Рішення № 20268214, 26.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2011Справа №5002-8/4990-2011 За позовом ОСОБА_1, Ленінський район, м. Щолкіне

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-3", Ленінський район, м. Щолкіне

про стягнення 40000,00грн.

Суддя С.А. Чумаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1.

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: Позивач ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-3", просить суд стягнути з відповідача 10000,00грн.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої останній просить суд стягнути на його користь дивіденди за 2007 рік у розмірі 40000,00грн.

Представник відповідача по заявленим позовним вимогам заперечує, посилаючись на поставу Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за №13.

В судовому засіданні 23 грудня 2011 року оголошена перерва на 26 грудня 2011 року, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Після перерви, представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином під особистий підпис (повідомлення про відкладення розгляду справи або оголошення перерви).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 1991 року Ленінською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3», про що видане Свідоцтво серії А00 №630580.

Зібрання учасників, протокол №01-11\94 від 01 листопада 1994 року, затверджений Статут ТОВ «Меркурій-3», який в подальшому був перереєстрований в Ленінської районної адміністрації 28 лютого 1995 року (ідентифікаційний код 22267123).

Відповідно до п.2 Статуту ТОВ «Меркурій-3» учасниками товариства, зокрема є гр. ОСОБА_1.

Пунктом 5 Статуту передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд в розмірі 113760000карбованців, а саме, зокрема, ОСОБА_1 25%.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що стаття 9 Статуту товариства містить в собі пряму вказівку щодо виплати дивідендів учасниками пропорційно їх долям в уставному фонді, після виплати податків встановлених законодавством, щорічно. Так, позивач 23 серпня 2011 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3» щодо виплати дивідендів за 2007-2010 рік.

Однак, як посилається позивач, на день звернення до суду із відповідним позовом, дивіденди виплачені не були.

Представник відповідача по заявленим позовним вимогам заперечує, посилаючись на поставу Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за №13.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.

По перше, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3» на його користь ОСОБА_1 дивіденди за 2007 рік у розмірі 40000,00грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх позовних вимог, а саме розрахунку суми дивідендів за 2007 рік, позивач посилається на данні бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3» за 2008 рік, баланс підприємства, пасив, рядок 350 стовпчик 3, нерозподілений прибуток в розмірі 367700,00грн, кількість засновників підприємства.

Статтею 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, участь в судовому засіданні судового експерту, а саме судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2011 року в судове засідання по справі №5002-8/4990-2011 був викликаний судовий експерт для надання мотивованого висновку по справі, а саме щодо встановлення розміру дивідендів за 2007 рік які належать ОСОБА_1 відповідно до його частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3»?

26 грудня 2011 року, судовим експертом Кримського науково-дослідному інституту судових експертиз наданий висновок по справі №5002-8/4990-2011, відповідно до якого останній зазначив, що визначити розмір чистого прибутку (дивідендів) належного до розподілу ОСОБА_1 відповідно до його частки у статутному капіталі підприємства не виявляється можливим, оскільки на дослідження не наданий звіт про фінансові результати за 2007 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3» у якому відображаються фінансові результатами підприємства за 2007 рік, а саме чистий прибуток чи чистий збиток.

По друге, суд звертає увагу сторін на те, що за приписами частин 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника, товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Стаття 9 Статуту товариства містить в собі пряму вказівку щодо виплати дивідендів учасниками пропорційно їх долям в уставному фонді, після виплати податків встановлених законодавством, щорічно.

Пунктом 11 Статуту передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до статей 10, 11, 15, 41 Закону «Про господарські товариства»право учасника товариства на отримання частини прибутку (дивідендів) та відповідний йому обов'язок товариства здійснити виплату частини прибутку настає лише після прийняття загальними зборами товариства рішення про оголошення чистого прибутку дивідендом.

У разі прийняття загальними зборами товариства рішення про невиплату дивідендів у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємством, право на отримання дивідендів у члена товариства не виникає.

Відповідно до пункту 35 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» Господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК).

У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Представником позивача не представлено суду рішення загальних зборів Товариства, щодо розподілу прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-3».

Отже, позивачем не виконанні вимоги п.4ч.3ст.129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обовязок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Позивачем не представлено доказів обставинам, викладеним ним в позовній заяві, у звязку з чим, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.

26 грудня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 27 грудня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.