Рішення № 20271503, 06.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.11 р. Справа № 13/162

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС Логістик Парк”, м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, Донецька обл., смт. Ольгінка

про стягнення 8258грн. 02коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 272 від 07.09.2011р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АВС Логістик Парк”, м. Київ (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Дочірнього підприємства „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, Донецька обл., смт. Ольгінка (далі відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 7200грн.00коп., пені в сумі 65грн.58коп., 3% річних у сумі 330грн.81коп., інфляційних нарахувань у сумі 661грн.63коп., всього 8258грн. 02коп.

Ухвалою від 13.10.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 01.11.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором купівлі продажу № 5036 від 22.04.2009р від 14.04.2009р.

05.12.2011р. позивач через канцелярію суду надав клопотання, яким надав уточнений розрахунок ціни позову за період з 07.04.2010р. станом на 02.12.2011р., у звязку із перерахуванням штрафних санкцій, внаслідок чого сума 3% річних становить 367грн.91коп., індекс інфляції - 667грн.87коп., сума пені залишилася незмінною в розмірі 65грн.58коп.

Справа слуханням неодноразово відкладалась у звязку з відсутністю відповідача, в останнє на 06.12.2011р. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи містяться витяг з ЄДР за електронним запитом № 11611429 станом на 02.11.2011р., з якого вбачається, що Дочірнє підприємство „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, Донецька обл., смт. Ольгінка, ідентифікаційний код 30355080, знаходиться за адресою: 85730, Донецька обл., Волноваський район, смт. Ольгінка, вул. Маяковського, будинок 32. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Проте поштове відправлення повернулося з відміткою органу поштового у звязку з відмовою адресата отримувати поштову кореспонденцію, з метою повідомлення відповідача додатково надіслав на адресу відповідача телеграму про час судового засідання, однак 18.11.2011р. від органів поштового звязку надійшла телеграма відповідь, згідно з якої вбачається, що адресат вибув.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку, з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засідання 06.12.2011р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначаючи про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

22.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС ЛТД” (продавцем) та Дочірнім підприємством „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 5036/р, згідно з яким продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості.

Відповідно п. 2.2 договору у видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару.

Згідно п. 4.3 договору покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік.

В подальшому між позивачем (Сторона - 3), Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС ЛТД” (Сторона - 2) та Дочірнім підприємством „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” (Сторона - 1) був укладений договір № 5036/6 від 22.03.2011р. про заміну сторони у Договорі купівлі продажу № 5036/6 від 22.04.2009р., за яким з моменту укладання цього Договору Сторона - 3 набуває всіх належних Стороні - 2 прав та обовязків Продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу № 5036/р від 22.04.2009р., чинних станом на момент укладення цього Договору, включаючи всі зміни до Договору купівлі продажу, Сторона 2 вибуває із всіх зобовязань за Договором купівлі продажу, не має прав та не зобовязана виконувати обовязки продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу.

Відповідно п. 2 Договору № 5036/6 від 22.03.2011р. внаслідок укладання цього Договору (заміни сторони у зобовязанні) зміст зобовязань за Договором купівлі продажу лишається незмінним.

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобовязанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно п. 5 Договору Сторона 1 даним засвідчує свою обізнаність про необхідність виконання всіх зобовязань Покупця за Договором купівлі продажу на користь Сторони -3 і гарантує їх належне виконання з моменту укладання цього договору.

Положення ч. 1 ст. 518 ЦК України визначають, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Позивач у позові посилається на те, що на виконання умов договору купівлі продажу продавець в період з 17.03.2010р. по 17.01.2011р. поставив товар на загальну суму 8059грн. 53коп., строк оплати за яким настав. Обґрунтовує вимоги видатковими накладними згідно наявного в матеріалах справи розрахунку ціни позову, актом звіряння розрахунків станом на 23.03.2011р.

Стверджує, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, сплативши вартість отриманого товару лише частково, внаслідок чого сума заборгованості в розмірі 7200грн.00коп. не погашена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є вимога позивача на підставі договору купівлі-продажу № 5036/р від 22.04.2009р., договору №5036/6 від 22.03.2011р. про заміну сторони в зазначеному договорі купівлі-продажу стягнути з відповідача суми заборгованості у розмірі 7200грн.00коп., у звязку з неналежним виконанням умов договору № 5036/р від 22.04.2009р., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 330грн.81коп., інфляційних витрат в сумі 661грн.63коп. та пені в сумі 65грн.58коп.

