Рішення № 20268802, 19.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.11р.Справа № 18/5005/16856/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрос Сенс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 943,71 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1 дов.від 15.12.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Акрос Сенс”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд”, м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за договором поставки № 30791 від 31.12.2010р. (далі по тексту - договір) у розмірі 20900,94грн.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 873,68грн. за неналежне виконання грошових зобовязань та 3 проценти річних у сумі 169,09грн.

Крім того, позивач просить суд судові витрати по справі стягнути з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 31.12.2010р. між сторонами було укладено договір поставки № 30791, протягом строку його дії позивач належним чином виконував умови укладеного договору щодо поставки відповідачу товару, який відповідач отримав без жодних зауважень, однак в порушення умов укладеного між сторонами договору вчасно не оплатив отриманий від позивача товар, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 30791, відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобовязується поставити товар у строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця (відповідача у справі), яке є невідємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених в додатку №4 до даного договору, який являється невідємною частиною договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28564,80грн., а відповідач його без жодних заперечень прийняв, дане підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 26, 22, 42, 43).

Відповідно до п. 7.2 договору покупець (відповідач у справі) здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 5 додатку № 4 до даного договору „Додаткові умови”. Згідно пункту 5 додатку № 4 до укладеного між сторонами договору покупець (відповідач у справі) здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача у справі) протягом сорока календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач не зважаючи на умови укладеного між сторонами договору неналежним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, так як не оплатив отриманий від позивача товар у встановлені договором строки та порядку. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2011р. складає 20900,84грн., що підтверджується поданим до суду актом звірки взаємних розрахунків позивача і відповідача, який підписаний представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками сторін.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За результатами дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 20900,84 грн.

Пунктом 8.9 договору сторонами передбачено, що у випадку прострочки оплати товару постачальник (позивач у справі) стягує з покупця (відповідача у справі) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 873,68грн. за неналежне виконання грошових зобовязань. За результатами дослідження матеріалів справи, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 873,68грн. обґрунтованою, документально підтвердженою, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 169,09грн. 3% річних. Приймаючи до уваги матеріали справи та вимоги норм чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 169,09грн. 3% річних, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського кодексу України, судові витрати по справі, а саме: 220,17грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з відповідача на користь позивача, так як спір було доведено до суду саме з вини відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись 49 ,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, код ЄДРПОУ 35250305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Акрос Сенс” (юридична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Кошута, 10; поштова адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 41; код ЄДРПОУ 33771170) 20900,84грн. (двадцять тисяч девятсот грн. 84 коп.) основна заборгованість; 873,68грн. (вісімсот сімдесят три грн. 68 коп.) пеня; 169,09грн. (сто шістдесят девять грн. 09 коп.) - 3% річних; 220,17грн. (двісті двадцять грн. 17 коп.) державного мита; 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 23.12.2011 року