової служби уповноважені у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції,  зокрема,   в   разі,  коли  платник податків  не  сплачує узгоджену  суму   податково зобов'язання протягом граничних строків, визначених, цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.11.2006р. Тернопільським обласним державно – комунальним підприємством «Тернопільтеплокомуненерго»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції подано податкову декларацію за жовтень 2006р., якою визначено суму ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (жовтень 2006р.), в розмірі 56 754 грн. із терміном сплати 30.11.2006р. та була сплачена позивачем 28-29.11.2006р., про свідчать платіжні доручення № 1548 28.11.2006р. на суму 20000 грн., № 1588 від 29.11.2006р. на суму 3754 грн., № 1570 від 29.11.2006р. нас; 33000 грн.

Проведеною відповідачем невиїзною документальною перевіркою по питанню своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, результати якої відображені в акті № 20143/15-01/03353590 від 18.12.2006р., зафіксовано порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з ПДВ, а саме узгоджена сума донарахованого податкового зобов'язання по ПДВ відповідно до поданої податкової декларації за вересень 2006р. по граничному терміну сплати 30.10.2006р. фактично сплачена 29.11.2006р. платіжними дорученнями № 1570 від 29.11.2006р. та № 1588 від 29.11.2006р.

Проте, як було встановлено раніше, платіжними дорученнями № 1548 від 28.11.2006р., № 1570 від 29.11.2006р., № 1588 від 29.11.2006р. позивачем сплачувалося ПДВ, що було нараховано до сплати в бюджет за підсумками жовтня 2006р.

Як вбачається з облікової картки позивача, ним 30.10.2006року сплачено 29251 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1302 від 30.10.2006р., що  становить узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ за вересень 2006р. (податкова декларація з ПДВ від 20.10.2006р.).

Відповідно до даних облікової картки платника дана сума (29251 грн.) відповідачем 30.10.2006р. віднесена на погашення недоїмки визначених податковим   повідомленням рішенням № 0000592304/0/23367 від 18.04.2006р., яким контролюючим органом самостійно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкції з ПДВ 55 665,99 грн., в т.ч. 14 914,50 грн . за основним платежем та 40 751,49 грн. штрафних санкцій.

Тернопільською ОДПІ 19.12.2006р.на підставі акту перевірки №20143/15-01/03353590 від 18.12.2006р.прийнято податкове повідомлення рішення № 00010211501/0/86614, яким до Тернопільського обласного державно-комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго» за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість, передбаченого пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» 2925,10 грн. штрафу в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податку за вересень 2006р.

Податкове  повідомлення  рішення  №   0000592304/0/23367   від   18.04.2006р.,   яким   контролюючим органом позивачу самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства, зокрема донараховано 14 914,50 грн. по основному платежу з ПДВ та 40 751,49 штрафних санкцій, оскаржувалося останнім  в апеляційному  порядку, та рішенням  ДПА України  від  28.09.2006р. №  17986/7/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення, у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду з  позовом   про скасування   податкового повідомлення  рішення   від 18.04.2007р. та ухвалою від 14.11.2006р. було відкрито провадження у адміністративній справі № 8а/296-4229. Постановою господарського суду від 19.01.2007р. у  справі  №   13/256-4683   (8а/296-4229) податкове повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної податкової інспекції № 0000592304/023367 скасовано.

Згідно твердження апелянта, зобов'язання визначене податковим  повідомленням рішенням  від 18.04.2006р. слід вважати узгодженим, оскільки позовна заява подана після спливу 10 календарних днів від дняотримання  рішення ДПА  України,  а  відтак  відповідачем   правомірно  зараховано суму  сплачену позивачем платіжним дорученням № 1570 від 29.11.2006р. в рахунок погашення заборгованості по ПДВ, визначеного податковим повідомленням рішенням від 18.04.2006р.

Проте суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що покликання відповідача суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з тим, що згідно п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», остаточне рішення вищого центрального органу за заявою платника податків може бути оскаржене у судовому порядку.

Законодавцем не встановлено визначених строків для судового оскарження рішення вищого центрального органу контролюючого органу (в т.ч. і 10-денного, як про це зазначено апелянтом), однак в п.п. 2.5п. 5.2 зазначено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

У випадку звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

 Враховуючи, що податкове повідомлення рішення від 18.04.2006р. № 0000592304/0/23367 було оскаржене позивачем до господарського суду, суму податкового зобов'язання, визначену ним не можна вважати узгодженою, господарський суд Тернопільської області вірно дійшов висновку, що дії відповідача щодо спрямування грошових коштів, сплачених позивачем як ПДВ за вересень 30.10.2006р., на погашення суми податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням рішення, оскарженого в судовому порядку, слід вважати неправомірними, що в свою чергу свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій, визначених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами».

Отже, матеріалами справи доведено, що узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість Тернопільського обласного державного     комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» за вересень 2006р. в сумі 29 251  грн., визначене самостійно платником в декларації від 20.10.2006р. сплачено останнім 30.10.2006р. (платіжне доручення № 1302 від 30.10.2006р.),  тобто в строки, встановлені пунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами».

Таким чином, обставини та матеріали справи не дають підстав вважати законним та обґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, тому спірне податкове повідомлення-рішення правомірно скасоване господарським судом та позов задоволено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

            На підставі наведеного, керуючись   ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2007року за позовом Тернопільського обласного державно – комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго» до Тернопільської об’єднаної державної  податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0010211501/0 від 19.12.2006р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодження податкового зобов’язання» з ПДВ на суму 2925,90 грн. залишити без змін.            

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя-доповідач                                                                                       С.П. Нос

Судді                                                                                                           В.П. Любашевський

                                                                                                                    І.О. Яворський