Договір № 5036/р від 22.04.2009р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 5036/р від 22.04.2009р. у позивача виник обовязок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС ЛТД” (первісний кредитор) у виконання умов договору здійснив поставку товару загальною вартістю 8137грн.60коп. за видатковими накладними: № 34937/9 від 18.03.2010р. на суму 332грн.86коп., № 34938/9R від 18.03.2010р. на суму 155грн.25коп., № 34981/9 від 17.03.2010р. на суму 16грн.61коп., № 34982/9 від 18.03.2010р. на суму 1540грн.04коп., № 34983/9R від 18.03.2010р. на суму 396грн.62коп., № 34984/9 від 18.03.2010р. на суму 40грн.59коп., № 35503/9 від 19.03.2010р. на суму 321грн.06коп., № 35504/9 від 18.03.2010-р. на суму 8грн.64коп., № 35505/9R від 19.03.2010р. на суму 248грн.37коп., № 39207/9 від 26.03.2010р. на суму 777грн.91коп., № 39208/9R від 26.03.2010р. на суму 209грн.56коп., № 39252/9 від 26.03.2010р. на суму 552грн.82коп., № 39253/9R від 26.03.2010р. на суму 415грн.97коп., № 45087/9 від 09.04.2010р. на суму 650грн.14коп., № 45088/9R від 09.04.2010р. на суму 281грн.36коп., № 45089/9 від 09.04.2010р. на суму 27грн.45коп., № 45544/9 від 09.04.2010р. на суму 750грн.62коп., № 45545/9R від 09.04.2010р. на суму 567грн.89коп., № 153185/9 від 10.12.2010р. на суму 369грн.55коп., № 153186/9 від 10.12.2010р. на суму 93грн.05коп., № 3579/9 від 18.01.2011р. на суму 320грн.14коп., № 3580/9 від 18.01.2011р. на суму 61грн.10коп.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Таким чином, посвідчивши підписом зазначені накладні відповідач визнав і факт виникнення зобовязання сплати вартость поставленого товару.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 5036/р від 22.04.2009р. суд робить виходячи з того, що вид товар, обумовлений сторонами в п. 1.1 договору (лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості) і був поставлений за наявними в матеріалах спірними видатковими накладними. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Поставлений товар на підставі генеральної довіреності № 4 від 01.01.2010р. та довіреності серії 12 ААА № 388374 від 17.01.2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 5036/р від 22.04.2009р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 8137грн.60коп., тобто обовязок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із умов договору, сторони п. 4.3 договору передбачили, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахунку фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

В видаткових накладних № 34937/9 від 18.03.2010р., № 34938/9R від 18.03.2010р, № 34982/9 від 18.03.2010р., № 34983/9R від 18.03.2010р., № 34984/9 від 18.03.2010р., № 35504/9 від 18.03.2010р. сторони передбачили оплату товару протягом 20 календарних днів, однак не пізніше 07.04.2010р.; по накладній № 34981/9 від 17.03.2010р. строк оплати встановлений не пізніше 06.04.2010р., по накладним № 35503/9 від 19.03.2010р. та № 35505/9R від 19.03.2010р строк оплати визначений не пізніше 08.04.2010р.; по накладним № 39207 від 26.03.2010р., № 39208/9R від 26.03.2010р., № 39252/9 від 26.03.2010р., № 39253/9R від 26.03.2010р. оплата товару здійснюється не пізніше 15.04.2010р.; по накладним № 45087/9 від 09.04.2010р., № 45088/9R від 09.04.2010р., № 45089/9 від 09.04.2010р., 45544/9 від 09.04.2010р., № 45545/9R від 09.04.2010р.оплата здійснюється протягом 20 календарних днів, але не пізніше 29.04.2010р.; по накладним № 153185/9 від 10.12.2010р., № 153186/9 від 10.12.2010р. оплата товару здійснюється не пізніше 10.12.2010р.; по накладним № 3579/9 від 18.01.2011р. та № 3580/9 від 18.01.2011р. встановлений строк оплати вартості товару, отриманого за накладними не пізніше 18.01.2011р.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши товар, свої зобовязання щодо його оплати, виконав неналежним чином, оплативши лише частково товар в сумі 700грн.00коп. за платіжним дорученням № 285 від 12.09.2011р. та в сумі 159грн.53коп. за платіжним дорученням № 243 від 15.06.2011р.

З огляду на довготривалі господарські відносини між сторонами за спірним договором, враховуючи те, що відповідачем здійснювалися платежі без посилань на конкретні накладні, позивачем були зараховані оплати в рахунок погашення вартості попередніх, раніше здійснених поставок, внаслідок чого по спірній накладній № 34937/9 від 18.03.2010р. станом на строк оплати у бухгалтерському обліку позивача значиться сума боргу 254грн. 79коп., у подальшому в погашення цієї поставки був врахований платіж в розмірі 159грн.53коп., який перерахований платіжним дорученням № 243 від 15.06.2011р. та частково сума в розмірі 95грн.26коп., сплачена за платіжним дорученням № 285 від 12.09.2011р.

В рахунок погашення спірної накладної № 34938/9R позивачем був частково врахований платіж в сумі 155грн.25коп., перерахований відповідачем платіжним дорученням № 285 від 12.09.2011р.; накладна № 34982/9 від 18.03.2010р. відповідно до платіжного доручення № 285 від 12.09.2011р. була погашена частково на суму 432грн.88коп.

Інші спірні накладні відповідно до бухгалтерського обліку позивача залишилися непогашеними.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобовязання, сума основного боргу складає 72000грн.00коп.

Враховуючи, що остання партія товару за видатковими накладними № 3579/9 та № 3580/9 була поставлена та відповідно отримана відповідачем 18.01.2011р., з урахування строків оплати, на час звернення позивача до суду строк оплати всієї вартості товару наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем.

Доказів погашення боргу в сумі 72000грн.00коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося в повному обсязі не виконаним, в результаті чого в частині суми боргу позовні вимоги підлягають задоволенню.

Сума боргу підтверджується двосторонніми актами звірки між сторонами станом на 23.03.2011р., на 01.12.2011р., довідкою ТОВ „АВС Логістик Парк” про стан заборгованості за підписом генерального директора станом на 30.11.2011р.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 330грн.81коп., пеню в сумі 65грн.58коп. та індекс інфляції у розмірі 661грн.63коп., розрахунки наявні в матеріалах справи.

Клопотанням від 05.12.2011р. позивач надав уточнений розрахунок суми 3% річних та індексу інфляції, змінивши початок періоду нарахування та збільшивши період нарахування штрафних санкцій, відповідно до якого сума 3% річних становить 367грн.91коп., індекс інфляції 667грн.87коп., сума пені залишилася незмінною. Тобто сума 3% річних та інфляційних збільшились.

Однак, заява в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог оформлена належним чином, з доказами сплати судового збору та направлення відповідачу, позивачем не заявлялася, тому суд розглядає вимоги в цій частині у межах заявлених сум, беручи до уваги лише уточнений початок періоду нарахування (в межах заявленого), оскільки він зроблений позивачем з урахуванням умов п. 4.3 договору щодо строків оплати.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 330грн.26коп., у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні 3% річних у розмірі 0грн.55коп.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату інфляційних витрат, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань у розмірі 661грн.63коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, а отже підлягає задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 6.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 65грн.58коп., яка заявлена до стягнення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та нарахована по накладній № 153185/9 від 10.12.2010р. на суму боргу 369грн.55коп. за період з 14.12.2010р. та протягом 183 днів, по накладній № 153186/9 від 10.12.2010р. на суму боргу 93грн.05коп. за період з 14.12.2010р. та протягом 183 днів, по накладній № 3579/9 від 18.01.2011р. на суму боргу 320грн.14коп. за період з 19.01.2011р. та протягом 183 днів, по накладній № 3580/9 від 18.01.2011р. на суму боргу 61грн.10коп. за період з 19.01.2011р. та протягом 183 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Нарахування пені повинно здійснюватися з врахуванням граничного строку та розміру пені, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.,

Суд зазначає, що в накладній № 153185/9 від 10.12.2010р. на суму боргу 369грн.55коп. визначений строк оплати не пізніше 10.12.2011р., отже право вимагати від відповідача виконання зобовязання зі сплати отриманого товару виникло у позивача з 11.12.2011р., отже пеня може нараховуватися за період з 11.12.2011р. по 11.06.2011р., однак оскільки позивачем обраний період з 14.12.2011р., що є його правом, то суд зробивши арифметичний розрахунок за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво” за період з 14.12.2011р. по 11.06.2011р. встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума пені в розмірі 28грн.25коп.

По накладній № 153186/9 від 10.12.2010р. позиція суду аналогічна, за підрахунком суду пеня за період з 14.12.2011р. по 11.06.2011р. від суми боргу 93грн.05коп. становить 7грн.11коп.

По накладним № 3579/9 від 17.01.2011р. та № 3580/9 від 18.01.2011р пеня може нараховуватися за період з 19.01.2011р. по 19.07.2011р., отже пеня від суми боргу 320грн.14коп. становить 24грн.74коп., від суми боргу 61грн.10коп. пеня становить 4грн.72коп.

Отже, за підрахунком суду обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума пені в розмірі 64грн.82коп., у звязку з чим суд відмовляє в стягненні пені в розмірі 0,76коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі основного боргу в розмірі 7200грн.00коп., інфляційних нарахувань у розмірі 661грн.63коп., 3% річних у розмірі 330грн.26коп., пені в сумі 64грн.82коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС Логістик Парк”, м. Київ до Дочірнього підприємства „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент”, Донецька обл., смт. Ольгінка про стягнення суми основного боргу в розмірі 7200грн.00коп., пені в сумі 65грн.58коп., 3% річних у сумі 330грн.81коп., інфляційних нарахувань у сумі 661грн.63коп. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Центральна аптека „Товариства з обмеженою відповідальністю „Сігма Рент” (юридична адреса: 85730, Донецька обл., смт. Ольгінка, вул. Маяковського, будинок 32, код ЄДРПОУ 30355080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС Логістик Парк” (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 24, код ЄДРПОУ 37308739) суму основного боргу в розмірі 7200грн.00коп., інфляційних нарахувань у розмірі 661грн.63коп., 3% річних у розмірі 330грн.26коп., пені в розмірі 64грн.82коп, витрати на оплату державного мита в сумі 82грн.57коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 235грн.96коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 0,76грн. та 3% річних у розмірі 0,55грн.

У судовому засіданні 06.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >