Рішення № 20271387, 21.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.11 р. Справа № 7/311

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

при секретарі судового засідання О.В.Журило,

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Виконавчого комітету Горлівської міської ради м.Горлівка

Предмет спору: стягнення 3% річних 33, 03 грн., пені 170, 69 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 довір.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ

В судовому засіданні 08.11.2011р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 23.11.2011р.

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Горлівської міської ради м.Горлівка про стягнення 3% річних 33, 03 грн., пені 170, 69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несвоєчасну оплату відповідачем виставлених рахунків за листопад 2010р. серпень 2011р. за спожиту електроенергію по договорам на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р. та про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р.

У письмовому пояснені №51юр- /11 від 14.12.2011р. позивач зазначив про механічну помилку при друкуванні прохальної частини позову та зазначив, що фактично просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 33, 03 грн. та пеню в сумі 170, 69 грн., як і вказано у тексті позову.

Враховуючи вказану заяву, а також з огляду на той факт, що в тексті позову та доданому до позову розрахунку зазначено, що відповідачу нараховано саме 3% річних в сумі 33, 03 грн. та пеню в сумі 170,69 грн. судом розглядаються позовні вимоги позивача з урахуванням вищевказаної заяви №51юр- /11 від 14.12.2011р.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві проти позовних вимог заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем по справі, укладено договори на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р. та про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р.

Згідно матеріалів справи, відповідач споживав електроенергію до 01.07.2011р. на підставі договору на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р., з 01.07.2011р. на підставі договору про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р.

Тобто, у період виникнення заборгованості (здійснення прострочення платежів з оплати спожитої електроенергії), на яку нараховані заявлені до стягнення суми, сторони перебували в договірних відносинах.

За умовами договорів, позивач зобовязався постачати електроенергії відповідачу, а відповідач приймати її та здійснювати своєчасні платежі за умовами таких договорів.

Згідно п.4.2.1 договору на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р., плата за електроенергію стягується у формі планових платежів в наступні строки та в наступних розмірах: один раз на місяць до 20 числа.

Пунктом 9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р. передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюються споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору, здійснення оплати вартості спожитої в період за листопад 2010р. серпень 2011р. активної та реактивної електроенергії з порушенням термінів, визначених вищевказаними договорами, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 33, 03 грн., пеню в сумі 170, 69 грн. за період з 23.11.2010р. по 31.08.2011р.

При розгляді даних вимог про суд виходить з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання. Крім того, у своєму клопотанні про застосування строку позовної давності, відповідач також стверджує про те, що 3% річних та інфляційні є додатковими вимогами.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами обох договорів передбачена відповідальність відповідача по справі у вигляді сплати пені за здійснення несвоєчасних розрахунків (п.4.3 договору на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р. та п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р.).

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені до стягнення суми нараховані позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за Договорами на користування електричною енергією №1316 від 31.01.2001р. та про постачання електричної енергії №1316 від 01.07.2011р. по сплаті вартості спожитої електроенергії, прострочення якого підтверджено матеріалами справи.

Розрахунок заявлених до стягнення сум перевірено судом. Суми 3% річних та пені нараховані позивачем арифметично вірно, відповідно до приписів діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 551, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 231, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Виконавчого комітету Горлівської міської ради м.Горлівка про стягнення 3% річних 33, 03 грн., пені 170, 69 грн. задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Горлівської міської ради (84646, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Перемоги, б.67, ЄДРПОУ 26352682) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на рахунок відокремленого підрозділу Центральних електричних мереж 26003306551560 в філії „Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області”, МФО 334464, ЄДРПОУ 00130903) 3% річних в сумі 33,03 грн., пеню в сумі 170, 69 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Горлівської міської ради (84646, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Перемоги, б.67, ЄДРПОУ 26352682) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на рахунок 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 21.12.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >