Рішення № 20268854, 20.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.11р.Справа № 38/5005/15656/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ

про вилучення та повернення предмету лізингу загальною вартістю 4 510 272 грн.

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №26-09/11-1 від 26.09.11р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до господарського суду з позовом про вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" та повернення позивачу предмет лізингу, а саме: Баштовий кран МК-160, 2007р.в., серійний №160.052.2, загальною вартістю 4 510 272 грн., який був переданий за договором фінансового лізингу №L1507-12/07 від 07.12.07р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.10р. у справі №39/91-09 встановлено факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" умов договору фінансового лізингу №L1507-12/07 від 07.12.07р. Відповідно до п. 10.3.1 Загальних умов до договору фінансового лізингу у разі настання обставин, передбачених п. 10.2.1 Загальних умов, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу Лізингодавцю за власний рахунок у визначені Лізингодавцем строки та місце в межах території України.

22.12.11р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на Баштовий кран, МК-160, 2007р.в., серійний №160.052.2, загальною вартістю 4 510 272 грн., заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження, а також передати предмет лізингу на зберігання ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

Заява обґрунтована тим, що у позивача є припущення, що відповідач з метою ухилення від своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу може винити дії, спрямовані на відчуження предмету лізингу, що унеможливить виконання судового рішення в даній справі в разі задоволення позовних вимог, і відповідно, унеможливить захист прав позивача як лізингодавця за договором фінансового лізингу.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання, не надав витребуваних судом документів. Враховуючи належне повідомлення судом відповідача про час та місце судового засідання у справі за його місцезнаходженням, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, не надання відповідачем доказів на підтвердження поважних причин не зявлення представника до судового засідання та достатність матеріалів справи для прийняття рішення у справі по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (далі - Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L1507-12/07 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно п. 1.2 Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору), та не може бути менше одного року.

Згідно Специфікації від 07.12.07р. предмет лізингу Баштовий кран вартістю 4 510 272 грн.

На виконання умов Договору Лізингодавець придбав предмет лізингу баштовий кран МК-160 (2007р.в.) за договором купівлі-продажу №Р1507-12/07 від 07.12.07р. та передав у тимчасове володіння Лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 18.12.07р.

Згідно п.п. 5.1, 5.3-5.4 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору), Лізингоодержувач зобовязується сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у Графіку.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 25 % від вартості Предмета лізингу.

Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. (п. 4.4. Договору).

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.

У відповідності до статей 173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов'язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набуваєтьея ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області №39/91-09 від 16.08.10р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.10р. залишено без змін, з товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ стягнуто 1 609 939, 29 грн. основного боргу, 143 889, 587 грн. пені, 31 538, 19 грн. три проценти річних, 131 881, 52 грн. інфляційних втрат, 19 172, 48 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, господарським судом у справі №39/91-09 встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року в розмірі - 1 609 939 грн. 29 коп. згідно рахунків-фактури.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.11р. порушено провадження у справі №5005/1765/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", м. Дніпропетровськ. 01.03.11р. господарським судом зупинено провадження у справі №5005/1765/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до вирішення справи №5005/2067/2011 про визнання векселя недійсним.

Пунктом 6.1, підпунктами 6.1.2, 6.1.4 Договору передбачено, що Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у Лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів або у відношенні Лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію (реорганізацію) або порушена справа про банкрутство (тільки у випадку, якщо нема є правонаступництва).

25.02.10р. Лізингодавець звернувся до Лізингоодержувача з повідомленням про порушення останнім умов Договору, яке було викладене в листі №435-02/10.

Також, 10.03.10р. Лізингодавець направив на адресу Лізингоодержувача повідомлення №565-03/09 про дострокове розірвання Договору фінансового лізингу та вилучення предмету лізингу, який останній отримав 23.03.10р.

Однак, в порушення взятих на себе зобовязань, Лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі та не повернув предмет лізингу Лізингодавцю.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню на підставі наступного.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення, згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідача може зникнути або погіршитись. Тобто для вжиття заходів до забезпечення позову необхідно надання відповідних доказів. Посилання позивача на те, що відповідач станом на дату подання позову так і не повернув предмет лізингу не є "обґрунтованим" у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України. Будь-які докази, що майно може зникнути, про наміри відповідача здійснити його реалізацію позивачем не надані.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які дії.

Позов задовольнити.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" (юридична адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, пров. Міцкевича, 1; поштова адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 3, код ЄДРПОУ 24248526) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (юридична адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5; поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15Б, код ЄДРПОУ 34480657) предмет лізингу, а саме Баштовий кран МК-160, 2007р.в., серійний №160.052.2, загальною вартістю 4 510 272 грн., який був переданий за договором фінансового лізингу №L1507-12/07 від 07.12.07р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (юридична адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, пров. Міцкевича, 1; поштова адреса: 49018, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 3, код ЄДРПОУ 24248526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (юридична адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5; поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15Б, код ЄДРПОУ 34480657) 25 500 грн. витрати на оплату державного мита та 236 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЕ.М. Бондарєв Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 26 грудня 2011р.