Рішення № 20270594, 27.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.11р.Справа № 17/5005/16772/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21852,77 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 31/2011 від 04.05.11р.;

від відповідача: не зявився (повідомлений належним чином).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (далі - відповідач) суму 20519,00 грн. основного боргу, 1305,38 грн. пені, 21,06 грн. інфляційних, 7,33 грн. 3% річних за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 451053 від 01.06.11р.

Представник позивача наполягав на задоволені позову.

Відповідач у судове засідання не зявився та не надав відзив на позов. В той же час, останній належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи (поштове повідомлення про вручення судового виклику є у справі), але не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не направив свого представника у судове засідання.

Зважаючи на те, що відповідач мав всі можливості надати свої заперечення у справі та докази на їх підтвердження, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст.75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно та в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.06.2011 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 451053 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобовязався продавати покупцю товар, а останній, в свою чергу, прийняти та сплатити його вартість на умовах цієї угоди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 6 додатку № 4 до Договору, покупець зобовязаний здійснити оплату отриманого товару на протязі 60-ти календарних днів з моменту поставки кожної партії.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.

Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору належним чином у період 24.06.11р. по 27.07.11р. поставлено покупцю товар на загальну суму 32274,18 грн., що насамперед підтверджується наявними в матеріалах справи документами, проте відповідачем його вартість сплачена частково, у звязку із чим у останнього станом на 21.11.11р. утворилась основна заборгованість в розмірі 20519,00 грн..

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі умов п. 8.9 Договору позивачем, у звязку із порушення відповідачем строків оплати вартості решти спірного товару, на суму основної заборгованості за період з 23.08.11р. по 31.10.11р. нараховано пеню, розмір якої становить загальну суму 1305,38 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.

Окрім того, в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу на основну заборгованість за період з вересня по жовтень 2011 року суму 21,06 грн. інфляційних, а також за період з 23.08.11р. по 31.10.11р. суму 7,33 грн. 3% річних, розмір яких відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; ЄДРПОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а; ЄДРПОУ 34965659) суму 20519,00 грн. (двадцять тисяч пятсот девятнадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 1305,38 грн. (одна тисяча триста пять грн. 38 коп.) пені, 21,06 грн. (двадцять одна грн. 06 коп.) інфляційних, 7,33 грн. (сім грн. 33 коп.) 3% річних, 218,52 грн. (двісті вісімнадцять грн. 52 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______